У певних випадках ВРХ досліджують на туберкульоз двічі на рік

Масовому поширенню туберкульозу на фермах сприяють чинники, що знижують резистентність організму великої рогатої худоби.

Це і неповноцінна годівля; і посилене продукування молока без компенсації життєво важливих для організму мікроелементів, вітамінів, амінокислот; і відсутність регулярного моціону на свіжому повітрі; і тіснота й вогкість у приміщеннях; і антисанітарні умови утримання тварин.

У благополучних господарствах протягом чотирьох і більше років (за відсутності тварин, що реагують на туберкулін) проводять обов’язкові планові одноразові алергічні дослідження (туберкулінізацію) всього поголів’я за епізоотологічних (епідеміологічних) показників і перед продажем тварин на племінні чи виробничі цілі.

У певних випадках ВРХ досліджують двічі на рік. На всіх державних і приватних племінних підприємствах маточне поголів’я досліджують двічі на рік, а молодняк із 40-добового віку – раз на рік.

Туберкульоз у тварин діагностують за життя або після їхньої смерті. У ВРХ діагноз уважають установленим, а стадо неблагополучним, якщо:

– виявлено патолого-анатомічні зміни, властиві туберкульозу, хоча б у однієї тварини на діагностичному забої;

– виділено збудник туберкульозу під час бактеріологічного дослідження біоматеріалу від тварин, що реагують на туберкулін, або у випадку позитивної біологічної проби на лабораторних тваринах;

– диференційовано видову належність виділених культур до збудників туберкульозу за допомогою ПЛР або біологічного дослідження й підтверджено бактеріологічним методом захворювання лабораторних тварин на туберкульоз.

Нагадаємо, в Україні не залишилося жодного неблагополучного господарства по туберкульозу ВРХ.

Як повідомлялося, у Великій Британії створили нову вакцину від туберкульозу ВРХ.