Підприємство ТОВ «Агро-Рось», що на Черкащині, ставить собі за мету виробництво екологічно чистої, натуральної та корисної курятини.
|
| Ярослав Максимчук |
Історія створення господарства починається з 2002 року. Перша ділянка для вирощування бройлерів уведена в експлуатацію в с. Макіївка, де реконструювали тваринницькі приміщення та збудували нові. Через два роки в м. Шпола зі старих свинарників також переробили приміщення, а через кілька років добудували ще три.
Наразі ТОВ «Агро-Рось» — вертикально інтегроване підприємство з повним циклом виробництва — від вирощування зернових до випуску готової продукції. Воно являє собою чотири ділянки вирощування птиці в Смілянському та Шполянському районах загальною кількістю 1,5 млн голів кросів КОББ-500 та РОСС-308, які розміщено в 41 пташнику із сучасним європейським обладнанням, комплексною системою вентиляції та кондиціюванням повітря.
Власним баченням і досвідом роботи щодо профілактики бактеріальних і вірусних хвороб, контролю якості готової продукції та про плани підприємства розповів журналу «Наше птахівництво» головний ветеринарний лікар ТОВ «Агро-Рось» Ярослав Максимчук.
– Пане Ярославе, розкажіть, де купуєте добовий молодняк?
– Наше підприємство купує як добовий молодняк, так й інкубаційне яйце в українських виробників, що дозволяє контролювати як процес зберігання й транспортування яйця, так і процес інкубації курчат, адже з нашими партнерами налагоджено таку систему роботи, що на всіх ключових етапах є наші спеціалісти.
– Проведення яких заходів уважаєте необхідними перед посадкою птиці та в процесі вирощування?
– Перед привезенням добового молодняку насамперед готуємо приміщення. Спочатку створюємо оптимальні температурно-вологісні режими. Комфортною температурою для утримання молодняку кросів КОББ і РОСС, згідно з технологічними картами, вважається +32,5 °С, оптимальна вологість — 60–70%. Підтримуємо температуру газовими генераторами, а на одній ділянці використовуємо газові обігрівачі, що працюють на зрідженому газі та нагрівають приміщення інфрачервоним випромінюванням. Деякі пташники переведено на альтернативний спосіб опалення — твердопаливні котли, що працюють на соломі та дровах.
Завжди, перед посадкою курчат у пташниках проводимо механічне очищення, миємо та проводимо вологу й аерозольну дезінфекцію приміщень, дезінфекцію ліній водопостачання.
Обов’язково проводимо лабораторні аналізи щодо контролю якості дезінфекції — відправляємо змиви у Смілянський відділ Черкаської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
У перші дні вирощування птиці випоюємо антибіотичні препарати широкого спектра дії протягом чотирьох днів, після чого даємо пробіотики (5 днів) і періодично даємо їх за потреби до кінця вирощування. Після проведення вакцинацій, десь після 25-ї доби, відповідно до схеми, випоюємо вітамінні препарати, підкислювачі та гепатопротектори.
Особливу увагу приділяємо підкислювачам наприкінці вирощування птиці, де закриваємо кілька питань, таких як пригнічення росту хвороботворних бактерій кишківника, поліпшення апетиту, а це, до речі, дуже важливо, як у спекотний період року, так і для збільшення продуктивних показників.
На підприємстві є власна свердловина, вода тут дуже якісна. Проби води відправляємо в лабораторію на дослідження відповідно до вимог чинного ветеринарного законодавства.
Забій починаємо робити на 42–43-ю добу згідно з виробничими показниками із живою вагою птиці 2,6–2,8 кг.
– Як ви ставитеся до застосування пробіотичних препаратів як альтернативи антибіотикам?
– Ставлення до пробіотичних препаратів позитивне, використовуємо їх вже не перший рік, періодично робимо ротацію. Зазначу, що їх застосовуємо практично протягом усього циклу вирощування, згідно з рекомендованою схемою постачальників, а антибіотики — тільки в перші дні, бо політика нашої компанії насамперед — виробляти безпечну та якісну продукцію.
