Овочі - Ягоди - Сад
Головне:

Базарувати — в Польщу!

Садівництво по-українськи
Джерело:
Садівництво по-українськи
Поділитись:
Базарувати — в Польщу!

13–14 січня 2016 року в Польщі в розташованому в околицях Варшави виставковому центрі Варшав-Експо, відбулася садівничо-овочівницька виставка Targi Sadownictwa i Warzywnictwa 2016.

 

Виставка Targi Sadownictwa i Warzywnictwa (TSW) є традиційною для Польщі та відбувається вже вшосте, однак цього року вона кардинально змінила свій час та локалізацію. Виставка відбулася не наприкінці лютого, а в середині січня, до того ж перебралася із центра польської столиці, де відвідувачам вадили постійні транспортні затори, в передмістя Варшави, до найбільшого виставкового комплексу Польщі. Подія зібрала майже 12 000 гостей — садівників та овочівників, як із Польщі й сусідніх України, Білорусі та Литви, так і з Голландії, Англії, Австрії, Німеччини, Італії. Цього року експонентами виставки стали 205 фірм. Вони пропонували садівникам і овочівникам техніку, обладнання, засоби догляду за насадженнями, садивний матеріал тощо. У рамках виставки відбулася низка конференцій, присвячених технологіям вирощування фруктово-ягідної і овочевої продукції та засадам успішного продажу вирощеного.

 

Редакція журналу «Садівництво по-українськи» відвідала цю подію та поспілкувалася з організаторами, гостями-садівниками та експонентами. Нижче — про побачене і почуте.

 
 

Картинка

 

Загальне враження від виставки — жвавий ярмарок, на якому поважні господарі ретельно, так, щоб тут-таки придбати, оглядають техніку та всякий реманент. Трактори, обприскувачі та інші великі знаряддя стояли не самотою, а в оточенні садівників, які то сідали їм до кабіни, то обдивлялися все, що добрий господар має ретельно перевірити перед придбанням. В алеях між стендами компаній, що пропонували менш габаритний товар, також було велелюдно.

 

Під час виставки проходили різноманітні конференції. Їх відвідування семінарів, як і відвідування самої виставки, було безкоштовним — на вході потрібно було лише зареєструватися, заповнивши анкету.

 

Чи була Україна далекою від цієї виставки? Зовсім ні. У виставкових і лекційних залах дуже легко можна було спіткати як садівників, так і науковців та підприємців з України!

 

Оновлення концепції 

 

Конкуренція між аграрними виставками — справа цілком звичайна не лише для України, а й для Польщі. У попередні роки у Варшаві взимку з розривом у місяць відбувалися дві садівничих виставки: в середині січня — Międzynarodowe Targi Agrotechniki Sadowniczej (MTAS), на початку третьої декади лютого — Targi Sadownictwa i Warzywnictwa. Обидві мали одну й ту саму локалізацію — розташований близько до центру Варшави виставковий комплекс Експо ХХІ. Цього ж року ці виставки відбулися майже в однакові терміни — 12–13 та 13–14 січня відповідно — організатори TSW перенесли подію за межі столиці та рішуче ступили на часову територію виставки-конкурента.

 
 

Ось як про оновлену концепцію розповідають самі організатори:

 

Софія Клудка, керівник служби маркетингу TSW 2016: 

 

Наша виставка вперше відбувається в новому місці і в новий термін. Упевнені, що нова локалізація є зручнішою — приїхати сюди легше, ніж у центр Варшави, а біля виставкового комплексу є великий безкоштовний паркінг. Цього року виставка має більше учасників, як експонентів, так і відвідувачів. Не ховаємо своїх радісних емоцій із приводу того, що на виставку завітало так багато фермерів. Ми майже цілий рік її рекламували й старалися запропонувати фермерам найширший спектр послуг — як на виставці, так і під час конференцій.

