Тваринництво

Незамінні мінерали

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Незамінні мінерали

Особливу увагу треба приділяти мінеральному живленню молодняку в перші тижні життя, коли потреби в макро- та мікроелементах особливо високі.

 

Повноцінна годівля птиці як основа її високої продуктивності здійснюється шляхом раціонального підбору окремих кормів, кормових добавок і біологічно активних речовин, а також балансування раціонів відповідно до потреб птиці різного напряму продуктивності.

 

У постембріональний період у молодняку збільшується відсотковий уміст більшості мінеральних елементів у тілі, підвищується мінералізація кісток кістяка за одночасного уповільнення інтенсивності метаболічних процесів у кістковій тканині. Водночас упродовж росту й розвитку птиці зростає споживання макро- і мікроелементів на одиницю приросту за зниження рівня відкладення їх в організмі — стабілізуються показники мінерального складу крові. Перелічені параметри обміну піддаються особливо різким змінам у перший місяць життя й стабілізуються приблизно до 3–4-місячного віку, тоді в основному закінчуються ріст і мінералізація кістяка й настає статеве дозрівання.

 

Більшість поживних речовин (мінерали, амінокислоти, вітаміни, мікроелементи) є «незамінними», тобто такими, що мають бути в раціоні птиці обов’язково. Щодо органічних речовин, то вони належать до «напівнезамінних», оскільки багато вітамінів й амінокислот можуть бути синтезовані мікроорганізмами, що живуть у шлунковокишковому тракті. Щодо мінералів і мікроелементів, то ці елементи не утворюються в організмі, у зв’язку із цим птиця повинна отримувати їх із кормами й частково з водою та повітрям. Варто зазначити, що мінеральні елементи виводяться з організму із сечею та калом і тому потрібно забезпечити постійне їх надходження. Отже, логічно, що вміст незамінних мінералів і мікроелементів у раціоні птиці має підлягати контролю й нормуванню. Особливо це стосується таких важливих мінеральних елементів, як калій і магній. Уважається, що ці елементи містяться в кормах у достатній кількості. Проте відомо, що потреба птиці в калії та магнії може змінюватися залежно від багатьох чинників.

 

Калій і його роль в організмі птиці

 

Калій є основним позаклітинним катіоном. Йому належить третє місце за вмістом в організмі тварин серед мінеральних елементів (поступається лише кальцію та фосфору). Калій бере участь у фізіологічних процесах, необхідних для підтримання клітинного гомеостазу: кислотно-лужної рівноваги, регуляції осмотичного тиску, утворення трансмембранного потенціалу клітин (передача нервового імпульсу, м’язове скорочення, функціонування серцевого м’яза), активація різних позаклітинних ферментів, усмоктування та транспорт глюкози й амінокислот. Усі зазначені вище функції калій може виконувати тільки спільно з іншими іонами, у зв’язку з чим правильний баланс калію, натрію та хлору є надважливим для максимально повного засвоєння амінокислот, нормального розвитку кісток, формування шкаралупи й досягнення високих показників продуктивності птиці.

 

Вплив калію на обмін амінокислот

 

Доповнення раціону калієм може впливати на збільшення приростів птиці різними шляхами, одним із яких є зниження антагонізму між деякими амінокислотами. Було доведено, що в раціони з високим умістом лізину гідрохлориду й аргініну гідрохлориду треба вводити ацетат або карбонат калію для зниження антагонізму між цими амінокислотами й негативного впливу на обмін речовин.

 

Також установлено, що солі калію впливають на катаболізм лізину: він знижується завдяки зниженню співвідношення лізин/аргінін. Процес синтезу білка й приріст живої маси вимагають витрат лізину, що призводить до зниження його концентрації в тканинах. Можливо, це відбувається внаслідок зниження аргіназної активності в нирках й уреазної активності (мікробіологічного походження) в кишківнику. Катаболізм аргініну знижується, і ця амінокислота стає доступнішою для синтезу білка.

 

Роль калію в підтриманні водно-електролітного балансу

 

В умовах промислового вирощування птиці питання регулювання температури їх утримання вирішується за допомогою систем клімат-контролю. Проте найдієвішим методом запобігання теплового стресу є нормалізація водно-електролітного балансу. В результаті дослідження важливості катіонно-аніонного балансу для курчат отримано висновок про те, що електролітну рівновагу загалом можна описати за допомогою формули, що містить лише основні електроліти — калій, натрій і хлор. Так, у спрощеному вигляді формула описує електролітний баланс (ЕБ), який є результатом різниці суми позитивних іонів (Na+ і K+) і суми негативних іонів (Cl–): [Na] + [K] – [Cl]. У складі комерційних раціонів для максимальної продуктивності птиці рекомендований ЕБ у межах від 150 до 350 мекв/кг (мілліеквівалент на кілограм). За точнішими оцінками значення ЕБ за нормального розвитку птиці має бути рівним 250 мекв/кг.