Антибіотики застосовуємо тільки після лабораторних досліджень залежно від клінічних показників птиці: якщо бачимо, що проблему бактеріального характеру не розв’язати без них, то тоді випоюємо їх. Також після посадки одноденних курчат відправляємо до лабораторії свіжі трупи, де досліджують на бактеріологічні інфекції й визначають чутливість до антибіотиків і роблять антибіотикограму.
– Від яких вірусних хвороб ви робите щеплення та якими методами? Як контролюєте якість проведення вакцинації?
– Робимо вакцинацію спочатку на інкубаторі проти таких інфекційних хвороб, як хвороба Гамборо, Ньюкасла й інфекційного бронхіту. Протягом вирощування бройлерів робимо ревакцинацію ще на 14-ту добу проти хвороби Ньюкасла й інфекційного бронхіту.
На 35-й і 42-й день після проведення вакцинації відбираємо сироватки крові й відправляємо проби в різні лабораторії для проведення досліджень щодо напруженості імунітету після проведених вакцинацій.
– Як господарство намагається заощаджувати на вирощуванні птиці?
– Якщо вже заощаджувати, то грамотно. Я б навіть краще сказав, ми намагаємося оптимізувати свої витрати.
По-перше, повністю перейшли на світлодіодні лампи, і для вирощування використовуємо контрольований тип освітлення у пташниках. А коли птиця досягає певного віку, переходимо на 5-годинну світлову програму.
По-друге, намагаємося зберегти тепло в пташниках. Для цього придбали пінну установку й поступово утеплюємо приміщення.
По-третє, постійно моніторимо ціни на ветеринарні препарати, шукаємо аналоги, проводимо тендери на закупівлю цих товарів. Такий підхід дозволяє вибрати найоптимальнішого постачальника якісної продукції.
Як я вже казав, ми встановили твердопаливні котли, які працюють на соломі та дровах, що дешевше за газ.
– Чи є в структурі вашого підприємства комбікормове виробництво?
– Компанія «Агро-Рось» має в обробітку землі, на яких вирощується зернова група для виробництва кормів. Завдяки цьому кормовою базою ми самі себе забезпечуємо. В селі Ташлик Смілянського району розташовано наш комбікормовий завод, потужність якого становить 10 тон концентрованого комбікорму на годину. На європейському обладнанні виробляємо повнораціонні комбікорми як для себе, так і на продаж під торговельними марками «АгроРось» і «Козацький шлях».
На комбікормовому заводі є власна атестована лабораторія, де проводимо контроль як вхідної сировини, так і готової продукції на такі показники, як рівень сирого протеїну, жиру, клітковини, кальцію й фосфору. Рецептуру кормів розробляють наші технологи, враховуючи вік і клінічний стан птиці. Якість комбікормів підтверджена роками успішної роботи, адже апробацію їхньої ефективності ми проводимо безпосередньо на птиці. Завдяки вертикальній інтеграції нашої компанії маємо можливість відстежувати весь ланцюжок виробництва — від вирощування зернових до отримання готового продукту.
– Як контролюєте якість готової продукції? Яка впроваджена система якості на вашому підприємстві?
– Якість продукції перевіряємо в Черкаській державній міжрегіональній лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. Перед забоєм зразки м’яса відправляємо в лабораторію для проведення органолептичних, фізико-хімічних і бактеріологічних показників, і тільки тоді вже реалізуємо до власних магазинів, торгових точок партнерів і супермаркетів.
На підприємстві впроваджено систему безпеки ДСТУ ISO:22000 та систему якості ДСТУ ISO:9001
– Розкажіть про плани підприємства на майбутнє. Що нового впроваджуватимете найближчим часом?
– Сьогодні наше підприємство входить у десятку лідерів виробництва м’яса птиці в Україні, і ми надалі беремо курс на збільшення обсягів. Тому, плануємо найближчим часом будівництво ще одного майданчика для вирощування бройлерів.
Надалі плануємо посадити батьківське поголів’я та зробити власний інкубатор для отримання інкубаційного яйця, щоб забезпечити потреби господарства в добовому молодняку, що дасть можливість збільшити поголів’я вдвічі — до 3 млн голів птиці. Також працюємо над збільшенням експортних поставок і розширенням регіонів збуту.
Наталія Жейнова
журнал “Наше Птахівництво”, травень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
