При підживленні озимини врахуйте кількість залишених попередником речовин

При формуванні ефективності системи підживлення озимих сільськогосподарських культур дуже важливо врахувати кількість повернених у ґрунт поживних речовин з рослинними залишками.

Так, за середнього врожаю високим є повернення в ґрунт азоту та фосфору після кукурудзи та ріпаку, калію — після кукурудзи та соняшнику. Менш за всіх азоту повертає пшениця, фосфору — пшениця та соя, калію — соя та ріпак.

Зернові колосові культури взагалі залишають після себе у полі за рахунок післяжнивних і кореневих решток 20–25 кг/га азоту, люцерна за три роки використання — 150–200, а ріпак озимий — до 100 кг/га.

На гектарі посіву багаторічних бобових трав у кореневих рештках накопичується кількість азоту, що міститься у 20–30 т гною.

Конюшина за врожайності сіна 20–25 ц/га у ґрунті залишає 50–80 кг азоту, а при 35–50 ц/га — до 125 кг і більше.