На Поліссі можна вирощувати теплолюбні культури, але цей рік для них непростий

Овочівництвом я займаюся вже чверть століття: вирощую томати, капусту, селеру, огірки, баклажани, кавуни, дині, цибулю та ягоди, у цілому обробляю 10 га.

За термінами дозрівання мої овочі не поступаються тим, що привезені з півдня, а за якістю часто перевершують їх, бо я використовую мінімум «хімії». Я три роки працював тільки за органічними технологіями, подав документи на сертифікування свого господарства. У мене була домовленість із київською мережею магазинів –– реалізаторами органічної продукції, планував працювати з ними напряму. Але у них плани змінилися, співпраці не вийшло. Я мав великі збитки, навіть не міг заплатити за оренду землі, довелося від оренди частини паїв відмовитися. Через це до 2014 року обробляв 30 гектарів, зараз лишив 10 гектарів.

Про рентабельність культур буду судити після закінчення сезону, але вже зараз бачу, що великих прибутків не буде. Наприклад, взяти баклажани. Собівартість розсади становить 2 грн/шт. На гектар у мене витрачається 40 тис. рослин, тож тільки на розсаді виходить 80 тис. грн, а ще, як мінімум, на інші витрати потрібно 150 тис. грн: ручне прополювання, крапельне зрошення, обробіток ґрунту, формування кущів, збирання врожаю, фасування й доставка споживачеві.

За умови врожайності 30 т/га собівартість продукції становитиме  приблизно 10 грн/кг, а купують  її цього року по 8 грн/кг. Поки я остаточно не знаю, на яку врожайність вийду. Якщо 30 т/га, буду в мінусі, якщо 40 т/га –– вийду в нуль, 45 т/га –– матиму невеличкий  прибуток. Торік була набагато вища врожайність культури, за рахунок чого була вищою рентабельність порівняно з цим роком.

Торік я висаджував баклажани у відкритий ґрунт 7-го травня, цього року –– на початку червня. Але цього року запізнилися з урожаєм і на півдні, тож у мене баклажани надійшли на ринок одночасно з херсонськими. Та й в інші роки за термінами дозрівання мої овочі успішно конкурували з південними.

У цілому, цей рік не можна назвати простим. Холодна волога весна і початок літа сприяли розвитку бактеріальних і грибних інфекцій, а після потепління пішло масове зараження рослин. Від чого огірки цього літа такі дорогі? Їх просто немає, урожай у багатьох фермерів та одноосібників загинув. Крім того, через вологу прохолодну погоду вони пізно почали плодоносити. Через надлишок вологи батоги були по два метри, цвіли рясно, але плоди не зав’язувалися. Коли почалася спека, я призупинив вегетацію огірків ударними дозами калію: три вечори поспіль по росі обробляв рослини концентрованою витяжкою попелу. На огірках одразу рясно з’явилася зав’язь, почали наростати плоди, але, на жаль, огірки захворіли, рано  стало  відмирати листя, тож сподіваного врожаю ми так і не отримали.

Несприятливою погода була для томатів. Розсада надранніх сортів Луч і Яна непогано прижилася, на томатах з’явилася перша зав’язь, але потім пішли інтенсивні дощі, тож у наступні 3–4 тижні зав’язь на кущах зовсім не утворювалася, хоча кущі відмінно росли й непогано цвіли. Рясна зав’язь з’явилася тільки в червні, коли встановилася суха погода. Але вдарила сильна спека, листя в томатів висохло (і крапельний полів не допоміг). Плоди перестали рости, лишилися до часу дозрівання дрібними, та й смак мали не той, що зазвичай. Крім того, замість початку липня вони почали дозрівати тільки на початку серпня.

У кавунів і динь погоріло листя. Кавуни цього року в мене вийшли хоч і непоганими на смак, але маленькими, а дині –– водянистими, недостатньо солодкими. Урожай баштанних продавати не планую, не хочу розчаровувати своїх постійних покупців. Вони вже звикли, що в мене кавуни й дині зазвичай смачніші, красивіші й ароматніші за херсонські, тому треба тримати марку.