Картопля є однією з найпродуктивніших культур у сучасному землеробстві України. За даними ФАО (2016 рік) Україна увійшла до п’ятірки світових лідерів з виробництва картоплі — 22 млн тонн бульб на площі 1,5 млн гектарів. У деяких країнах світу та передових господарствах з виробництва картоплі за впровадження сучасних технологій її продуктивність сягає 100 т/га, проте в Україні врожайність бульб картоплі в середньому коливається в межах 10–14 т/га. Одним із чинників підвищення врожайності картоплі є раціональне використання добрив. Залежно від погодно-кліматичних умов та забезпеченості ґрунту елементами живлення оптимальні дози внесення добрив змінюються. Тому питання ефективності оптимізації живлення в умовах кожної зони, зокрема Південного Степу України, потребує систематичного вдосконалення.
Дослідники визначили, що правильне використання добрив та засобів живлення забезпечує 40–50% і більше приросту врожаю. За вирощування рослин картоплі на фоні оптимальної забезпеченості ґрунту основними елементами живлення (NPK) вони добре реагують на позакореневі підживлення ще й мікроелементами — Mn, B, Cu, Zn тощо, які в доступній формі швидко через поверхню листків здатні надходити в клітини рослин. Внаслідок проведення таких підживлень урожайність бульб картоплі зростає на 10–15% та одночасно при цьому покращуються основні показники їх якості: у бульбах зростає вміст крохмалю, сухої речовини, подовжується термін зберігання, збільшується вихід товарних бульб, покращуються смакові якості, знижується вміст нітратів.
Для повної реалізації сортом своїх потенційних можливостей рослини слід забезпечити усіма необхідними чинниками їх життєдіяльності та захистити від стресових явищ. До них можна віднести надзвичайно високу сонячну інсоляцію, перепади температур, значну посушливість тощо. Послабити стресові ситуації та знизити негативний вплив на рослини дозволяють мікродобрива та біостимулятори, які застосовують позакоренево. Порівняно з іншими культурами картопля більш вимоглива до забезпечення поживними речовинами, вона накопичує велику вегетативну і бульбову масу за відносно слабкого розвитку кореневої системи, тому потребує внесення добрив у значній кількості. Найефективнішою системою живлення для картоплі за даними багатьох досліджень є сумісне внесення органічних і мінеральних добрив. За сучасних економічних умов господарювання застосовувати органічні добрива в рекомендованих дозах немає можливості через різке зменшення поголів’я тварин, що спонукає до пошуку технологій, побудованих на використанні наявних місцевих мінеральних та органічних ресурсів. Перспективними в цьому напрямі є солома та сидерати. Сидеральні культури, такі як ріпак, гірчиця біла, редька олійна, сприяють знищенню бур’янів, створюють оптимальні фітосанітарні умови для росту картоплі, ґрунт збагачується органікою 20–25 т/га зеленої маси, що дозволяє оптимізувати фон органічних добрив, довносячи під картоплю лише мінеральні добрива.
В останні роки широкого використання набули добрива для позакореневого живлення. Прикладом такого добрива може бути Плантафол, що містить як основні біогенні макроелементи (азот, фосфор, калій), так і мікроелементи: ферум, манган, цинк та мідь у хелатній формі. Плантафол являє собою водорозчинне комплексне добриво для позакореневого живлення широкого спектра дії для технічних та овочевих культур, зокрема картоплі. Визначено, що Плантафол покращує умови вегетації та плодоношення сільськогосподарських культур, доповнює кореневе живлення і корегує розвиток рослин у критичні періоди вегетації.
Дослідженнями з сортами картоплі, проведеними раніше і в останні роки в умовах Поділля, визначено позитивну роль сумісного застосування мінеральних та мікродобрив на продуктивність і основні показники якості бульб картоплі.
Позитивну дію Плантафолу визначено дослідниками на ряді сільськогосподарських культур. Зокрема, в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України вивчали вплив позакореневих підживлень на фотохімічну активність листків пшениці м’якої. Автори визначили значно більшу ефективність Плантафолу 20 : 20 : 20 порівняно з Плантафолом 30 : 10 : 10 та іншими комплексами мікродобрив на параметри індукції флуоресценції хлорофілу за обробки рослин пшениці у фазу виходу в трубку.
Високу ефективність Плантафолу 20 : 20 : 20 визначено за вирощування двох сортів томатів на крапельному зрошенні в умовах Півдня України. Авторами встановлено, що за сумісного його використання з мінеральними добривами врожайність плодів зростає до 74,0%.
ДОСЛІД НА КАРТОПЛІ
Дослідженнями передбачали визначити вплив фонів удобрення на врожайність і якість бульб двох сортів картоплі та оптимізувати живлення культури шляхом використання Плантафолу за вирощування на крапельному зрошенні в умовах Півдня України.
Польові досліди проводили впродовж 2016–2018 рр. у фермерському господарстві «Мельник» Вітовського району Миколаївської області. Ґрунт — чорнозем південний важкосуглинковий залишково-солонцюватий. У шарі ґрунту 0–30 см міститься гумусу (за Тюріним) 2,9–3,2%, легкогідролізованого азоту 60–62; нітратів (за Грандваль-Ляжу) — 20–25, рухомого фосфору (за Мачигіним) — 35–49 мг; обмінного калію (на полуменевому фотометрі) — 320–370 мг/кг ґрунту, рН 6,8. Погодні умови в роки досліджень загалом були характерними для зони півдня Степу України. Попередник — чорний пар.