 

В умовах високих температур в обмежених у годівлі курчат-бройлерів спостерігають несприятливі зміни в рСО2 і рН, зі зниженням рівня рН і збільшенням рСО2, як порівняти з курчатами, які отримують корм досхочу. Внесення електролітів, таких як 0,2% NH4Cl або 0,15% KCl, 0,6% KCl, 0,2% NaHCO3 в питну воду або випоювання карбонатної води також сприятливо впливає на продуктивність курчат-бройлерів.

 

Уведення електролітів у формі карбонату калію (K2CO3) також дозволяє уникнути перевищення доз натрію й хлоридів. Додатковим сприятливим ефектом від додавання електролітів у раціон або питну воду є стимуляція споживання води. Зростання споживання води негативно не впливає на якість тушок курчат-бройлерів. Таким чином, уведення електролітів у раціон або питну воду збільшує споживання води, призводить до підвищення стійкості до теплового стресу й продуктивності птиці.

 

Роль магнію в організмі птиці

 

Магнію належить четверте місце серед металів за вмістом в організмі загалом, друге — в м’яких тканинах (після калію) та в кістковій тканині (після кальцію). До 70% магній перебуває у зв’язаному стані у складі кісток. Магній є макроелементом, важливим внутрішньоклітинним катіоном. Бере участь у реакціях за участю понад 300 ферментів, у регуляції клітинної проникності й нервово-м’язової передачі. Магній потрібен для забезпечення багатьох енергетичних процесів, бере участь в обміні білків, жирів, вуглеводів і нуклеїнових кислот, є природним фізіологічним антагоністом кальцію. Магній нормалізує вуглеводний обмін і бере участь у формуванні кістяка, в метаболізмі амінокислот, ліпідів і цукрів. Регулює мінералізацію кісток, обмін кальцію, фосфору й вітаміну D. Поширеною є думка, що в кормах зазвичай міститься необхідна для птиці кількість магнію. Однак низка досліджень показали, що додаткове внесення магнію в раціон у багатьох випадках і на різних стадіях розвитку стимулює зростання птиці й покращує якість м’яса.

 

Потреба в магнії залежить від співвідношення кальцію та фосфору в організмі птиці — чим воно вище, тим більшою є потреба в магнії. Наприклад: за результатами досліджень на вміст макроелементів у печінці птиці було встановлено, що концентрація магнію в печінці 82-добової птиці була дещо нижчою, ніж в інших вікових групах: 0,34±0,05 г/кг. Для порівняння: у 82-добової птиці — 0,34 г/кг, у 156-добової — 0,41 г/кг, у 254-добової — 0,39 г/кг, у 312-добової — 0,35 г/кг. Річ у тому, що у цьому віці спостерігається інтенсивніший ріст, тому організм потребує більшої кількості цього елемента для формування й укріплення кістяка.  В інших групах концентрація магнію в печінці була дещо вищою.

 

Дефіцит магнію призводить до серйозних біохімічних порушень в організмі птиці з характерними симптомами: уповільнюється зростання птиці, погіршується стан оперення, спостерігається зниження м’язового тонусу, присідання на задні кінцівки, тремор, судомні напади, кома й загибель. У несучок також спостерігається зниження несучості й погіршення поїдання корму. Надмірна кількість цукрів (глюкози) збільшує виведення магнію із сечею, а знижена концентрація магнію спричиняє гірше всмоктування калію.  За наявності в раціоні магнію понад 7% у курчат розвивається пероз (викривлення суглобів і кісток), рахіт, у курей відзначається підвищена збудливість, діарея, зниження несучості, поява яєць із тоненькою шкаралупою. Додаткове збагачення магнієм раціонів надає очищувальний і послаблювальний ефект в кишківнику птиці, що загалом погіршує абсорбцію поживних речовин у шлунково-кишковому тракті. Тобто перевищення в раціоні вмісту магнію призводить до дефіциту кальцію в організмі птиці.

 

 

Ірина Краєвська

журнал “Наше Птахівництво”, травень 2018 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
3
Статті з журналу:
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями