Спеціальні квіткові клумби зберігають популяцію диких бджіл

Для збереження диких бджіл, які є найкращими запилювачами, створюють спеціальні квіткові клумби. Необхідно правильно обрати їхнє розташування, розмір та асортимент квіткових рослин. 

Клумби можуть бути довільної форми. Їхній розмір залежатиме від можливості догляду за рослинами. Для початку у саду площею кілька гектарів вистачить кількох клумб по 2 м². Їх розташовують на сонячному боці ділянки, на віддалі одна від одної, або роблять суцільне лінійне насадження.

Щоб прикрити квітучі насадження від вітру, можна створити живопліт із рослин спіреї, вейгели, тамариксу, рододендронів, дейції, малини, татарської жимолості тощо.

Рослини висаджують куртинами: так комахам буде легше знайти необхідні квітки.

Видовий склад комах-запилювачів змінюється протягом весняно-літнього сезону. Відповідно потреби у квітках у різних видів бджіл різні. Також є види, що спеціалізуються на збиранні пилку чи харчуванні нектаром тільки з певних видів рослин. Тому для повноцінного харчування комах нектаром і пилком необхідно забезпечити послідовну зміну квітучих рослин протягом сезону.

На квіткових клумбах варто уникати рослин зі схильністю до агресивного розмноження й захоплення території, зокрема золотарника гігантського (канадського) та ваточника сирійського – в Україні вони вважаються інвазійними бур’янами. Хоча квіти цих рослин багаті на пилок і нектар, їхнє агресивне захоплення території загрожує екологічній рівновазі.

Якщо клумбу необхідно захистити від шкідників, варто застосовувати екологічні препарати, які не загрожуватимуть бджолам. Добрива вносять лише органічні й мінімальними нормами.

Слід бути обережним із механічним обробленням ґрунту, адже багато бджіл оселяється саме там, у шарі завглибшки 0-30 см. Те саме стосується й обрізування сухих торішніх гілок і порожнистих стебел, бо у них теж часто оселяються різні види бджіл.

Як повідомлялося, для запилення сільгоспкультур у світі розводять близько 25 видів бджіл і джмелів.