Агромаркет
Головне:
Агромаркет

НеВигiдний курс

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
НеВигiдний курс

Що тримає гривню і в яких умовах Україна вестиме цьогоріч свою фінансово-господарську діяльність

Падіння курсу гривні (втричі з початку військового конфлікту на Сході України) пришвидшило ціни до галопу, знецінило гривневі заощадження та критично збільшило зобов’язання за валютними боргами, але не призвело до процвітання експортерів. Утім, і посилення гривні (на 19% у 2019 році) пов’язують зі скороченням промислового виробництва, не помічаючи, що саме під її впливом ціни нарешті наблизилися до європейського рівня. Разом із тим головні питання сьогодні пов’язані з невизначеністю перспектив та ризиками турбулентності, що змушує бізнес зазнавати додаткових втрат, постійно змінюючи фінансово-господарську поведінку. 

Ревальвація гривні була важливим чинником уповільнення інфляції. З огляду на те, що інфляційний тиск в економіці зменшується, слід очікувати, що відсоткові ставки знижуватимуться», — наголошують у НБУ, зауважуючи, що після суттєвого зниження у 2019 році своєї ключової ставки наступний крок за банками. 

Попри жорстку монетарну політику, аналітики регулятора очікують зростання реального ВВП за результатами 2019-го на 3,5%. «Якщо є ринкові сили, які штовхають курс у бік зміцнення, то він повинен зміцнюватися… Економіка стає продуктивнішою, що насамперед видно по агросектору. Щороку ми маємо рекордні врожаї, і це наслідок не погодних умов, а значних інвестицій, які дали змогу наздоганяти за показниками врожайності провідні країни світу», — йдеться на фейсбук-сторінці НБУ. 

Наступним за рахунком (але не за значенням) чинником ревальвації в НБУ називають зацікавленість іноземних інвесторів: нерезиденти продали 4,3 млрд доларів для купівлі гривневих держоблігацій. Водночас зниження світових цін на енергоносії ослабило попит на валюту, а обсяги репатріації дивідендів бізнесу за кордон скоротилися. 

Як змінювався курс гривні до долара США

«У короткостроковому вимірі будуть ті, хто програв від ревальвації гривні», — визнає регулятор. На його переконання, «це стимул хеджувати валютні ризики. Експортери мають можливість укладати з банками форвардні контракти й убезпечувати свої валютні надходження від можливої ревальвації» (хоча умови для таких операцій в Україні навряд чи можна назвати сприятливими). А ще в НБУ сподіваються, що поліпшення співвідношення держборгу до ВВП унаслідок ревальвації дасть Україні можливість отримати кращі міжнародні рейтинги. 

Схоже, що Нацбанк від своїх дій у захваті. Натомість оптимізм Мінфіну здається дещо штучним. За оперативною оцінкою аналітиків відомства, сукупний держборг щодо ВВП зменшився за рік з 62,7% до 51,6%. Щоправда, як наголошують чиновники, втрату доходів через міцну гривню було збалансовано зменшенням плану видатків на обслуговування держборгу на 21,6 млрд гривень. 

За даними Мінфіну, частка держборгу, номінована у валюті, зменшилась з 67% до 59%. Дохідність за останніми запозиченнями на внутрішньому ринку в доларі США становила рекордно низькі 3,86%, а останні у 2019 році ОВДП, номіновані у євро, було здійснено під 2,22% — найнижчі відсотки за всю історію сучасної України. Дохідність річних гривневих ОВДП хоч і скоротилась на 7,08 відсоткових пунктів, але все ще становила 11,42%. Власне, щодо цього пункту виникають запитання, оскільки на тлі від’ємних ставок за кредитами у європейських країнах українські держоблігації були б привабливими навіть на рівні 10% і без курсової премії. 

Крім того, є питання щодо якості прогнозування: держбюджет переглядали декілька разів, зокрема й у грудні, але все одно не виконали його по доходах та по видатках. За оперативними даними Державного казначейства, видатки за загальним фондом держбюджету становили на 3,2% менше, ніж було заплановано. 

