Проєкти у сфері санітарії та фітосанітарії треба доводити до кінця, – Качка

Збільшити експорт продукції птахівництва вітчизняним виробникам заважає кілька причин. Одна з них – повільне реагування на державному рівні на певні проблеми, що виникають час від часу. На рівні прийняття офіційних рішень наша країна застигла у 2018 році.

На цьому наголосив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво».

«Цьогорічний випадок щодо виявлення нібито грипу птиці на Вінницькій птахофабриці (входить до складу МХП. – Ред.) є гірким уроком, що проєкти у сфері санітарії та фітосанітарії треба доводити до кінця, – зазначив він. – Це стосується і зонування щодо грипу птиці, і статусу безпечності щодо губчастого енцефаліту, і визнання еквівалентності насіння і ще з дюжину відкритих питань у цій сфері».

Загалом же, на думку Тараса Качки, сьогодні чи не найкращі перспективи збереження конкурентних позицій на внутрішньому продовольчому ринку та виходу на світовий ринок якраз у галузі птахівництва.

«Проте реалізація їх повною мірою залежатиме від зваженої й ефективної взаємодії виробників, що здебільшого представлені потужними агрохолдингами, держави в особі органів влади і аграрної науки, яка має і надалі створювати сприятливі умови й надавати підтримку для розвитку не лише птахівництва, але й інших, не менш важливих галузей тваринництва», – підкреслив він.

Українські виробники курятини інвестували значні суми в переобладнання підприємств відповідно до європейських стандартів. Так, на країни ЄС у 2019 році припала майже третина вітчизняного експорту м’яса птиці, зауважив Тарас Качка.

«Оперативно переорієнтувати такі обсяги на інші ринки навряд чи можливо, а збитки галузі залежатимуть від того, як довго триватиме тотальне ембарго і як швидко МРЕТ вдасться звести його до зонування», – додав він.