Експорт українського біометану: перспективна галузь ризикує стати збитковою без законодавчих змін

25 січня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» провела круглий стіл «Проблеми розвитку виробництва та експорту біометану в  Україні», під час якого було обговорено можливі рішення поточних проблем розвитку виробництва й експорту біометану. Наразі ця тема є нагальною для України, оскільки незважаючи на потенціал розвитку біометанової галузі, в Україні досі відсутні законодавчі механізми та не створено сприятливих умов для виробництва та експорту біометану. 

Перш за все, голова правління «Біоенергетичної асоціації України» Георгій Гелетуха окреслив головні переваги біометанового напряму та наголосив на змінах, що необхідні вже зараз: «Україна може запропонувати найдешевшу сировину для виробництва біометану і реально конкурувати з будь-якими країнами на ринку біометану. Водночас, Україна має розвинену систему газових мереж (ГТС і ГРС), а структура сільськогосподарських підприємств сприятлива для виробництва біометану. Потенціал виробництва складає 21,8 млрд м3/рік до 2050 року. Однак, незважаючи на всі ці обставини, ми не маємо потрібної нормативної бази для реалізації цього потенціалу. Тобто, основною перепоною для розвитку зазначеного сектору є зволікання із прийняттям законопроєкту №9456 про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану».

Президент «МХП Еко Енерджі» Олександр Домбровський вважає, що наразі Україна має історичний шанс зайняти своє місце на європейському ринку біометану, але для цього необхідно нарешті прибрати всі перешкоди, що існують всередині країни: «Я досі не розумію, чому в Україні стоїть цей «шлагбаум» у вигляді неврегульованого митного оформлення, якщо для держави є виграшним розвиток біоенергетичної галузі. Водночас, ЄС розвивається в цьому напрямі надзвичайно швидко, інвестуючи в розбудову заводів, що, в свою чергу, надає підтримку для розвитку агровиробництв, фермерів. Українських виробників біометану не сильно будуть чекати в ЄС у майбутньому, тож лише зараз є історичний часовий люфт, коли ми можемо зайти на європейський ринок, треба лише зняти внутрішні обмеження, забезпечивши необхідні законодавчі механізми, щоб дати можливість українським компаніям шукати ринки».

На думку директора компанії «Вердант» Адомаса Аудіцкаса, оскільки Україні не вистачає рішучих дій з боку влади для прийняття необхідних змін, то міжнародні інвестори вже починають ставитися з пересторогою до українських біометанових проєктів, бо «через довгу відсутність врегулювання законодавчо-нормативних актів немає можливості спланувати довгостроковий розвиток. Крім цього, існує потреба синхронізувати проведення реформ з європейською стороною, щоб потім не змінювати багато разів затверджені норми».

Незважаючи на існуючі складнощі, агробізнес готовий продовжувати розвивати біометановий напрям при створенні відповідних умов: «Війна змусила дивитися на питання переробки глибше та відповідати на виклики оперативніше. В 2021 році ми розпочали розробку проєкту заводу біометану і контрактування обладнання, в травні 2022 року прийняли стратегічне рішення продовжити реалізацію проєкту, незважаючи на воєнні дії в Україні, а у 2023 році вже вели активне будівництво і монтаж обладнання. В січні 2024 року ми маємо готовність експортувати біометан, але немає можливості. Тож, вклавши стільки часу й ресурсів, ми потрапляємо в ситуацію, коли через 3 роки розмов немає підзаконної бази, в той час як заводи вже могли б успішно працювати та приносити кошти українській економіці. Натомість сьогодні компанія змушена зупинити роботу заводу через те, що не може виробляти та поставляти на експорт свій продукт. Виробництво і продаж біометану українським клієнтам не рентабельне і збиткове, оскільки при собівартості у 32 800 грн/тис. м3 на внутрішньому ринку біометан конкурує з природним газом, вартість якого 15 000 грн/тис м3. Єдине рішення – експорт біометану», – підкреслив директор з розвитку та інвестицій VITAGRO Сергій Савчук.

Заступник генерального директора «Галс Агро» Олег Рябов поділяє думку представників бізнесу та ділиться своїм досвідом: «На початку ми мали шалений інтерес з боку інвесторів розвивати галузь, наразі цікавість іноземних покупців та інвесторів прямує до нуля, бо немає зрушень та чіткого розуміння прогнозованості ситуації, невідомо скільки буде прибуток з реалізації проєкту, бо ж немає умов для розвитку галузі, тож не буде й інвестицій».

За словами Голова підкомітету з питань митної справи Комітету ВР України з питань фінансів, податкової та митної політики Олександра Сови,  Верховна Рада збирається ухвалити найближчим часом законопроєкт №9456, який створить технічні можливості для експорту біометану з України: «Цей проєкт є складовою ланцюжка відновлення України, який залучить нові інвестиції. Наразі є повна підтримка в комітеті й залі щодо прийняття даного закону, бо всі розуміють важливість і потенціал цієї галузі».

Член Комітету ВР України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг  Юрій Камельчук, який є ініціатором законопроєкту №9456 додає, що переконаний, що найближчим часом зазначений законопроєкт буде проголосовано в Раді, адже парламентарі розуміють потребу бізнесу та готові до реформ й прийняття законопроєкту, який може розблокувати експорт біометану.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня зазначає, що уряд готовий сприяти бізнесу та дослуховуватися, щоб спільно напрацювати дієві рішення. Ми маємо розуміти, що це сектор, який запустить економіку та підтримає інші сектори, це довгострокові перспективи для України.

Водночас, заступник керівника головного управління Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Юрій Шафаренко наголошує, що потрібно не просто підтримувати, а й стимулювати бізнес-ініціативи з біоенергетики.

«Питання актуальне, як ніколи, й реформування під час війни має відбуватися дуже швидко. Ми вже бачимо, як страждає виробник від обмеження експорту агросировини, від різниці вартості зернових та олійних культур на світових та внутрішньому ринках. Тож, якщо існує перспективний напрям, котрий може покращити становище агросектору, то варто якнайшвидше приймати законопроєкт №9456 та спільно напрацьовувати підзаконні нормативні акти, щоб потрапити на великий європейський ринок біометану та отримати свою частину прибутку, котрий буде наповнювати бюджет України», – підсумував генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.

Результатом обговорення під час круглого столу стане направлення спільного звернення від бізнес-спільноти до влади щодо невідкладного винесення законопроєкту №9456 на розгляд в зал Верховної Ради України та прийняття його за основу вже у найближчі пленарні дні.

Нагадаємо, в Україні побудують понад 30 біометанових заводів.