Овочі - Ягоди - Сад
Головне:

В умовах опіку

Садівництво по-українськи
Джерело:
Садівництво по-українськи
Поділитись:
В умовах опіку

Захистити плодові насадження України від бактеріального опіку допоможе комплекс захисних, профілактичних та агротехнічнихзаходів.

  

Захворювання зерняткових плодових культур, що походить із Північної Америки і відоме під назвою бактеріальний опік плодових, відзначається надзвичайно високою шкодочинністю. Розвиток хвороби на сприйнятливих рослинах, до яких належать груша, айва, яблуня та деякі декоративні культури, призводить до різкого зниження врожайності і загального ослаблення дерев, унаслідок чого знижується їх стійкість до ураження іншими хворобами та до дії несприятливого клімату. У сортів із високою чутливістю та під впливом сприятливих для розвитку патогену зовнішніх умов може спостерігатися відмирання значної частини крони й навіть загибель дерев.

 

Донедавна вважалося, що бактеріальний опік відсутній на території України. Однак наприкінці 90-х рр. карантинна служба виявила вогнища цієї хвороби в Чернівецькій та Закарпатській областях. Прояви бактеріального захворювання, подібного до бактеріального опіку, спостерігались і в інших областях, а також в Автономній Республіці Крим. Аналіз природних умов і сорто-видового складу потенційних господарів хвороби показав, що найсприятливішими для розвитку бактеріального опіку регіонами України є Закарпаття, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька, Вінницька, Одеська, Миколаївська області та західне узбережжя Криму.

 

 
 

Існує загроза поширення небезпечної хвороби у плодових насадженнях, тому слід вжити заходів, які запобігатимуть розповсюдженню збудника, а також дозволять знизити шкодочинність бактеріального опіку у вже наявних осередках. Для своєчасного виявлення восередків захворювання потрібні фітосанітарні обстеження насаджень, у першу чергу садів, закладених сприйнятливими сортами та з використанням низькорослих підщеп (айва, яблуня М9, М26, М27). Обстежень також потребують прилеглі до садів лісосмуги та паркові посадки, до складу яких входять рослини глоду або кизильника, які можуть бути резерваторами інфекції.

 

Обстежуючи насадження, слід звертати увагу на раптове в’янення суцвіть та почорніння зав’язі, яке супроводжується появою краплин бактеріального ексудату, на відмирання верхівок однорічного приросту, внаслідок якого формується характерний згин верхівки пагона. У разі виявлення хворих дерев їх викорчовують і спалюють.

 

Дезінфекція під час обрізування

 

Знизити шкодочинність хвороби у вже наявних осередках та запобігти збільшенню площі уражених садів можна. Для цього слід застосувати систему відповідних заходів. У першу чергу слід унеможливити розповсюдження збудника хвороби під час обрізування та щеплення дерев. Під час таких робіт інструмент слід обов’язково дезінфікувати розчинами, токсичними для патогену (гіпохлорит натрію, метанол). Матеріал для щеплення має проходити обов’язкову лабораторну перевірку на відсутність збудника хвороби. Для закладання насаджень варто використовувати сорти і підщепи, що проявили стійкість до бактеріального опіку.

 

Хімічний і біологічний захист

 

