Аграріїв Черкащини попереджують про можливу загрозу посівам

На території України відзначають осередки підвищеної чисельності лучного метелика ІІ покоління. А на території Черкаської області ймовірний розвиток ІІІ покоління лучного метелика.

Про це повідомляє ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області.

Тому необхідно посилити увагу щодо спостереження за динамікою розвитку шкідника, що дасть змогу уникнути «неочікуваного» знищення гусеницями посівів сільськогосподарських культур.

Велике значення в обмеженні чисельності метеликів  має  яйцеїд-трихограма, яку використовують для біологічного методу боротьби.

У разі  утворення надпорогової чисельності гусениць лучного метелика    (ЕПШ на   рослинах  кукурудзи, соняшника,  на травах – 5-10 гусениць на кв. м;  сої, цукрових буряках – 4-5 гусениць на кв. м) їх локалізують дозволеними згідно з «Переліком пестицидів  і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» інсектицидами, суворо дотримуючись термінів і норм витрати препаратів з урахуванням віку гусениць.

Обробки пестицидами слід проводити в тиху безвітряну погоду в ранкові та вечірні години.

Не менше як за дві доби про час та місце проведення обробок необхідно обов`язково попереджувати голів ОТГ, старостів сіл і селищ, населення села та пасічників.

При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватися загальноприйнятих  державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

Нагадаємо, на посівах Дніпропетровщини в середині липня фіксували масовий літ лучного метелика.

Довідка

Лучний метелик – це типовий багатоїдний шкідник, який має високу плодючість, здатність до міграції повітряними масами з інших регіонів, що уможливлює завдання ним відчутних втрат врожаям на значних площах.

Найнебезпечнішою стадією розвитку шкідника є гусениця довжиною до 35 мм, зеленувато-сіра з чорною смужкою вздовж спини і по боках. Голова чорна зі світлим малюнком, тіло вкрите чорнуватими щетинконосними горбочками. Гусениці живляться протягом 14-30 днів, можуть пошкоджувати рослини з 35 родин, зокрема соняшник, кукурудзу, буряки, бобові та баштанні культури. Вони скелетують листя, залишаючи на ньому павутину, більш дорослі гусениці можуть з’їдати листок повністю, залишаючи лише грубі жилки і черешки. Закінчивши живлення, гусениці коконуються в довгастих коконах у ґрунті.