Ефективність макродобрив залежить від мікроелементів
![Ефективність макродобрив залежить від мікроелементів](https://agrotimes.ua/wp-content/uploads/2021/11/dobryva.jpg)
Ефективність макродобрив тісно залежить від забезпеченості рослин мікроелементами. Брак останніх може гальмувати використання перших із наступною втратою частини врожаю та погіршенням його якості. Оптимізація живлення рослин упродовж вегетації основними макро- і мікродобривами — прямий шлях до найефективнішого використання добрив і досягнення генетичного потенціалу рослин.
Про це в статті в журналі The Ukrainian Farmer зазначає Броніслав Котвицький, кандидат сільськогосподарських наук, експерт-дорадник з агрохімії.
Він зауважує, що науково обґрунтована система удобрення передбачає не тільки використання традиційних азотних, фосфорних і калійних добрив. Спектр життєво необхідних рослинам елементів живлення значно ширший і становить щонайменше 12–13 макро- й мікроелементів.
«Як унесення невеликої кількості окремих мікродобрив позитивно впливає на використання рослинами фосфору і калію з добрив і на продуктивність зерно-бурякової сівозміни, можна простежити на прикладі наших тривалих досліджень у стаціонарному досліді в Західному Лісостепу України», наводить табилицю автор:
![](https://agrotimes.ua/wp-content/uploads/2022/06/tabl-dobryva.jpg)
«Властивості ґрунту, удобрення та погодні умови перебувають у тісному та складному взаємозв’язку, який «сходиться» у результаті на рослині, – зазначає Броніслав Котвицький. – Тому і запитувати слід безпосередньо в рослин: чи комфортні для них умови живлення? Цю функцію виконує рослинна діагностика, а оперативно і ефективно оптимізувати живлення рослин можна через позакореневі підживлення. Що рослини здатні додатково живитися через листки, відомо здавна. Проблема була в добривах для таких підживлень. Слід віддати належне вченим-хімікам: добрива для позакореневих підживлень пройшли бурхливий еволюційний шлях: від простих важкорозчинних, з наявними шкідливими для рослин елементами (наприклад хлором), до багатокомпонентних, безпечних, повністю розчинних і легкозасвоюваних рослинами, з додаванням важливих для останніх амінокислот, гуматів, фітогормонів, вітамінів. поверхнево-активних речовин тощо».
Автор додає, що така еволюція супроводжувалась і підвищенням ефекту від позакореневих підживлень, які впевнено посіли свою нішу в сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Ще кращий ефект у 1,5–2,0 рази від позакореневих підживлень досягається, якщо попередньо через рослинну діагностику виявляємо проблеми у живленні рослин та їх вчасно закриваємо.
Читайте також: Невчасне внесення азотних добрив призводить до їх перевитрати