Азотне живлення озимого ріпаку має низьку ефективність за дефіциту вологи

У посушливих умовах азотне живлення озимого ріпаку (N60-90) здійснюютьлише навесні: перше підживлення азотними добривами N40-60 у період відновлення вегетації, на початку стеблування – друге в дозі N20-30.

Про це AgroTimes розповів Сергій Хаблак, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві Агрохолдинг A.G.R. Group.

«Але практика останніх років свідчить, що ефективність другого підживлення через недостатнє вологозабезпечення в цей період досить низька, – зазначив він. – З огляду на це доцільнішим є здійснення ранньо-весняного підживлення азотом повною нормою».

Також агроном радить високі норми азотних добрив (N170-240) розподіляти на три підживлення: ранньовесняне N100, у фазу початку стеблування – N60-80 і у фазу бутонізації – N10-60.

У якості добрив у ранньовесняне підживлення за температури повітря не вищої ніж +10 °С можна застосовувати 200-300 кг/га нерозведеного КАС або 200-250 кг/га сечовини.

У друге і третє підживлення застосовують сечовину, аміачну селітру або КАС, розведений водою у співвідношенні 1:3. До того ж у розчин можна ввести мікроелементи та інсектициди.

«Не слід застосовувати сульфат амонію в другому і третьому підживленні, бо можуть пошкоджуватися листки й з’являтися опіки рослин», – попередив Сергій Хаблак.

Нагадаємо, надмірне азотне живлення озимого ріпаку погіршує його перезимівлю. Крім того, азотне живлення озимого ріпаку вимагає інтегрованого захисту від шкідників.