Невеликі підприємства можуть собі дозволити вузьку спеціалізацію у перепелівництві

Серед порід перепелів не можна виокремити найулюбленіші чи найприбутковіші, бо кожна заслуговує на повагу.

Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» розповів власник перепелиної ферми «Миколай» (Житомирська область) Микола Кузьменко.

Однак японський перепел – найвитриваліша і високопродуктивна свійська птиця, яку успішно розводять усі перепелині господарства України та світу, зауважив він.

«Ця порода і сьогодні актуальна й не втрачає лідерських позицій. Процеси розведення, утримання та догляду не потребують особливих навичок – із ними легко може впоратися будь-який фермер-початківець, – пояснив ) Микола Кузьменко. – Тоді як усі інші породи перепелів вибагливіші до умов утримання й догляду, що є наслідком інтенсивної селекційної роботи над японським перепелом».

Невеликі підприємства чи фермерські господарства можуть собі дозволити вузьку спеціалізацію, вони можуть утримувати суто м’ясну або яєчну породу, наголосив фермер. Більшим господарствам це робити важче.

«Ми повинні виважено підходити до вибору породи перепелів, бо основний напрям роботи диктує ринок, – зазначив Микола Кузьменко. – Загалом у вирощуванні ремонтного молодняку перепелів ми отримуємо як яйце, так і м’ясо, тому в перепільництві можна сказати є основний і додатковий напрями виробництва».

Як повідомлялося, несучість перепелів і маса яєць знижується за температури понад +27 °С.