У ІІІ декаді червня проводили культивацію та нарізали гребені комбінованим агрегатом з дисковими підгортачами. Свіжозібрані оброблені бульби висаджували в гребені, площа живлення становила 70 × 15–20 см. У шарі ґрунту 0–20 см до появи на бульбах ростків вологість підтримували на рівні 70–75% НВ, а в подальший період вегетації — 80–85% НВ за допомогою крапельного зрошення.
Дослідження проводили з районованими сортами картоплі Мінерва та Рів’єра. Повторність досліду 4-разова. Площа посівної ділянки — 90 м2 , облікової — 50 м2 . Мінеральні добрива вносили у вигляді нітроамофоски, аміачної селітри (33% N), суперфосфату гранульованого та Плантафолу 20 : 20 : 20.
Структуру врожаю у фазу повної стиглості бульб під час збирання визначали ваговим методом. Облік урожаю та якість бульб визначали згідно з методичними рекомендаціями та ДСТУ.
РЕЗУЛЬТАТИ
Дослідженнями встановлено, що застосування мінеральних добрив і Плантафолу істотно позначилося на врожайності бульб картоплі обох сортів, що взяті на вивчення.
Так, урожайність бульб сортів картоплі Мінерва та Рів’єра чітко зростала зі збільшенням дози мінеральних добрив і проведенням позакореневих підживлень Плантафолом із розрахунку 6 кг/га в основні періоди вегетації (таблиця 1).
В останньому варіанті за сумісного використання мінеральних добрив і Плантафолу врожайність бульб формувалася максимальною в усі роки вирощування. У середньому за три роки досліджень у сорту Мінерва вона становила 30,2 т/га, а в сорту Рів’єра — 34,9 т/га, що свідчить про вищу продуктивність останнього. Порівняно з аналогічними варіантами мінерального живлення без Плантафолу досліджуваними сортами сформовано відповідно 26,0 т/га і 30,4 т/га бульб, а прирости від застосування Плантафолу в середньому за 2016–2018 рр. сягали 16,2% та 14,8%.
Загалом за роки вирощування прирости врожайності бульб по обох сортах на фоні добрив становили від 16,4% до 48,7%, а за сумісного їх застосування з Плантафолом — 67,2% щодо неудобреного контролю (таблиця 2).
Отже, використання Плантафолу для підживлення рослин картоплі по фону мінеральних добрив у середньому за роки вирощування по обох сортах сприяло збільшенню врожайності бульб на 4,4 т/га (15,6%), зокрема сорт Мінерва збільшив продуктивність на 16,2%, а Рів’єра — на 14,8%.
Важливим у вирощуванні картоплі є одержання врожаю з високим умістом вітаміну С та крохмалю. Встановлено, що дози внесення мінеральних добрив впливали на якість бульб досліджуваних сортів картоплі. Так, уміст сухих речовин у бульбах обох сортів картоплі збільшувався. Наприклад, у бульбах сорту Мінерва за вирощування без добрив їх містилося 16,4%; сорту Рів’єра — 19,4%; за сумісного внесення мінеральних добрив N32P32K32 + N32P32K32 + N33 та Плантафолу кількість сухої речовини зросла відповідно до 19,9% та 21,9%. Аналогічним чином в бульбах змінювався вміст вітаміну С та крохмалю (таблиця 3).
Усі визначені нами показники якості бульб картоплі є важливими для харчових і смакових якостей. Проте чи не найбільш вагомим із них вважають уміст крохмалю. Ми визначили умовний збір (вихід) цього компонента з одиниці площі. Максимально цей показник зростає за сумісного використання мінеральних добрив та Плантафолу. По сорту картоплі Мінерва в середньому за три роки він збільшився з 2,4 до 4,50 т/га, а для сорту Рів’єра — з 2,55 до 4,78 т/га, що є важливим у вирощуванні картоплі.
КОМЕНТАР
Денис Миргород, комерційний директор компанії AgriSol
Компанія «АгріСол» представляє на ринку України італійську компанію Valagro вже понад 18 років. В усьому світі Valagro відома завдяки бездоганній якості та високій ефективності своїх добрив і стимуляторів росту. В Україні добрива Плантафол і Майстер, як і стимулятори росту Мегафол і Віва, мікроелементи Брексил Мікс і Бороплюс, застосовуються з великим успіхом на ранній картоплі у плівкових теплицях понад 15 років. На жаль, на картоплі відкритого ґрунту аграрії часто працюють за програмою мінімум, використовуючи лише засоби захисту і вносячи в кращому разі сульфат магнію і добрива з умістом бору, абсолютно нехтуючи внесенням фосфору по листу перед цвітінням і сульфату калію в період формування бульб. Закордонний досвід показує, що шляхом застосування сучасних стимуляторів росту і добрив можна підняти врожайність картоплі на 20–30% і більше, що повністю покриває вартість застосування біостимуляторів і добрив та дає змогу фермеру вийти в хороший плюс.
Валентина Гамаюнова, д-р с.-г. наук, професор
Оксана Іскакова, канд. с.-г. наук Миколаївський національний аграрний університет
журнал “Плантатор”, січень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
