Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Балабанівські рекорди

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Балабанівські рекорди

Завдяки чому виробничий агрокооператив «Золота нива» за короткий час досяг високих показників у молочному тваринництві.

Зоотехнік із племінної справи, технік

штучного осіменіння АКПП «Золота

нива» Микола Демчук

Село Балабанівка, що на Вінниччині, — справжня глибинка. Звідси до обласного центру потрібно їхати понад сотню кілометрів. Та коли на в’їзді в село розпочинається хороша асфальтна дорога й бачиш добротні будинки мешканців, то розумієш, що тут є добрий господар. Ідеться про виробничий кооператив «АКПП „Золота нива”», який очолює Петро Картовий. Сьогодні згадане господарство вважається одним із найкращих в Оратівському районі. Якщо свого часу чимало господарств позбулися тваринницької галузі й поставили врожай у залежність від мінеральних добрив, що закислюють ґрунт, то «Золота нива» як була, так і є багатогалузевим сільгосппідприємством, де профільним видом діяльності є тваринництво. 

Наразі земельний банк «Золотої ниви» становить 2600 га орної землі, на фермі утримують майже 700 голів великої рогатої худоби, з яких 200 дійних корів. Як і в рослинництві, так і у тваринництві тут працюють за сучасними технологіями, постійно вдосконалюють та оновлюють технічну базу. Результати тішать — за минулий рік надоїли 8 тис. літрів молока на корову, але на досягнутому зупинятися не збираються й нинішнього року в планах вийти на 9 тис. літрів. Тим більше, відштовхуватися є від чого. Вже понад два місяці виробничий кооператив «АКПП „Золота нива”» успішно експлуатує новий молочний блок із доїльним залом типу «ялинка», який обладнали фахівці ТДВ «Брацлав». Ми побували на фермі господарства, ознайомилися з роботою доїльної зали й переконалися, що, зупинивши свій вибір на вітчизняному виробнику доїльного обладнання, тут не помилилися. Адже отримали високу якість і надійність за помірну ціну. 

Із ТДВ «Брацлав» кооператив «Золота нива» співпрацює, напевне, років з п’ятнадцять. Розпочали співпрацю ще тоді, коли тут було доїння у відро, потім зробили реконструкцію ферми під прив’язний тип утримання, встановили нове стійлове обладнання, вдосконалили системи гноєвидалення та напування тощо. 

 
 

Йшов час, технології змінювалися, «Золота нива» невпинно розвивалася. Врешті, тут дійшли думки, що тварин треба переводити на безприв’язну систему утримання. І от уже протягом кількох років поетапно працюють у цьому напрямі. Сьогодні на прив’язному утриманні в господарстві — тільки бички на відгодівлі. 

«У нас все зроблено для того, щоб телички із самого народження прив’язі не знали, — розповідає зоотехнік із племінної справи, технік штучного осіменіння АКПП «Золота нива» Микола Демчук. — Переваги безприв’язного утримання очевидні — кра щий копитний стан, легше відстежити охоту й стан здоров’я корови (зокрема, бачимо, чи вона встає до їжі, коли відбувається кормороздача) тощо. Нинішнього року плануємо перевести на безприв’язь повністю все поголів’я. 

На запитання, а чи важко переходити з прив’язі на безприв’язь, пан Микола відповів: «Це залежить від різних чинників. Зокрема, яку марку доїльної зали встановлено. Ми обрали компанію „Брацлав” не лише тому, що їхня продукція якісна, а й тому, що виробник забезпечує повний сервіс. На заводі є бригада фахівців, які конструюють, монтують, уводять обладнання в експлуатацію, контролюють його роботу й консультують. Тобто ця компанія гарантує все й відразу». 

За словами Миколи Демчука, роботою доїльної зали «ялинка» на фермі задоволені, бо вона забезпечує легке доїння, що не потребує великої кількості робочої сили. 

Ми змогли спостерігати за процесом доїння. Корови розміщено під кутом 30°, що забезпечує ідеальний доступ до вимені й хороший огляд під час обслуговування. Ворота з механічним приводом, яким керують натисканням кнопки, забезпечують швидку зміну корів у станках. Роботизоване робоче місце забезпечує мінімальні витрати часу й праці дояра за обслуговування тварин. Під час установки доїльного апарата на дійки його підтримує під вим’ям корови в підвішеному стані унікальна розробка ТДВ «Брацлав» — роботизований маніпулятор, тобто дояру не потрібно докладати фізичні зусилля. Процес доїння кожної корови індивідуально автоматично регулюється на основі зворотного зв’язку з твариною. Після доїння доїльний апарат автоматично знімається. На електронному блоці висвічується інформація про хід доїння, величину удою, у якому режимі працює доїльний апарат, а також інформація, яку повідомляє дояру комп’ютер від системи АСУ. Також на блоці є клавіатура, за допомогою якої дояр може передати інформацію на комп’ютер (наприклад, що корова в охоті, або є травма чи ознаки маститу). Установка автоматично випускає тварину, а все молоко без контакту з повітрям і людиною молокопроводом транспортується у танк-охолоджувач. 

 
 

Загалом система складається з труби з нержавкої сталі діаметром 60 мм, молокоприймача, лічильників, молочних фільтрів, молочних насосів, транспортної лінії також із нержавкої сталі до охолоджувача, блока керування, який контролює процес доїння на кожному робочому місці окремо й регулює частоту пульсацій залежно від молоковіддачі кожної окремої тварини. 

Саме якість молочної продукції стала головним здобутком ВК «АКПП „Золота нива”». За умов ретельної перевірки якісних характеристик молока в лабораторних умовах, дотримання санітарно-гігієнічних вимог до та після доїння, а також постійного ветеринарного контролю за тваринами тут перейшли на виробництво молока ґатунку екстра. Вміст жиру становить 3,8–4,2%, білка — 3,12%, КСК — не більше за 200 тис. кл./мл. 

Після закінчення доїння установка автоматично промивається. Промивні головки доїльної зали з’єднуються в одну систему з транспортною лінією молока, що дає можливість в автоматичному режимі вимити все обладнання одночасно. Для забезпечення теплою водою процесу підмивання вимені використовується окремий проточний водонагрівач, який подає воду на доїльну залу через водяні пістолети для набору води.  

За словами Миколи Демчука, доїльна установка від компанії «Брацлав» йому імпонує ще й тому, що фахівці заводу сконструювали спеціально обладнані місця для осіменіння. «Коли корова виходить після доїння, я можу її загнати на осіменіння», — каже технік штучного осіменіння. І додає: «До речі, ми досягли дуже хороших результатів. Осіменяємо теличок, коли вони досягають ваги 280–300 кг, сексованою спермою. Маємо до 70% успішного осіменіння (хоча інструкція із застосування сексованої сперми гарантує 33%). Сервіс-період — 60 днів. Якщо не видно природної охоти, ставимо корову „на схему” — 10 днів даємо спеціальні вітаміни, гормони. На десятий день осіменяємо незалежно від того, в охоті тварина чи ні. Таким чином, загальний рівень успішного осіменіння в нашому господарстві — 55–60%. Є плани запуску й отелень на майбутнє — можемо планувати на півроку як мінімум». 

І наостанок ми не забули запитати пана Миколу про годівлю дійного стада. «За великим рахунком, кількість молока від прив’язного чи безприв’язного утримання не залежить, — сказав він. — Головне — правильно нагодувати тварин, бо недарма народна мудрість каже, що молоко у корови на язиці. В нас годівля відбувається двічі на день — о 7-й ранку і о 16-й. Практикуємо однотипну годівлю. В раціоні дійних корів — макуха соняшникова, плющена кукурудза, дерть бобова, меляса, сіль, силос, сінаж, сіно люцернове, солома. Не даємо жодних добавок. Маємо високі надої тільки на власних кормах».   

Говорить експерт  

Валентин Дріго, головний конструктор ГК «Брацлав»   

— Доїльна техніка на світовому ринку сьогодні є дуже якісною, і, щоб відповідати вимогам часу, виробнику треба добре попрацюва ти. Наше конструкторське бюро дослідження проводить не за столами, а в господарствах, де ми намагаємося отримати максимум інформації від процесу доїння. На основі отриманих даних можемо поліпшити цей процес. Наприклад, доїльні апарати мають таку особливість, що наприкінці доїння стакан трохи здавлює дійки й таким чином час доїння подовжується. Однак фізіологія корови є такою, що її треба видоїти максимум протягом 5–7 хв, інакше все молоко отримати не вдасться (корова його залишить собі). Впродовж тривалого часу ми шукали шляхи, як пришвидшити останню фазу доїння. Щоб дійти якихось висновків, на фермі кооперативу «Золота нива» зробили 19 тис. вимірювань, які автоматично фіксувалися й опрацьовувалися. Згідно з підрахунками вийшло: якщо на хвилину подовжується доїння, то втрачаємо близько 10% молока. Ми розробили не одну схему, доки вдалося винайти унікальний, що не має аналогів, маніпулятор «Лакторобік» — дуже ефективне ноу-хау, яке дає змогу отримати від корови все молоко. Отже, ми швидко й повністю видоюємо корову (робили дослідження — наш винахід на фермі з тисячі корів дозволяє отримати загалом на 500 кг молока більше). Ще відомо, що останні півлітра молока дуже впливають на загальну жирність, адже наприкінці доїння жирність молока є максимальною. 

«Лакторобік» адаптує процес доїння під індивідуальні особливості тварини, значно знижуючи ризик захворювання на мастит. Так, наприклад, на початку доїння маніпулятор працює в режимі захисту дійки та стимуляції молоковіддачі. Наприкінці доїння маніпулятор регулює відсмоктувальну здатність такту доїння відповідно до зменшення порції молока в дійці. Також «Лакторобік» не допускає перекриття доїльним апаратом каналів постачання молока в дійку. Отже, за дотримання елементарних правил доїння використання автоматизованих апаратів не провокуватиме виникнення маститу. 

Ми врахували й придатність корів до машинного доїння. Українське стадо цьому показнику відповідає десь на 30%. Головна причина — нерівномірне розташування дійок: одна — вище, друга — нижче; отож заклали механізм, який вирівнює навантаження на дійки, тому всі вони видоюються однаково. 

Щоб полегшити роботу доярок, увели функцію, що підтримує доїльний апарат. Якщо раніше його одягали протягом 8–10 секунд, то тепер — 4. Таким чином, вдалося отримати унікальний механізм, якого не має жодна фірма — виробник доїльного обладнання. 

Доїльні зали для кожного господарства конструюємо індивідуально. Наприклад, для кооперативу «Золота нива» встановлення доїльної установки типу «ялинка» потребувало набагато менше енергозатрат, як порівняти з «паралеллю». Також «ялинка» дає можливість якісно працювати з коровою за мінімальної трудомісткості виробництва. Унікальний, що не має аналогів, маніпулятор ідеально позиціонує доїльний апарат на вимені, унеможливлює наповзання доїльних стаканів і забезпечує повне видоювання із середньою швидкістю до 10 літрів на хвилину. Доїльна установка має кілька рівнів автоматизації, які можна нарощувати вже в процесі експлуатації. 

Робоче місце дояра складається з ящика керування із системою клапанів і електронним блоком керування, маніпулятора з доїльним апаратом, електромагнітного пульсатора й лічильника молока. Електронний блок через систему клапанів керує режимом роботи пульсатора й маніпулятором, забезпечуючи зв’язок із комп’ютером системи АСУ ферми. Керування режимом доїння будується на зворотному зв’язку індивідуально по кожній корові. За основу взято зміну швидкості потоку молока. Залежно від потоку молока і встановленої програми пульсатор і маніпулятор мають чотири режими роботи: режим відімкнення цистеріальної порції молока; режим стимуляції рефлексу припуску молока; режим швидкого доїння; режим остаточної фази доїння. 

Особливістю стилю роботи компанії «Брацлав» є дбайливе ставлення до грошей клієнта в розв’язанні його проблем у господарстві. Конструкція машин максимально функціональна й економічно доцільна. В ній є тільки те, що справді потрібно для ефективної роботи, жодних «рекламних наворотів», звідси й відповідна ціна та надійність у роботі. 

До речі, крім виробництва обладнання компанія пропонує комплексні послуги з проектування, будівництва, постачання обладнання, монтажу та здачі ферми під ключ. Така широка пропозиція послуг пов’язана з тим, що тваринницька ферма — це не лише доїльна установка, а й стійлове обладнання, система гноєвидалення, роздавання кормів, напування й багато іншого. І не менше як 90% із цього списку виробляє компанія «Брацлав». 

Інна Бірюкова

журнал “The Ukrainian Farmer”, квітень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: