Названо основні драйвери цінового росту на зернових ринках

Чинник страху перед вірусами буде постійним на всіх зернових ринках у 2021 році й додаватиме їм нервовості та ажіотажу.

Таку думку висловила заступник директора ProAgro Group Марія Колесник у журналі «The Ukrainian Farmer».

«Основними драйверами цінового росту на ринках сільськогосподарської продукції наприкінці 2020-го стали китайський чинник, цьогорічний ефект La Niña в країнах Південної Америки, надмірна протекціоністська політика низки країн, невизначеність із майбутнім урожаєм озимих культур в основних країнах-виробниках Північної півкулі та побоювання, пов’язані з подальшим поширенням вірусів», – зауважує аналітик.

За її прогнозами, китайський чинник, як і протягом першої половини 2020/21 МР, буде найвагомішим на кукурудзяному та соєвому ринках. На ринку пшениці його присутність також буде відчутною. Зокрема, за оцінками американських урядових аналітиків, поточного сезону Китай вийде на друге місце серед основних імпортерів пшениці, збільшивши свої закупівлі проти минулого року на 58% — до 8,5 млн тонн зерна. Водночас основна його присутність усе ж відчуватиметься в кукурудзяно-соєвому сегменті, де обсяги китайського імпорту є значущими, а їх активність суттєво впливає на ціноутворення.

Нагадаємо, внутрішні ціни на кукурудзу в Китаї наприкінці грудня коливались поблизу позначки у $395 за тонну, в той час як на американську на базисі FOB Gulf (Мексиканська затока) становили в середньому $235, а на українську в глибоководних портах Чорного моря $250 за тонну, маючи значний люфт для свого зростання. Тому цілком природньо, що наприкінці січня експорті ціни на неї в Сполучених Штатах зросли до $250, а в Україні до $265 за тонну зерна.

Нагадаємо, Європейський Союз заявив про намір стати першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року. Адже світ дуже швидко наближається до критичної точки щодо кліматичних змін.

Також ми повідомляли про те, що на ринку пшениці – бичачі настрої.