До нових умов адаптувалися майже всі мишоподібні гризуни, – науковець

Суттєві зміни способів обробітку ґрунту, введення сівозмін із короткою ротацією, насичення в структурі посівних площ озимих колосових культур і соняшнику – ці й інші чинники провокують збільшення чисельності та шкодочинності мишоподібних гризунів.

Про це AgroTimes розповів Микола Остапенко, старший науковий співробітник Генічеської дослідної станції ДУ ІЗК НААН України.

На полях південного Степу найпоширеніша полівка звичайна (до 90% загальної чисельності), в останні 10-15 років зростає популяція курганчикової миші, рідше трапляються хатня та сіра польова миші.

Полівка звичайна найпоширеніша на полях зернових колосових культур і посідає перше місце за шкодочинністю.

Курганчикова, хатня та сіра польова миші меншою мірою адаптувалися до виживання в полях, де вирощують сільгоспкультури. Тому ці мишоподібні гризуни уразливіші до заходів боротьби.

Здатність курганчикової миші будувати сховище для запасів є сильною й водночас слабкою стороною виживання, адже за пошкодження кургану та потрапляння в нього вологи запаси стають не придатними для харчування, і колонія приречена на загибель.

У той же час ховрахи, хом’яки, байбаки й інші трапляються дуже зрідка і тільки на необроблених ділянках.

Нагадаємо, mini-till і no-till призводять до зростання чисельності мишей, на відміну від дискування.