Агрономія

Ріпаку необхідне збалансоване азотне живлення

Ріпак — це друга після соняшника культура з найбільшим виносом з ґрунту азоту, дуже чутлива до дефіциту цього елементу, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Недостатнє азотне живлення призводить до ураження великою кількістю хвороб культури, яка до того ж є дуже вимогливою до мінерального підживлення та умов його проведення.

Надзвичайно необхідним для живлення ріпаку є мінеральний азот (N). За високого споживання азоту ріпак повертає в ґрунт більше половини поглинутого елементу.

Необхідним є збалансованість азотного живлення культури, тому що нестача азоту зменшує кількість врожаю, а надмірне споживання — знижує олійність насіння, а восени — погіршує перезимівлю рослин.

Дозу азотних добрив для внесення перед посівом розраховують із різниці між потребою культури і запасами азоту у 0-60 см шарі ґрунту.

Розподіл норми застосування азотного удобрення має бути наступним: чверть — на осіннє внесення, 35 % — на початку відновлення вегетації, 30 % — на початку цвітіння і 10 % — наприкінці цвітіння.