Українська процедура реєстрації пестицидів гальмує розвиток плодоовочівництва

Наше господарство є найбільшим в Україні виробником лохини. Майже всю продукцію експортуємо в Європу, завозимо в Україну валютну виручку. Під час збирання врожаю даємо роботу 2,5 тисячі людей.

У той час, як в Європі та світі ростуть вимоги до простежуваності всього ланцюга виробництва і транспортування продукції; вимоги до застосування хімічних препаратів, законодавство України стає перепоною легальному, чесному і прозорому веденню бізнесу.

Адже будь-яку ягідну культуру, у тому числі й лохину, дуже складно вирощувати в Україні, оскільки для боротьби з хворобами зареєстрований один фунгіцид, а для захисту від шкідників  немає зареєстрованих інсектицидів.  У нашій державі компанії-виробники пестицидів не хочуть реєструвати препарати на ягодах, бо витрати на ці процедури перевищують майбутні прибутки.

І це велика проблема. Обробляти ягоди від хвороб та шкідників фактично немає чим. Фермер мусить або змиритися із втратами, або застосовувати незареєстровані на вирощуваній культурі препарати.

Це у подальшому тягне за собою проблему із експортом. Наприклад, європейська організація Food Expert не пропускає на свій ринок продукцію, яку обробляли зареєстрованими в ЄС, але не зареєстрованими в Україні препаратами. 

Ще два-три роки експорт ягід, оброблених речовинами, зареєстрованими в Євросоюзі, але незареєстрованими на ягодах в Україні, був можливим. 

Зараз без дозволу Food Expert неможливо отримати сертифікат Global GAP, який вимагають при експорті не тільки в Європу, й Азію, а вже навіть в Африку.

Отже, проблема реєстрації препаратів на овочевих, фруктових та ягідних культурах не тільки назріла, а вже давно перезріла. На мою думку, ситуація дуже подібна з ситуацією з ліками до 2016 року. Тоді теж кожен препарат потрібно було реєструвати в Україні, незважаючи на те, що він пройшов усі етапи перевірки якості в країнах з жорсткими регуляторними вимогами: країнах Євросоюзу, Швейцарї, Японії, США, Австралії та Канаді.
Після прийняття закону про спрощення реєстрації ліків вироблених в західних країнах та Японії препарати стало можливо реєструвати за 17 робочих днів замість реєстрації до трьох років. Значно зріс асортимент ліків, а ціни на них внаслідок посилення конкуренції знизилися.
Чому не вчинити із реєстрацією пестицидів так само, як ми вчинили із реєстрацією західних ліків?