У рамках виставки маємо кілька конференцій. Їх присвячено агротехніці інтенсивних садів й оптимізації продажів вирощеного (економічний садівничий форум і форум груп — виробників садовини). Доповіді лекторів стосуються не лише яблуні, а й черешні, суниці та такої екзотичної для нас культури, як ірга. Маємо також дві конференції, що присвячені овочам.

 

Яцек Клудка, директор TSW 2016: 

 

Причин змінити місце проведення виставки було кілька. Найперше — ми шукали вигідного розташування. Нове місце — перед великим містом, щоб сюди дістатися, не треба стояти в автомобільних заторах. Також це місце є досконалим із погляду заглиблення в регіон вирощування фруктів й овочів. До Груецького повіту, який називають найбільшим садом Європи, звідси 20 кілометрів. До гміни Блонє — центру польського овочівництва — звідси не більше як 40 кілометрів.

Друга причина — комплекс, у якому ми раніше проводили виставку, став для нас тісним, а коштував — дорого, бо розташовується у центрі міста. Важила й конкуренція з іншою садівничою польською виставкою.

Третьою причиною стало те, що наприкінці 2015 року поруч із комплексом Варшав-Експо, у якому ми сьогодні проводимо виставку, почала працювати нова транспортна розв’язка, що сполучила цю місцевість з окружною дорогою Варшави. Звідси за 15 хвилин можна доїхати до аеропорту Шопена, до центру Варшави їхати 12 хвилин. Також ця місцевість сполучена з трьома основними магістралями Польщі (Гданськ — Краків, Вроцлав — Білосток і Варшава — Познань).

Ми не очікували цього року такої великої кількості відвідувачів. Минулого року нашу виставку відвідало 9200 осіб. Сьогодні, на 14:00 першого дня роботи, наша система обліку зафіксувала 6500 відвідувачів — ми мусимо терміново додруковувати білети! Досвід підказує, що завтра (ми розмовляли з директором у перший день роботи виставки. — Ред.) відвідувачів буде трохи менше, але загалом ми очікуємо що цього року нас відвідає близько 11 000 осіб.

Чекаємо в себе не лише польських садівників, а й садівників з України. Загалом тема садівництва на Сході Європи для польських садівників дуже цікава. Одна з доповідей на цьогорічних конференціях — про східно-європейське садівництво. І хоча польські садівники відчувають загрозу конкуренції з боку України, ми все одно радо запрошуємо українських садівників до нас — нехай приїдуть, нехай побачать, нехай повчаться — ми нічого не ховаємо.

У минулі роки до нас вже приїздили групи садівників із України. Ми їм готували офіційні запрошення в посольство, щоб можна було відкрити візу. Робитимемо так й надалі. Українські садівники можуть до нас звертатися за запрошеннями — ми їх надамо, підтвердимо мету їхнього приїзду до Польщі, цим питанням опікуватиметься наша працівниця-українка. З тим купа роботи, але ми сердечно запрошуємо — приїжджайте! Тільки, якщо можна, звертайтеся заранні.

 

Відвідувачі й учасники

 

Як і українські аграрні виставки, польська садівнича виставка є місцем зустрічі з колегами, знайомими та партнерами. За два дні, що ми провели в гостинних павільйонах TSW-2016, ми побачилися із безліччю знайомих — садівників, науковців, підприємців, як польських, так і українських. Були й нові знайомі. В них ми запитали про враження від виставки.

 

Славомір Жизніцький, очільник групи продуцентів «Груець», Груецький повіт: 

 

Ця виставка має дві частини, й обидві є однаково важливі. Одна — інформаційна, із доповідями, присвяченими садівничим технологіям. Це дуже цікава і важлива частина. Наука постійно рухається вперед, і ми охоче користуємося з досліджень науковців, а вони тут саме презентують свої досягнення. На виставці садівник має безпосередній контакт зі світом науки. Не мусимо їздити по інститутах та університетах: на виставці є можливість за чашкою чаю чи склянкою польського сидру поспілкуватися із фахівцями. Можна порозмовляти, подискутувати, обмінятися досвідом із колегами й науковцями. Це для нас дуже важливо — ці два дні на рік ми трактуємо як таке собі Свято садівництва, кожний резервує цей термін, бо неодмінно має бути тут — і з поглядів товариських, і щоб зв’язати бізнесові контакти. 

Експозиційна частина тут теж добра, бо завдяки їй ми не мусимо їздити по всій Європи — до Голландії, до Франції, до Італії, щоб оглянути й обрати найкращу пропозицію. Усе потрібне є в одному місці. Це дуже практично, бо раз на рік ми тут зустрічаємося з усіма фірмами — з Європи і не тільки. Український садівник має приїздити на цю виставку — це найбільша польська садівнича виставка й у підсумку не поступається виставці в Берліні. Нащо їхати до Берліна, якщо тут є все те саме?

 

Кшиштоф Цибуляк, садівник, Люблінське воєводство, повіт Ополлє: 

 

Відвідую цю виставку щороку, тут добрі семінари. Садівник, щоб бути успішним, повинен увесь час навчатися. Польща має 200 000 садівників, але є група в кілька тисяч, чиї обличчя ми постійно бачимо на таких імпрезах. Садівники, які хочуть навчатися, мають гарні сади, а той, хто сподівається, що сад родитиме сам, без розумного догляду, отримує яблука, які придатні хіба що для переробки.

 

Сергій Новосад, директор ПП «Новосад», м. Рожище Волинської області, Україна: 

 

Наше підприємство продає саджанці плодових і ягідних культур, а також волоського горіха. Волинь сусідить із Польщею, я передплачую багато польських видань. Побачив повідомлення про цю виставку й написав емейла на адресу організаторів. Працівниця, яка зі мною спілкувалася, протягом 20 хвилин листування залагодила всі організаційні питання — швидко, професійно, із почуттям гумору! Дійсність, яку ми тут побачили, перевершила всі наші очікування. Україна не має путньої садівничої виставки. Багато фірм-організаторів узяли на себе місію «створити садівничу виставку», результат невтішний — експоненти «поділені» між різними виставками й не збираються в одному місці так, щоб було зручно садівникові. І в результаті — на ті виставки не їдуть ні садівники, ні іноземні фірми, які би мали виставлятися, бо відвідуваність виставок низька. Та ще й вартість виставкового місця на українських виставках набагато вища, як порівняти з ціною в Польщі! 

Польським садівникам ми сьогодні пропонуємо саджанці волоського горіха молдовських сортів. Польща не має професійних горіхових садів, і Україна, у якої досвід із вирощування цієї культури трохи більший, у цьому питанні може стати добрим посередником між Польщею та Молдовою. Відвідувачів на цій виставці дуже багато. Є такий момент — у поляків пієтет перед українцями. До нас тут приязно ставляться. Багато відвідувачів зупиняються перед нашим стендом і хочуть щось купити — було б що продавати нашим людям!

 

Дмитро Януш, керівник ФГ «Януш», Молодечеський район, Мінська область, Білорусь: 

 

У господарстві маємо 50 га яблуневого саду та 10 га ягідників, садівництвом займаємося від 2000 року. Враження від виставки дуже позитивні. Тут є, що подивитися, є чому повчитися. Ми приїхали групою — садівники з кількох сусідніх господарств, кожен тут вибрав те, що його цікавить. Я вибрав систему крапельного поливу, інші — хто теплицю, хто холодильне обладнання. Найголовніше — те, що тут є вибір, є конкуренція між фірмами, які це все продають, і їм треба боротися за нас. Садівникам це вигідно. Ми сюди їздимо кожен рік, багато купуємо й комфортно себе почуваємо. Не пам’ятаємо, щоб були якісь проблеми з укладеними тут контрактами. З мовою — жодних проблем. Ми не розмовляємо по-польськи, однак легко розуміємо поляків, а поляки розуміють нас. Ми не єдині білоруси на цій виставці — сьогодні зустріли тут зо два десятки своїх земляків.

 

Леся Каделя

журнал “Садівництво по-українськи”, січень 2016 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».  

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
1
Статті з журналу: