Відходи елеваторного виробництва можна примусити «працювати» й приносити прибуток
Керування відходами
Відходи елеваторного виробництва можна примусити «працювати» й приносити прибуток.
Хоча в Україні тема екології — не на першому місці, прогресивний світ приділяє цьому питанню значно більше уваги. Поступово й у нас деякі підприємства починають звертати увагу на екологічні аспекти. В елеваторній та олійній галузях є значна кількість відходів, з якими поводяться по-різному. Певний час їх просто викидали — не було жодного економічного сенсу перейматись утилізацією. За викидання на звалище не загрожували великі штрафи, газ коштував копійки… Нині ситуація дещо змінилася. На жаль, контроль із боку держави й покарання у вигляді штрафів і досі не є визначальним чинником для зміни політики компаній до відходів. Однак економіка допомогла: збільшення вартості енергоресурсів змусило власників елеваторів й олійноекстракційних заводів замислитися.
На сьогодні в Україні вже є кілька компаній, які утилізують відходи аграрної галузі. Найпростіший спосіб — спалити й отримати тепло. Як би якісно не працювали комбайни, в зерні завжди є домішки рослинного походження. Самі зерна також частково пошкоджуються, і їх не можна використовувати в харчових цілях. Таким чином, білки й вуглеводи рослинного походження можна перетворювати на тепло. На кожному елеваторі є сушарка, що потребує багато теплової енергії, і саме для цього можна використовувати відходи.
На сьогодні газ відчутно подешевшав, і ніби немає потреби шукати альтернативне паливо. Однак компанія «ТЕФФ» і далі планомірно розробляє технологію утилізації відходів елеваторів, олійної, крохмально-патокової та спиртової галузей, які можуть ефективно замінити традиційні джерела енергії.
У процесі співпраці з деякими елеваторами було проведено кампанію, під час якої аграрії мали навмисно привозити на елеватор більш засмічене зерно. В результаті підприємство після очищення отримало значну кількість пального, яке було використане для сушіння зерна, отримання технологічної пари та виробництва електричної енергії. Важливо, що електричну енергію, вироблену з відходів, можна продавати за «зеленим» тарифом, що також можна розглядати як додаткову економічну перевагу.
Звісно, коли засміченість велика, виникає перевантаження очисного обладнання елеватора. Наприклад, якщо очисні машини розраховані на засміченість соняшнику до 10%, а фактичний уміст домішок становить 25%, можуть виникати труднощі, наприклад — необхідність у повторному очищенні або частина зерна може потрапляти у відходи разом зі сміттям, що не дуже добре. Тому це потрібно прораховувати ще під час формування технічного завдання та підбору обладнання перед початком проєктуванням елеватора.
Як приклад можна завітати на будь-який елеватор або олійноекстракційний завод у розпал сезону. На його території завжди можна знайти величезні купи відходів рослинного походження або лушпиння соняшнику. І завжди перед керівництвом постає питання: що робити із цими відходами.
Ураховуючи, що не всіх українських бізнесменів хвилюють екологічні питання, краще показати доцільність використання відходів за допомогою калькулятора. Для прикладу візьмемо сушіння 40 тис. тонн кукурудзи з 30 до 14% вологості. Якщо сушити газом за ціною 3200 грн за 1000 м., отримаємо на 2 млн гривень дорожче, ніж за використання агровідходів, що купуються по 300 грн за тонну (наприклад, якщо є домовленість з аграріями, які возять більш засмічене зерно). Лушпиння соняшнику дає менший економічний ефект — із ним економія становить усього 1 млн гривень. Зрозуміло, що для великого елеватора це незначні суми, однак, навіщо витрачати, коли можна заощадити?
В компанії «ТЕФФ» провели підрахунки, з яких видно, що Україна може замінити лушпинням соняшнику 0,7 млрд кубометрів газу, агровідходами — 0,5 млрд кубометрів. Це може бути чималий внесок в енергетичну незалежність держави. Щодо економії для конкретних елеваторів, то слід розуміти, що низька ціна на газ може змінитись, і найшвидше в бік збільшення. В цьому разі економічний чинник для переходу на альтернативні джерела енергії стане актуальнішим.
Компанія «ТЕФФ» виготовляє теплогенератори, що спалюють відходи елеваторного й олійного виробництв і дозволяють ефективно використовувати отриману енергію як для забезпечення технологічних процесів самого підприємства, так і для потреб інших споживачів. Є досвід використання цих теплогенераторів для сушіння глини, піску й будівельних матеріалів.
В одному з останніх проєктів (Агрофірма «Козацька», що в Конотопському районі на Сумщині) вдалося досягти потужності 10 МВт теплової енергії. Це приблизно до 1000 т сушіггя кукурудзи на добу від 20 до 14% вологості. Цьогоріч у цьому проєкті компанія «ТЕФФ» виконує роботи з модернізації обладнання, щоб можна було використовувати інші види палива, крім відходів рослинного походження.
Нині компанія будує об’єкти енергетичної сфери, і вже є досвід монтажу котлів для виробництва електроенергії з тепловою потужністю 70 МВт. Звісно, що це вже не зовсім масштаби елеваторів, але цей досвід компанія використовує саме в елеваторному сегменті. «ТЕФФ» не будує елеватори — це мають робити інші компанії, що спеціалізуються саме на цьому напрямі. Однак щодо теплової генерації з різних видів палива або утилізації відходів із метою збереження довкілля «ТЕФФ» може вирішити будь-яке завдання з дотриманням високого рівня якості. До того ж компанія несе відповідальність за результат: якщо замовнику потрібно утримувати температуру сушильного агента на визначеному рівні, так і буде протягом усього періоду сушіння зерна або інших продуктів.
За останні п’ять років компанії вдалося попрацювати в п’яти інших країнах: Туреччині, Казахстані, Грузії, Узбекистані й Угорщині. Всього за 11 років існування було збудовано 77 об’єктів. До того ж два об’єкти в Казахстані не зовсім привабливі з погляду економіки: там ціна на газ чи не вдвічі нижча за українську. Однак підприємства вирішили йти шляхом утилізації відходів, щоб не забруднювати довкілля. Такий підхід говорить про новий рівень ставлення людини до навколишнього середовища, коли будь-яке виробництво не має лишати по собі нічого зайвого.
Юрій Фаренюк, директор компанії «ТЕФФ»
журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».