Найкраще на технологію no-till реагує озима пшениця – дослідження

Випробування різних способів обробітку ґрунту, що їх проводили українські нацуковці в північному Степу (Дніпропетровська обл.) та лівобережному Лісостепу (Полтавська обл.), показали, що озима пшениця була найсприятливішим місцем у сівозміні для технологій no-till.

Про такі результати дослідження пише журнал The Ukrainian Farmer.

Як у північному, так і південному Степу озима пшениця забезпечувала практично рівноцінні врожаї. Вирішальну нівелювальну роль тут відіграло те, що початковий розвиток цієї культури збігався з накопичувальною динамікою вологи, відсутністю бур’янів, мінімальною активністю мікроорганізмів, що розкладають рослинні рештки.

Водночас ярі кукурудза й соняшник негативно реагували на ґрунтові чинники за прямої сівби та знижували врожайність на 10–15%.

Одним з основних елементів, які блокували реалізацію їхнього врожайного потенціалу, були твердість ґрунту в шарі 0–15 см, що зростала протягом вегетації з 12 до 36 кг/см², іммобілізація азоту з мікроорганізмів в зоні проростання насіння, зменшення запасів вологи в 0–100 см шарі, зменшення горизонтів на 8–14 мм.

До того ж депресивний характер технологій no-till зростав на важчих каштанових ґрунтах із низьким умістом гумусу.

Раніше повідомлялося, як визначити оптимальну норму висіву покривних культур за no-till.