Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Аверс чи реверс?

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Аверс чи реверс?

Цьогоріч можливий перерозподіл ваги ранніх і пізніх культур у загальному зерновому пулі.

 

Подих весни змушує селянина лічити дні та години до тієї миті, як техніка вийде в поле і запустить на чергове коло новий життєвий цикл, що називають виробництвом зерна. Це потім воно все складеться в мільйони тонн вирощеного врожаю, сотні тисячі вагонів і рядки експортної статистики, а поки що починається все з запаху землі, що прокидається від зимового сну, та шаленого хвилювання господаря, коли і як зробити той перший крок, аби не прогадати і не кусати лікті потім увесь рік.  

 

Цього року весна до південних регіонів нашої країни завітала доволі рано, що дало підстави аграріям Херсонської області розпочати посівну ранніх ярих культур уже на другому тижні лютого. Такий крок є, з одного боку, зрозумілим (оскільки дає сподівання зберегти таку необхідну в цих засушливих регіонах вологу), а з іншого — ризиковим (бо лютнева, а в останні роки й березнева, погода в Україні доволі мінлива, тож імовірність різкого зниження температур є вкрай високою). Разом із тим наявність вологи, особливо — в початковий період розвитку й вегетації рослин, конче потрібна. Тим паче, якщо погода другої половини весни й початку літа буде схожа на минулорічну. 

 

Найближчі перспективи 

 

Можна зрозуміти наміри аграріїв збільшити посіви ячменю не лише в тих регіонах, де він традиційно показує високу врожайність, а й у районах із ризикованим землеробством на Півдні країни. Таку тенденцію ми спостерігали восени, коли посіви озимого ячменю під урожай 2019 року було збільшено на 17% — до понад мільйона гектарів. Є висока ймовірність, що виробники спробують розширити посівні площі й під ярим ячменем. Звісно, коли в експортерів ціна на ячмінь фактично дорівнює закупівельним цінам на продовольчу пшеницю, дуже важко не піддатися такій спокусі. Водночас варто розуміти, що навіть якщо посівні площі під ярим ячменем в Україні буде збережено на минулорічному рівні, за умов стандартної (а не вкрай сприятливої/несприятливої) погоди, майбутній урожай цієї культури зросте до 8,5 млн тонн проти 7,4 млн минулого року. Додатковий 1 млн тонн, який Україна зможе поставити на світові ринки, звісно, не стабілізує ситуацію з попитом на цю культуру. Щоправда, частково таки покращить і знизить ціни, принаймні на початку сезону 2019/20 МР. 

 

Обсяги виробництва ячменю у світі, як відомо, скорочуються вже три роки поспіль. Це не лише зменшило перехідні залишки (на 32,2% за цей період), а й споживання (на 3,7%). Зокрема, один з основних світових імпортерів ячменю — Саудівська Аравія — внаслідок високих цін, за оцінками USDA, скоротила власне споживання ячменю з 2015/16 МР по 2018/19 МР на 14,7%. Фактично було змінено раціони для тваринного комплексу й частково переорієнтовано населення на споживання пшениці. Як наслідок, за цей період зріс імпорт кукурудзи й пшениці до цієї країни. Ці процеси відбувалися поступово, а отже, можна говорити про їх незворотність і низьку ймовірність збільшення попиту на ячмінь у регіоні. Наведені вище чинники можуть тиснути на ціни на ячмінь наступного сезону, не даючи їм змоги утримувати рівень поточного року. 

 

Сезонні реалії 

 

Попри незначне скорочення, світ увійде в сезон 2019/20 МР з доволі високим рівнем перехідних залишків пшениці. Зокрема, за останньою оцінкою USDA, вони становитимуть 267,5 млн тонн, що є другим показником після рекордного 2017/18 МР (280 млн тонн). Такі обставини також можуть спричинити додатковий тиск на ціноутворення на старті нового сезону. Водночас, попри вкрай несприятливу ситуацію для європейських експортерів (через тиск із боку російського зерна), поточні ціни на умовах FOB суттєво перевищують як тогорічні на цю дату, так і ціни початку сезону. Для прикладу: ціна на українську пшеницю з протеїном 11,5% на базисі FOB Чорне море станом на 9 лютого 2019 року коливалася в діапазоні 239–245 дол./т, тоді як на початку сезону в липні 2018-го і на початку лютого 2018-го вона становила тільки 185–190 дол./т. 

 

Якщо цьогорічні погодні умови у весняно-літній період не будуть вкрай несприятливими, то виробництво пшениці в Україні, за нашими попередніми прогнозами, становитиме 27,5– 27,8 млн тонн, що, у свою чергу, дасть підстави розраховувати на традиційні вже для нашої країни 17,5 млн тонн експорту проти цьогорічних 15,3 млн тонн. Вирівнювання ситуації на ринку пшениці й збільшення пропозиції ячменю орієнтовно на 1 млн тонн, безумовно, призведе до скорочення закупівельних цін на ці культури на старті нового сезону щонайменше на 10–15%. Звісно, вагомим чинником найближчими місяцями буде погода в північній півкулі. Втім, нині посіви озимини в основних країнах-виробниках — переважно в доброму стані. Є, щоправда, певне занепокоєння щодо стану посівів HRW пшениці на Середньому Заході Сполучених Штатів (через вкрай низькі температури в регіоні), однак наявний сніговий покрив дає підстави вважати, що з майбутнім урожаєм все буде гаразд. Крім цього, попри дуже слабкі показники поточного експорту європейські фермери не планують скорочувати площі посівів під ярою пшеницею, а отже, в регіоні варто очікувати суттєво вищий урожай, ніж минулого року (він був украй несприятливим). 

 

Що у тренді? 

 

Попри розширення торік посівних площ під посівами озимого ріпаку (з 970 тис. до 1,295 млн га), попит на цю культуру, а відповідно, й ціни, будуть стабільно високими. За попередніми оцінками, врожай ріпаку в Україні у 2019 році становитиме 3,5 млн тонн проти 2,7 млн у 2018 році. 

 

Що ж до таких пізніх культур, як кукурудза та соя, то, за нашими оцінками, посівні площі під ними теж буде частково розширено. Так, відповідно до лютневого прогнозу ProAgro Group, посівні площі під кукурудзою врожаю 2019 року в Україні становитимуть 4,6 млн га, а під соєю — 1,85 млн га відповідно. За середніх, а не граничних, погодних умов ми прогнозуємо майбутній урожай кукурудзи на рівні 31,2 млн тонн зерна, а сої — 4,1 млн тонн відповідно. Водночас, аби зменшити погодні ризики у виробництві пізніх культур доцільно диверсифікувати сортову базу за часом визрівання. Іншими словами, не варто сіяти лише ранні або лише пізні сорти. Це, звісно, може знизити середню врожайність по культурі, але водночас у разі несприятливої погоди для певної групи дасть можливість компенсувати втрати за рахунок іншої. 

 

Хочу окремо наголосити, що попри високий показник світового виробництва кукурудзи, а за оцінками USDA він сягнув 1,1 млрд тонн, і рекордний обсяг урожаю в Україні (35,6 млн тонн), поточні експортні ціни на цю культуру також перевищують тогорічні. Зокрема, вартість української кукурудзи на базисі поставки FOB Чорне море станом на 9 лютого 2019-го коливалася в діапазоні 180–185 дол./т, тоді як торік у цей час ціна була на рівні 170–178 дол./т. Поточні ціни та високі показники експорту дають підстави розраховувати на те, що в сезоні 2019/20 МР українські товаровиробники не втратять інтересу до цієї культури, а отже, посівні площі під нею залишаться на стабільно високому рівні. 

 

***

 

За нашими попередніми оцінками, майбутній урожай зерна в Україні може бути трохи нижчим за поточний рекордний показник і становитиме 69–69,5 млн тонн. Також варто очікувати перерозподілу ваги ранніх і пізніх культур у загальному зерновому пулі через збільшення виробництва пшениці на 12,2%, а ячменю — на 15,7% на тлі скорочення виробництва кукурудзи на 12,4%. Такий перерозподіл, безумовно, відіб’ється на стартових цінах, задаючи тон новому сезону, але в середньому через 1,5–2 місяці після його початку ціни знову почнуть відображати світову кон’юнктуру. Що ж стосується олійних культур, то у 2019 році ми очікуємо їх загальне скорочення виробництва на 0,63% — до 21,6 млн тонн за рахунок нижчої врожайності соняшнику та сої. 

 

 

Марія Колесник,
аналітик аграрного ринку

газета “АгроМаркет”, лютий 2019 року

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: