Кілька моментів стримують від підписання угоди про страхування свиней
Новітні тенденції у сільському господарстві потребують ширшого впровадження страхових послуг в усіх підгалузях, у тому числі тваринництві. Тому наше підприємство перебуває в стані постійного моніторингу цього питання та розглядає пропозиції щодо різних видів страхування.
Значущу роль із впровадження страхування у сільському господарстві відіграє асоціація «Свинарі України» (АСУ). Так, сьогодні спільними зусиллями АСУ та страхової компанії «Перша» розроблено модель страхування свиней, куди входить не тільки страхування від АЧС. Ще входить страхування від інших інфекційних захворювань та від стихійних явищ (вогонь, повінь та інші). Широкий спектр страхових випадків за одним страховим договором є одним із позитивів цієї пропозиції зі страхування.
Ще одним позитивним моментом є можливість розстрочити виплату страхової премії на півроку.
Але є кілька моментів, які стримують від якнайшвидшого підписання страхової угоди.
По-перше, це вартість страхування – 3,5% від вартості поголів’я. В грошовому еквіваленті – це значні кошти, які вимагають пошуку джерел фінансування. Наприклад, за нашими розрахунками, за два виробничі майданчики нам доведеться виплатити страховий платіж у розмірі приблизно 3 млн грн. Тому треба детальніше проаналізувати можливі джерела фінансування.
Окрім власного прибутку підприємства, додатковими джерелами можуть бути зменшення відсоткових ставок за кредитами за рахунок зниження епізоотичних ризиків для банківської установи; державна підтримка тваринництва у вигляді часткової компенсації страхової премії та перенесення частини страхового платежу на наступний рік за відсутності страхових випадків протягом поточного року.
Наразі, крім власного прибутку, інші перераховані джерела поки є теоретичними, які потребують тривалих перемовин із банками, страховою компанією й урядом країни. Та найголовніше, перш ніж ці структури будуть готові приєднатися до цього проєкту, потрібно власними коштами створити позитивну історію за цим видом страхування – як окремо по підприємству, так і в цілому по галузі.
По-друге, ліміти на відшкодування АЧС. Так, існує два обмеження: не більше $1,5 млн на одну ферму та не більше 25% від страхової суми мінус франшиза. Тобто в разі загибелі або знищення всього свинопоголів’я, застрахованого на 40 млн грн, покриття збитків сягатиме лише 8 млн грн із урахуванням франшизи, що покриє збитки лише на 20%.
Якщо цей ринок страхових послуг запрацює, страхова компанія обіцяє ці ліміти переглядати у кращий бік для свинарів. Однак у будь-якому випадку кінцеві тарифи залежатимуть від збитковості страхових сум для операторів ринку – саме це чинитиме остаточний влив на зменшення або навіть збільшення тарифів страхування.
По-третє, у випадку зміни кількості та/або вартості поголів’я свиней на 10% у більшу чи меншу сторону за настання страхового випадку страхова компанія зменшить виплату пропорційно зміні поголів’я та/або його вартості. За циклічного виробництва поголів’я може змінюватися до 20% унаслідок відставання у рості або через спад реалізації, або через погіршення стану ринкової кон’юнктури тощо. Отже, якщо оперативно не відреагували на зміну поголів’я підписанням змін до страхового договору та настав страховий випадок, страхове відшкодування буде меншим, ніж очікувалося.
Підсумовуючи усі плюси та мінуси цієї страхової пропозиції, вважаю, що за сприятливої економічної кон’юнктури на ринку свинини виробники випробовуватимуть цей вид страхової послуги та слідкуватимуть за діями страхової компанії у разі настання страхового випадку, а також за відсутності страхових випадків – за пом’якшеннями вимог щодо лімітів, франшизи та/або вартості страхового платежу.
Компанія «Зоотехнологія» є членом АСУ, тому принципово підтримує як галузеві об’єднання, так і об’єднувальні організаційні процеси в самій галузі. І неважливо, чи йдеться про інформування учасників асоціації про стан галузі, сучасні тренди та технологічні новації, чи про колективне страхування від ризиків щодо АЧС. Будь-яке об’єднання, якщо воно ефективне, звісно, підвищує конкурентоспроможність як його учасників, так і самої галузі.
Щодо розширення кола учасників такого виду страхування, то, звісно, краще розглядати його як галузевий, а не суто пов’язаний із членством в Асоціації свинарів. Відсутність загальних правил і гарантій у питанні ліквідації наслідків та компенсації збитків від АЧС певним чином розхитує питання стабілізації епізоотичної ситуації та чинить вплив на кон’юнктуру ринку за певних умов.
Насамкінець хочеться зазначити, що страхування від АЧС не є панацеєю від самої хвороби. Страхування не зменшить кількість випадків захворювання, тільки допоможе швидше відновити виробництво. Для утримання розповсюдження хвороби великі та середні виробники свинини насамперед інвестують у біобезпеку підприємств, а саме в облаштування дезінфекційних бар’єрів, подвійної огорожі, додаткових санпропускників, кімнат для кварцування матеріалів, які надходять на виробництво, забезпечення працівників ферм повним комплектом спецодягу та взуття, засобами зв’язку, організацію харчування на фермі або взагалі перехід на вахтовий метод роботи персоналу. Цей перелік заходів можна продовжувати й далі, достатнього рівня біобезпеки не існує.