Агрономія
Головне:
Агрономія

Коли доцільне застосування ґрунтових гербіцидів на озимому ріпаку

У разі загрози забур’янення посівів ріпаку озимого малорічними дводольними та злаковими бур’янами найефективнішим заходом є застосування ґрунтових гербіцидів.

Про це пише Іван Кифорук, ст. наук. співробітник Прикарпатської ДСГ ДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer.

Згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на ріпаку озимому можна застосовувати препарати зареєстрованих торгових марок із діючими речовинами: кломазон, метазахлор, S-метолахлор, трифлурамін, а також діючі речовини квінмерак, диметенамід-П, які входять до складу комбінованих гербіцидів.

«З практичного погляду застосування гербіцидів з однією діючою речовиною не сприяє бажаному результату, а в разі внесення препаратів на основі трифлураліну призводить до додаткових витрат на загортання в ґрунт, оскільки ці гербіциди є леткими. Тому нині оптимальним варіантом ґрунтового застосування гербіцидів є внесення комбінованих препаратів (метазахлор + квінмерак, метазахлор + диметенамід-П + квінмерак) або сумісне застосування метазахлору і кломазону», – зазначив фахвець.

За його словами, ефективність дії ґрунтових гербіцидів залежить від структури ґрунту, яка має бути дрібногрудкуватою, наявності у верхньому шарі стерні й інших пожнивних решток.

Найвагоміший вплив на препарати цієї групи має термін застосування і вологість ґрунту. Оптимальним є внесення ґрунтових гербіцидів до трьох днів після сівби, а ще краще – одразу після неї.

За сухого верхнього шару ґрунту протягом двох-трьох тижнів після внесення препаратів знижується їхня ефективність, а якщо ґрунт перезволожений, можливий прояв фітотоксичності.

Раніше було названо економічні пороги шкідливості бур’янів у посівах ріпаку.

Журнали