Таблиця. Споживча інфляція порівняно з груднем 2010 року

Нехай там що, майже в усіх галузях національної економіки вже у листопаді 2019-го пришвидшився спад до 7,5% у річному вимірі. На переконання аналітиків, дається взнаки збіг низки конкретних тактичних обставин, що сформував відповідний кумулятивний вплив на промисловість та сільське господарство. Тим часом прискорення зростання роздрібного товарообігу, за даними НБУ, було підтримане завдяки рекордним значенням споживчого оптимізму та стійким зростанням доходів населення. Зокрема, середня зарплата збільшилася на 10,8% (рік до року у реальному вимірі), а грошові перекази від заробітчан (за підсумками січня-листопада 2019-го) — на 12%. 

У першому кварталі 2020-го, за прогнозами Мінекономрозвитку, у промисловості збережеться негативна динаміка, хоча вона й буде слабшою, ніж торік. А головними перешкодами для позитивної динаміки національної економіки у відомстві вбачають недостатній попит на українську продукцію та послаблення її конкурентоздатності внаслідок зміцнення гривні. Простіше кажучи, вин ними за провал промислової політики вже вирішили «призначити» НБУ. 

Закупилися валютою 

Опинившись під тиском критики, регулятор розпочав грати проти гривні з таким ентузіазмом, якого, на жаль, не спостерігалося під час невиправдано надмірної девальвації у 2014–2017 роках. Зокрема, визнаючи, що чинники зміцнення національної валюти мають фундаментальний, а не ситуативний характер, Нацбанк посилив штучні обмеження руху ринкового курсу. Тож у грудні додатне сальдо операцій НБУ на валютному ринку становило 2,9 млрд доларів — понад третину від річного обсягу. Загалом торік чиста купівля валюти регулятором становила 7,9 млрд доларів. «Це найвищий показник за останні 14 років і другий загалом в історії незалежної України. Більше було лише у 2005 році. Тоді чиста купівля валюти НБУ становила 10,5 млрд доларів, 4,3 млрд з яких було фактично отримано від приватизації Криворіжсталі», — похвалилися в Нацбанку. До речі, у 2016–2018 роках цей показник коливався в межах 1,3–1,6 млрд доларів, а в 2011–2015 роках НБУ, навпаки, лише витрачав валюту з резервів для підтримки курсу гривні. 

Чи продуктивне таке формування грошової пропозиції через канал валютного ринку? Наразі значення облікової ставки та процентної політики зменшується. Нескладно уявити, що почнеться, якщо зусилля НБУ таки переконають покупців і продавців валюти у можливості штучної девальвації гривні: нерезиденти — власники ОВДП розпочнуть фіксувати прибуток і виводити раніше вкладені кошти, експортери притримуватимуть валютну виручку, очікуючи ліпший курс, імпортери, боржники з валютними зобов’язаннями будуть мобілізовані на купівлю валюти. І це вже знов загострить питання цін та наступного зниження облікової ставки, а також відповідної кредитної підтримки економіки. 

«Питання темпу» 

Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова вважає, що зараз немає ніяких зовнішніх загроз для того, щоб гривня девальвувала. «Якщо всі реформи і програми уряду будуть реалізовані, то теоретично є бачення, що вона (гривня) може ревальвувати і далі. Залишається, безумовно, тільки питання темпу», — сказала вона. 

Справді, у грудні оптимізм від можливого підписання першої частини торговельної угоди між США та Китаєм підтримував глобальні ринки: ціновий індекс за товарами, що превалюють в українському експорті, зростав другий місяць поспіль. 

Наближення до торговельного компромісу між двома найбільшими економіками світу повертає апетит до ризику, що стане сприятливим чинником для урядових планів стосовно приватизації та залучення коштів для фінансування бюджету, а також розширятиме можливості приватних компаній з отримання зовнішнього фінансування. 

Разом із тим нове силове загострення відносин США та Ірану формує імовірність виникнення суттєвих перешкод для торгівлі нафтою. Оскільки йдеться про третину світового транзиту нафти, то цілком релевантними виглядають прогнози зростання цін на нафту вище рівня 100 дол. за барель у разі реалізації сценаріїв ескалації. Проте вірогідність розгортання ситуації у найгіршому напрямі наразі не здається невідворотною. 

Прогноз на перегляді 

Держбюджет-2019 первинно було сформовано на курсі 29,4 грн/дол. У фіналі року курс становив 23,5 грн/ дол. Останній бюджетний прогноз на 2020 рік — 27 грн/дол., але, вірогідно, його буде переглянуто. 

«НБУ переглядатиме макропрогноз у кінці січня. Ми будем неофіційно переглядати теж на початку року. Офіційно ми маємо представити новий прогноз весною. Але, думаю, зробимо раніше», — анонсує зміни голова Мінекономрозвитку Тимофій Мілованов. 

Натомість уже висловлено розмаїті оцінки подальших курсових перспектив. 

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук допускає подальше укріплення гривні. «Якщо економіка зростатиме (а насправді це саме те, чого ми очікуємо, над чим будемо працювати), то, звичайно, в нормальних умовах гривня буде зміцнюватися», — сказав він в ефірі одного з телеканалів. За даними очільника уряду, на приватизацію вже скеровано 530 державних підприємств — їх продаж розширюватиме валютні надходження до країни. 

І врожаї нам у поміч 

У Центрі економічної стратегії також вважають, що гривня може далі укріплятися, особливо якщо будуть суттєві іноземні інвестиції. Таке явище спостерігалося у країнах Центральної та Східної Європи в період, коли вони вступали до ЄС і залучали основну масу своїх інвестицій, які заклали умови для настільки швидкого зростання цих країн в останні 15–20 років. 

Представник МВФ в Україні Йоста Люнгман вважає, що подорожчання гривні вигідно для споживачів імпортних товарів. «Ці товари для них будуть дешевшими. Те ж саме для компаній, які хотіли б оновити свої виробничі фонди і якщо вони імпортні, то придбання цих імпортних виробничих фондів буде дешевше. Українські домогосподарства, які включають тепло або газову конфорку на кухні, також відчувають, що газ подешевшав», — зауважив він. І наголосив, що одним із вагомих чинників укріплення гривні стали небачені врожаї, які українці збирають уже два роки поспіль. 

Інвестиціями по інфляції 

Експерти інвестиційної компанії ICU вважають, що у 2020 році інфляція становитиме близько 5,3%, а зростання ВВП — 3,2%. Очікуване зміцнення гривні в першому півріччі 2020 року ще більше уповільнить інфляцію, проте у другому півріччі національна валюта почне слабшати. «Гривня повинна закінчити 2020 рік на рівні, близькому до 25,5 грн/дол. Завдяки інвестиціям іноземних інвесторів в українські ОВДП національна валюта може зміцнитися до 22–23 грн/дол. до кінця першого півріччя 2020 року», — вважають в ICU, прогнозуючи 2–2,5 млрд доларів іноземних інвестицій, що буде вкладено за цей період у вітчизняні ОВДП. 

Заробітчани активізуються 

За оцінкою Українського інституту майбутнього (УІМ), перекази заробітчан зростуть цьогоріч із 12,6 до 13,5 млрд доларів. Водночас зберігатиметься інтерес до ОВДП з боку нерезидентів.

 Аналітики УІМ прогнозують, що експорт у 2020 році зростатиме повільніше за імпорт і це спричинить розширення торговельного дефіциту з 12 до 14,4 млрд доларів. «Із запуском ринку землі очікуємо відтік капіталу на рівні 2019 року (5–5,2% ВВП), що значно нижче, ніж 2018 року (6,5% ВВП). Прямі інвестиції зростуть до 3,5 млрд», — підрахували в УІМ. З урахуванням цих припущень, в Інституті прогнозують у 2020 році середній курс гривні, що становитиме 25,8 грн/дол., а в четвертому кварталі сягне 27 грн/дол. 

Плюралізм, що лякає 

«Який у нас буде курс через рік, через три? Схоже, цього не знають і люди, які приймають економічні рішення, — зауважив співвласник холдингу ”Молочний альянс” (у минулому голова правління банку ”Аваль” Олександр Деркач). — Макропрогноз на минулий рік був 29,4. Закінчили 23,5. На наступний рік Нацбанк дає 27. У міністра економіки Мілованова два сценарії: на 24 і 27. Прем’єр-міністр Гончарук взагалі заявив, що гривня буде і далі зміцнюватися. Мене особисто такий економічний плюралізм лякає», — зазначив він на своїй сторінці у фейсбуці. І резюмував: «Для нас немає поняття вигідний курс. І нас не радують ні різка інфляція, ні зміцнення гривні самі по собі. Все одно десь потім вилізе. Потрібна стабільність». 

Олексій Янковий, експерт  

газета “АгроМаркет”, січень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: