Які приємні й не дуже сюрпризи у 2020 році підготував уряд для українського бізнесу.
Зазвичай у новий рік ми входимо з низкою законодавчих змін. Уже давно стали традиційними зміни, які вносять до Податкового (далі — ПКУ) і Бюджетного кодексів. Про них багато пишуть наприкінці грудня. Проте є низка важливих новин, навколо яких багато галасу не зчинялося (разом із тим на бізнес вони таки вплинуть).
Зміна перша, майже позитивна: скоро не будемо звітувати про пільги
Ще у жовтні 2018-го Кабмін ухвалив постанову №891, яка з 2020 року скасовує подання звіту про суми податкових пільг до органів контролю. Відповідно до тексту постанови, облік пільгових сум органи контролю здійснюватимуть на підставі податкових декларацій. Чому новина «майже позитивна»? Бо за 2019-й звіт все одно доведеться подавати…
Зміна друга: інформаторів — викривачів корупції захищатимуть
Боротьба з корупцією в Україні — питання непросте, бо нібито всі проти корупції, однак разом із тим хочуть «щоб-кум-усе-порішав». Надати боротьбі з цим явищем більш потужної динаміки покликані зміни до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції, внесені Законом України від 17.10.2019 №198-ІХ (вони набули чинності 1 січня 2020 року). Зокрема, визначено правовий статус викривачів корупції, їх права та гарантії захисту; забезпечено умови для розкриття інформації. Так, фізична особа може викрити ймовірні факти корупційних (чи пов’язаних з корупцією) правопорушень та інших порушень цього Закону іншою особою за наявності переконання, що інформація достовірна (якщо вона стала відома, скажімо, у зв’язку з трудовою діяльністю викривача).
Що насторожує: інформатор-викривач не зобов’язаний мати переконливі докази корупції, достатньо лише почути-прочитати-дістати певну інформацію про корупційні вчинки. Перевірити її мають НАЗК та інші правоохоронні органи в межах своєї компетенції. Але якщо ця інформація не допоможе викрити порушників, винагороди інформатор не отримає. Інформатори повідомляють про побачене-почуте анонімно, а закон захищає їх від незаконного звільнення, змін умов праці тощо. Крім того, інформатори-викривачі мають право на всі види безоплатної правової допомоги.
Чи позитивна ця зміна? Хто зна… Побачимо, як вона працюватиме в реаліях. Може, корупціонерів і справді поменшає. Втім, можливо, побільшає позовів до суду про наклеп.
Зміна третя, очікувана: штрафуватимуть за «неправильні» витратоміри
Друга половина 2019-го для всіх підприємств, що мають акцизні склади, у тому числі й аграрних, минула під знаком «готуйтесь до штрафів по акцизу». Відповідно до п. 18 розділу 5 Перехідних положень ПКУ, цьогоріч застосовуватимуть відповідальність за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі (на акцизному складі), та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу.
Зміна четверта, приємна: сімейним фермам дадуть трохи грошей
Кабмін ще 22 травня 2019-го ухвалив постанову №565, якою затвердив Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Розмір доплати прив’язаний до кількості років, найбільший розмір доплати (0,9 суми мінімального страхового внеску) виплачується за перший рік. Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до територіального органу ДПС за місцем свого обліку як платника внеску відповідні заяви від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства. До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства. Право на отримання доплати виникає у членів/голови сімейного фермерського господарства з 1-го числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.
Зміна п’ята: оновлений Інкотермс
Із 1 січня 2020 року набули чинності зміни до правил Інкотермс. Так, в оновлених правилах відсутні умови EXW та FAS. Умови EXW застосовувалися переважно тільки для внутрішньої торгівлі і практично не використовувалися в зовнішньоекономічній діяльності. Базис поставки EXW в редакції Інкотермс 2010 року суперечив новому Митному кодексу Європейського союзу, оскільки відповідальність експортера настає після експортного митного оформлення товару для вивозу. FAS (Free Alongside Ship) застосовувалися, коли товар доставляється продавцю в порт відправлення країни експортера, а тому використовуються дуже рідко.
Умови поставки FCA (Free Carrier) поділено на два правила: перше — для наземної доставки, а друге — для морських контейнерних поставок. У нових правилах Incoterms-2020 умови поставки FOB і CIF застосовуються для транспортування контейнерів. Крім того, очікуються зміни в страхових зобов’язаннях між продавцем і покупцем на додаток до страхових інтересів за умов поставок CIF і CIP.
Інкотермс-2020 запроваджують новий термін умови поставки — CNI (Cost and Insurance, «Вартість і страхування»), який означає, що продавець виконав поставку, коли застрахований товар розміщений у зазначеному порту відвантаження. Базис поставки CNI буде входити до групи «С», тобто ризик транспортування і пошкодження товару передаватиметься від продавця до покупця в порту відправлення. CNI дозволяє продавцеві-експортеру нести відповідальність за міжнародне страхування вантажу. Умови поставки CNI призначені для заповнення прогалини між термінами FCA і CFR/CIF. На відміну від терміну FCA, умови поставки CNI включатимуть вартість міжнародного страхування за рахунок продавця-експортера, а на відміну від CFR/CIF — не включатимуть фрахт.
Також видалено термін DDP та запроваджено два нових базиси поставок DTP і DPP. Умови поставки DTP Інкотермс-2020 (Delivered at Terminal Paid, у перекладі — «доставка на терміналі з оплатою мита») означає, що продавець несе відповідальність за будь-які транспортні витрати з оплатою митних зборів і доставки товарів до терміналу (порт, аеропорт або логістичний центр) у країні призначення покупця. Умови поставки DPP Інкотермс-2020 (Delivered at Place Paid, у перекладі — «доставка до місця з оплатою мита») означає, що продавець несе відповідальність за будь-які транспортні витрати з оплатою митних зборів і доставки товарів до будь-якого місця, що не є транспортним терміналом.
Зміна шоста: новий перелік товарів, імпорт та експорт яких підлягає ліцензуванню
Буквально «під ялинку», 24 грудня 2019 року, Кабмін ухвалив постанову №1109, якою затвердив на 2020 рік:
• обсяг квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;
• перелік товарів (озоноруйнівних речовин), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;
• перелік товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів, що перевозять у контейнерах з особистими речами);
• перелік товарів, імпорт яких з Республіки Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія від 18 січня 2001 року;
• перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.
Якщо експортер (імпортер) має ліцензію, яка не була використана у 2019 році, то вона буде чинною до 1 березня 2020 року, якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України.
Для митного оформлення товарів, які навантажуються навалом та експорт (імпорт) яких ліцензується, гранична різниця фактичного значення їх вартості, кількості або ваги не може перевищувати 5% значення, зафіксованого у відповідній ліцензії.
Зміна сьома: для тих, хто має акціонерів на Кіпрі, в Малайзії та Великій Британії
Кіпр
До Конвенції між Урядом України й Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи було внесено зміни, які застосовуються до:
• податків, утриманих у джерела щодо сум, виплачених чи кредитованих нерезидентам на або після 1 січня 2019 року, або 1 січня календарного року, наступного за роком набуття чинності цим Протоколом, якщо ця дата буде пізніше, ніж 1 січня 2019 року;
• інших податків, які стягуються під час податкових років або періодів, що починаються на або після 1 січня 2019 року або 1 січня календарного року, наступного за роком набрання чинності цим Протоколом, якщо ця дата буде пізніше, ніж 1 січня 2019 року.
Зміни набули чинності після 01.01.2019, тому дивіденди, проценти та доходи від відчуження майна (акції, нерухомість тощо) оподатковуються вже за новими правилами, зокрема й щодо сум податків, які виплачені або кредитовані нерезидентам станом на або після 01.01.2020.
Якщо брати до уваги дивіденди, що виплачують українські компанії, то завдяки змінам до ч. 2 ст. 10 Конвенції з Республікою Кіпр, за виплати українською компанією дивідендів нерезиденту такі виплати можуть оподатковуватися в Україні за такою ставкою:
1) 5% від загальної суми дивідендів за умови, що:
2) 10% (до 01.01.2020 15%) від загальної суми у всіх інших випадках.
Щодо виплати процентів, що виплачують українські компанії, то такі проценти можуть оподатковуватися в Україні за підвищеною ставкою 5% (раніше — 2%) за умови, що фактичний власник таких процентів є резидентом Республіки Кіпр (зміни до ч. 2 ст. 11 Конвенції з Республікою Кіпр).
Велика Британія
Ці зміни було внесено протоколом до Конвенції між Урядом України й Урядом Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна.
По-перше, змінено тлумачення осіб, до яких застосовується конвенція:
1. Статус резидентів обох держав визначається місцем постійного проживання (центр життєвих інтересів) або місцем, де вона звичайно проживає (якщо центр життєвих інтересів визначити неможливо), або за національністю. Якщо жодне правило не спрацьовує, статус резидента визначають держави за взаємною згодою;
2. Для цілей цієї Конвенції розглядаються лише доходи та прибуток резидента Договірної Держави, які повністю або частково фінансово прозорі відповідно до податкового законодавства Договірної Держави, та поширюються в Україні, як і раніше, на ПДФО та податок на прибуток.
По-друге, змінено ставки податку, що застосовуються під час виплати дивідендів та процентів. Щодо дивідендів, які сплачує українська компанія, а бенефіціарний власник дивідендів (їх отримувач) є резидентом Сполученого Королівства, то розмір податку не повинен перевищувати:
• 5% від загальної суми дивідендів, якщо бенефіціарний власник дивідендів (їх отримувач) безпосередньо або опосередковано володіє 20 і більше відсотками капіталу компанії — резидента України (раніше щодо компанії Сполученого Королівства 20% капіталу з правом голосу, а для України 20% СК),
• 15% (раніше 10%) від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.
Дивіденди, що виплачує українська компанія, звільняються від оподаткування, якщо особою — бенефіціарним власником дивідендів є пенсійна схема. Для цілей Конвенції «пенсійна схема» означає будь-яку схему чи інші форми взаємовідносин, яка звичайно звільняється від оподаткування доходів та функціонує переважно для адміністрування й запровадження пенсій чи інших платежів, пов’язаних із виходом на пенсію, або для заробітку доходу на користь однієї або більше таких форм взаємовідносин (п. 1 ст. 3 Конвенції).
Щодо процентів, то якщо вони виникають в Україні, а сплачуються резиденту Сполученого Королівства, можуть оподатковуватися у Сполученому Королівстві. А проценти, що виникають в Україні, можуть у ній же й оподатковуватися. Проте, якщо бенефіціарний власник дивідендів (їх отримувач) є резидентом Сполученого Королівства, ставка податку не має перевищувати 5% від загальної суми дивідендів.
Малайзія
Між Урядом України та Урядом Малайзії 16.11.2019 ратифіковано Угоду про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням щодо податків на доходи та Протоколу до неї. Дія цієї Угоди поширюється на податки та доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення.
Щодо виплат резидентами України, то:
1) дивіденди, які виплачує резидент України резиденту Малайзії, можуть оподатковуватись у Малайзії. Однак такі дивіденди можуть оподатковуватися й в Україні. Але якщо фактичний власник таких дивідендів — резидент Малайзії, ставка податку:
– не перевищує 5% від їх загальної суми, якщо фактичний власник володіє безпосередньо 20% і більше статутного капіталу української компанії;
– 15% від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках. На компанію — резидента Малайзії, яка є бенефіціарним власником дивідендів та одночасно здійснює в Україні господарську діяльність через постійне представництво, це правило не поширюється;
2) проценти, що виплачуються резидентам України, можуть оподатковуватися в Україні, якщо їх бенефіціарний власник є резидентом Малайзії, а ставка податку в такому разі не перевищує 10% від загальної суми відсотків.
Правила цієї Конвенції застосовуються для обох Держав із 01.01.2020. Зміни в оподаткуванні дивідендів і процентів позитивні, але зауважте: описані вище правила стосуються тільки тих ситуацій, коли виплати здійснюються фактичним власникам.
Власне, це не єдині зміни, які зачеплять бізнес у 2020 році. Як мовиться, далі буде…
Тетяна Паєнтко, д-р екон. наук, сертифікований аудитор, керуючий партнер Аудиторської компанії «Міжнародна правова безпека»
газета “АгроМаркет”, січень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
