Вчені виявили особливість у розвитку сої, що підвищує її стійкість до теплового стресу

Дослідники з Університету Клемсона (США) виявили важливу особливість у розвитку стійкості сої до високої температури. Основною метою дослідження стало визначення здатності зміни ліпідного обміну в соєвих бобах під впливом теплового стресу.

Про це повідомляється на сайті Clemson College of Agriculture.

Дослідники вивчили ознаки сільгоспкультури, які призводять до підвищення стійкістю до тепла.

«Наше дослідження виявило нові метаболічні ознаки ліпідів, пов’язані з жаростійкість у сої і з генами, контролюючими ці ознаки. Ці гени можуть привести до ідентифікації молекулярних маркерів, які будуть корисні при відборі на жароустойчивость генотипів сої», – зазначив доцент, науковий співробітник Клемсонського відділення наук про рослини і навколишнє середовище Срут Нараянан.

Деякі виробники використовують ранньостиглі сорти, які висівають у квітні і збирають урожай в жаркий літній період. Це відомо як система раннього виробництва сої (ESPS). Вчені встановили, що при використанні ESPS високі температури в літні місяці при збиранні врожаю можуть викликати проблеми з якістю насіння.

«Ліпідна ознака і пов’язані з ним гени, які сприяють термоустойчивости, можуть бути включені в інші генотипи. Це буде цінно для розвитку засухостійких сортів сої, адаптованих до різних умов», – зауважив вчений.

Дослідники визначили зміни, які відбуваються в листі сої під дією високих температур. Вони виявили зниження вмісту жирів, які небажані для виробництва рослинної олії й біопалива. З іншого боку, соєві боби з високим вмістом жиру мають додану вартість, в першу чергу завдяки користь для здоров’я. Вчені сподіваються, що у них вийде створювати сорти сої, стійкі до високих температур і при цьому з поліпшеним складом олії.