Невчасне внесення азотних добрив призводить до їх перевитрати

Ефективність внесення азотних добрив у підживлення тісно залежить від строків їх унесення. Завчасне їх внесення та затяжна весна сприяла кущінню озимої пшениці, що позитивно для зріджених посівів, але небажане для посівів нормальної густини.

Про це в статті в журналі The Ukrainian Farmer зазначає Броніслав Котвицький, кандидат сільськогосподарських наук, експерт-дорадник з агрохімії.

«Так, цього року на Заході України, як і торік, перше підживлення озимої пшениці провели ще за 1–2 місяці до відновлення весняної вегетації рослин — сталого переходу середньодобової температури понад +5 °С. 

Затяжна весна за понижених температур і внесених завчасно азотних добрив посприяла надмірному кущінню рослин. Для зріджених посівів — позитивно, для посівів із нормальною густотою — небажане явище через «відбирання» надлишковими пагонами поживи та вологи, а також сприятливі умови для поширення хвороб.

Якщо завчасне внесення в підживлення сульфату амонію не таке проблематичне, то з аміачною селітрою варто бути дуже обережними. 

Автор цієї статті проводив спеціальні шестирічні дослідження з втрат елементів живлення з 0–40 і 0–100 см шарів ґрунту внаслідок низхідної міграції. Встановлено, що частина нітратного азоту добрив і ґрунту за умови періодичних опадів може мігрувати до метрової глибини, і більша його частина в орний шар уже не повертається. Ці втрати азоту можуть досягати на супіщаних ґрунтах (у переводі на аміачну селітру) 40–50 кг/га. Крім того, частина азоту втрачається через «вивітрювання» (газоподібні втрати) та змивання на схилах зі снігом чи так званою «верховідкою» (у пересиченому вологою поверхневому шарі ґрунту). Тому вносити аміачну селітру слід якнайближче до того періоду, коли рослини можуть азот активно споживати.

Читайте також: Локальне внесення добрив утричі ефективніше суцільного