Залишки гербіцидів у ґрунті пригнічують початковий розвиток сої – дослідження

Для точного моделювання й детального оцінювання латентного фітотоксичного впливу залишків гербіцидів на початковий онтогенез сої було проведено лабораторні аналізи на фітотоксичність ґрунту в Лабораторії моніторингу якості, безпеки кормів та сировини Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН.

Про це у статті «Прихований удар» у журналі The Ukrainian Farmer пише Людмила Погоріла, старша наукова співробітниця, дорадниця з агрономії (Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН).

Дослідження виконували методом біотестування із застосуванням водних ґрунтових витяжок із температурною екстракцією, відібраних з орного шару (0-20 см) дослідного поля з інтенсивним хімічним фоном. У дослідному варіанті насіння обробляли отриманою ґрунтовою витяжкою, у контрольному (чистий фон) – стерильною дистильованою водою. Термостатування тривало вісім діб.

Індивідуальний аналіз проростків зафіксував стійку тенденцію до зміни посівних якостей і морфометричних параметрів під впливом залишків пестицидів (табл. 1).

Результати аналізу посівних якостей показали, що наявність мікрокількостей гербіцидів у ґрунті знижує енергію проростання на 4,8% та лабораторну схожість на 4,5% до контролю. Це свідчить про здатність залишків діючих речовин дещо гальмувати початкові біохімічні процеси виходу насіння зі стану спокою.

Найбільш чутливою ланкою виявилася саме підземна частина проростків сої. Довжина коренів у досліді зменшилася на 14,8% (з 16,2 до 13,8 см), а сира маса 100 коренів зазнала максимального інгібування – на 26,6% (з 36,9 до 27,1 г).

Надземна частина (ростки) виявилася стійкішою до післядії – первинний контакт із ґрунтовим розчином здійснює саме корінь. Довжина ростків зменшилася на 7,7%, а їхня вага – на 4,3%. Проте це тільки стартова реакція. Якщо рослина з нерозгалуженим коренем входить у фазу активної вегетації, вона стає уразливішою до літньої посухи, адже пошкоджена підземна система не здатна ефективно споживати вологу й елементи живлення з нижніх горизонтів ґрунту. Крім того, на такому корені уповільнюється нормальний розвиток бульбочкових бактерій (Bradyrhizobium japonicum), що може обмежити потенціал природної азотфіксації.

Нагадаємо, науковиця попереджає про ризики латентної гербіцидної фітотоксичності для посівів сої. Раніше ми писали, які чинники впливають на ступінь післядії гербіцидів на сої.