Оскільки активне розповсюдження хвороби в насадженнях спостерігається навесні, в період цвітіння плодових культур, продумана система хімічного захисту дозволить знизити рівень ураження генеративних органів рослин і запобігти втратам урожаю від пошкодження хворобою зав’язей. Серед відомих засобів хімічного захисту плодових від бактеріозів найкращу ефективність проти бактеріального опіку показали мідьвмісні сполуки — хлорокис міді, бордоська та бургундська рідини, можливе застосування також фунгіцидів на основі сполук міді. Проте надмірне застосування цих препаратів призводить до зниження товарної якості плодів через утворення на їхній поверхні оржавлення. Свого часу в США та Канаді для контролю бактеріального опіку широко застосовувались антибіотики, зокрема стрептоміцин і тераміцин, але згодом це призвело до виникнення штамів бактерій, стійких до антибіотиків. Значний інтерес представляє використання явища антагонізму бактерій. Антибіотична речовина, яку продукує штам Eh318 бактерії Erwinia herbicola (синонім Pantoea agglomerans) в лабораторному досліді сповільнює ріст колоній збудника бактеріального опіку, а в польових умовах пригнічує розвиток хвороби. Антагоністична дія була виявлена також у бактерій Pseudomonas fluorescens, на основі яких у США випускають засіб біологічного захисту проти бактеріального опіку. Дослідження, виконані в осередку ураження хворобою на території Чернівецької області, показують, що бактерії Pantoea agglomerans здатні використовувати як поживний субстрат  ексудат бактеріального опіку, знижуючи при цьому його інфікувальну здатність. Ураховуючи, що саме утворення ексудату є основним чинником поширення інфекції від хворих дерев до здорових, застосуванням бактерій Pantoea agglomerans в період появи ексудату на суцвіттях і зав’язях можна запобігти поширенню хвороби та знизити її шкодочинність.

 

Для зменшення потенційних джерел розповсюдження інфекції обрізають уражені частини рослин, особливо гілки з виразками, у яких відбувається перезимівля збудника хвороби. Як дезінфекційні речовини під час обрізування використовують 70%-й розчин денатурованого метанолу або 10%-й розчин гіпохлориту натрію. Недоліком цих препаратів є те, що вони спричиняють корозію металевого інструменту. Зрізи гілок обробляють 20%-м розчином хлористого цинку, після чого замазують садовим варом.

 

Комахи-переносники

 

Досить дієвим заходом є боротьба з комахами — переносниками інфекції, до яких належать практично всі види шкідників плодових культур. В Україні найнебезпечнішими переносниками збудника бактеріального опіку є листоблішка Psylla pyri, попелиці та листовійки. Дослідження, виконані в осередку бактеріального опіку на Придністровській дослідній станції садівництва, показали, що заселення дерев листоблішкою призводить до збільшення площі ураження крони бактеріальним опіком та у 2–2,5 разапідвищує шкодочинність хвороби, також це призводить до швидкого перенесення інфекції з одного дерева на друге. Тому боротьба із цим шкідником має першочергове значення для запобігання розширення площі ураження насаджень бактеріальним опіком. Комахи-запилювачітакож можутьпереносити патогенні бактерії, тому перевезення вуликів для запилення садівварто обмежити. У крайньому разі бджіл слід витримувати в кількаденному карантині.

 

Агротехніка

 

Певною мірою шкодочинність хвороби можливо знизити завдяки продуманим агротехнічним заходам. Так, надлишок азотного живлення призводить до інтенсивнішого розвитку бактеріального опіку, оскільки викликає посилений ріст зелених пагонів, які є найбільш сприйнятливими до цієї хвороби. Із цієї ж причини не варто застосовувати як ґрунтопокривні азотфіксуючі рослини, такі як конюшина та люцерна, оскільки в цьому випадку важко контролювати уміст азоту в ґрунті. За деякими даними, інтенсивність розвитку бактеріального опіку плодових може залежати від кислотності ґрунту і вмісту в ньому кальцію. До посиленого росту пагонів може призвести також надмірне зволоження або омолоджувальне обрізування дерев. Застосування регуляторів росту рослин (інгібіторів синтезу гіберелової кислоти) знижує інтенсивність росту пагонів, що певною мірою підвищує стійкість рослин до бактеріального опіку.

 

Окремо кожен із перелічених чинників не так суттєво впливає на інтенсивність розвитку бактеріального опіку, щоб можна було обмежитися лише окремими заходами. Проте спільне застосування засобів боротьби як із самою хворобою, так і з її переносниками та запобігання поширенню збудника дозволить захистити плодові насадження України й знизити до мінімуму можливі збитки.

 

 

Іннеса Крим,

Гунчак Володимр, канд. с.-г. наук

Українська науково-дослідна станція карантину рослин

журнал “Садівництво по-українськи”, січень 2016 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».  

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
1
Статті з журналу: