Агрономія

Стан посівів кукурудзи поступається минулорічному на 25-35%, – НААН

Через понижені температури повітря початкові фази розвитку кукурудзи проходили уповільнено з послабленими процесами фотосинтезу, що проявилося у рослин гібридів усіх строків сівби в блідо-зеленому забарвленні листкових пластинок та незначних біометричних показниках рослин.

Про це повідомляє пресслужба НААН.

Також на гідротермічні умови початку вегетації кукурудзи та істотне поповнення запасів продуктивної вологи у ґрунті вплинув потужний циклон (опади у вигляді злив, іноді з градом) упродовж першої декади червня, що зумовило пошкодження в деяких господарствах сходів кукурудзи на окремих площах.

Достатня забезпеченість вологоресурсами посилила загрозу втрат урожаю зерна кукурудзи також від «другої хвилі» бур’янів на площах, де не було внесено ґрунтових гербіцидів, або вони були промиті в нижчі шари ґрунту.

На морфологічні параметри кукурудзи в цьогорічних  умовах значний вплив мали і агротехнічні заходи вирощування, особливо строки сівби та добір різностиглих біотипів. Залежно від цих технологічних елементів стан посівів суттєво відрізняється, і очевидно, матиме свої наслідки відносно темпів вологовіддачі у період дозрівання зерна

«За біометричними та морфологічними параметрами кукурудзи нинішній стан рослин поступається минулорічному на 25-35%», – зазначають науковці.

Рекомендуєтся обробка посівів кукурудзи у післясходовий період страховими гербіцидами форамсульфурон + йодосульфурон + тієкарбазон–метил або римсульфурон+мезотріон на фоні внесення в грунт ацетохлору чи мезотріон+нікосульфурон, яка забезпечить чистоту посівів кукурудзи від бур’янів упродовж всієї вегетації. 

У фазі 4-6 листків не треба обробляти кукурудзу гербіцидами, це дуже шкідливо. Краще закінчити обробки на стадії третього листка. Якщо ж з будь-яких причин встигнути не вдалося, потрібно обробляти вже за фази «7-8 листків».

За проведення міжрядних обробітків кукурудзи для поліпшення росту і розвитку рослин (враховуючи певне пригнічення їх) доцільно одночасно провести і підживлення азотними мінеральними добривами (до 20 кг/га д. р.).

Листкове (позакореневе) підживлення найкраще проводити у період 6-8 листків – до викидання волоті. При цьому, досить ефективним є додавання карбаміду (5-6 кг на 100 л води) та мікродобрив на хелатній основі.

Нагадаємо, через зливи в деяких регіонах відмічається вилягання посівів озимих.