Чинні в європейських країнах стандарти якості садивного матеріалу винограду не завжди гарантують, що рослини є вільними від грибних хвороб деревини.
Грибні хвороби багаторічної деревини винограду нарівні із вірусними й бактеріальними належать до сфери санітарного контролю під час виробництва сертифікованого садивного матеріалу. Список хвороб, контрольований у конкретній країні, залежить від фітосанітарних проблем місцевого виноградарства та можливостей діагностики цієї хвороби в країні (ідеться про видатки на санітарний контроль). У 1968 році список хвороб, які контролює класична європейська система сертифікації, містив лише 2 вірусні хвороби, коротковузля та скручування листя, а нині розрісся до 7, й у ньому є віруси та бактеріальні і фітоплазмові хвороби. Грибні хвороби багаторічної деревини винограду увійшли до переліку контрольованих останніми. Список контрольованих під час сертифікації садивного матеріалу хвороб найактивніше доповнюється у виноградарських країнах Нового світу — ПАР, Австралії, Новій Зеландії тощо.
На розширення переліку контрольованих хвороб у Новому світі впливає і високий рівень ураження виноградників цими хворобами, і неупередженість та подекуди не державна, а комерційна природа сертифікаційних систем. Такий підхід робить сертифікацію гнучкою, й напряму пов’язує основні її принципи із практичними інтересами виробників. Якщо класичні системи санітарного контролю побудовані переважно на діагностиці збудників хвороб та вилученні хворих маточних рослин із розмноження, то системи Нового світу (а зараз вже подекуди й відповідні системи європейських виноградарських країн) передбачають некласичні методи боротьби із хворобами та широко застосовують методи хімічного контролю хвороб на етапах щеплення.
Відповідно до стандарту Європейської та Середземноморської організації із захисту рослин (ЕРРО, стандарт РМ 4/8 (2) — Виноград. Схема сертифікації. Матеріал прищепних та підщепних сортів, тестований на патогени, затверджений у 1993-му та доповнений у 2008 році), матеріал повинен бути гарантовано вільним лише від вірусних патогенів, а ураження іншими, зокрема й грибними хворобами, має зводитися до мінімуму. Отже, під час придбання європейського садивного матеріалу покупець повинен ретельно дослідити його фітосанітарний стан на предмет ураження грибними хворобами, оскільки виробник у цьому плані не надає гарантій якості. З огляду на епіфітотію грибних хвороб багаторічної деревини винограду на європейському континенті, ризики завезення хворого садивного матеріалу є значними.
Останнім часом однією з найактуальніших проблем світового виноградарства є хвороби багаторічної деревини (штамбу) винограду, у науковій закордонній літературі їх називають grapevine trunk diseases. Пошкодження виноградників унаслідок цих хвороб сталися майже у всіх виноградарських країнах Європи, де рівень ураження сягає 10–15%. У країнах Нового світу цей показник подекуди перевищує 15%. У виноградарстві США це призвело до значних економічних втрат, обсяг яких сягає понад 10% річного валового збору винограду — ідеться щонайменше про втрату 2 тис. дол./га. Як свідчить спеціальний випуск Міжнародної організації винограду і вина (англійська назва International Organisation of Vine and Wine), присвячений грибним хворобам багаторічної деревини винограду, лише перезакладання плантацій, уражених цими хворобами щороку потребує додаткових вкладень на рівні 1,5 млрд дол./рік.
В Україні ураження виноградників грибними хворобами багаторічної деревини винограду залежно від особливостей регіонального сортименту та частки старих насаджень сягає 15–20%. Наразі це створює чи не найбільшу проблему для отримання здорового садивного матеріалу винограду.
І хоча перші симптоми хвороб і цієї групи зазвичай проявляються на листі, головним чинником, який позначається на рості, розвитку, продуктивності та тривалості життя виноградної рослини, є ураження штамбу багаторічної деревини. Уражується переважно провідна система виноградної рослини, що позначається на її функціональності, а отже, й на життєдіяльності виноградного куща. Хвороба має хронічну форму й поступово знижує урожайність виноградного куща, термін експлуатації насаджень скорочується.
Основними хворобами грибного комплексу є еска, еутипоз і екскоріоз (чорна плямистість). Спочатку змінюється забарвлення листя — з’являються хлоротичні плями та некротичні ураження, аж до всихання листя. Цей тип симптомів більшою мірою проявляється на сортах технічних та столових, й менше — на підщепних формах винограду.
Ураження деревини ескою, еутипозом і екскоріозом проявляється у вигляді некрозів, їх форма й колір різняться. За формою некрози можуть бути кільцевими або секторіальними, їх колір варіює від відтінків коричневого до майже чорного.
Ці ураження супроводжує затримка росту й розвитку хворих рослин, на пагонах укорочуються міжвузля й дрібніє листя, згодом уражені пагони та навіть рукави можуть відмирати.
Збудники згаданих хвороб потрапляють у лозу здебільшого через рани, що виникають під час обрізування виноградного куща. Інфекція також може проникати через місця морозобоїн. Розмноженню та поширенню інфекції сприяє зволоження повітря й рослин, спори розсіваються вітром й інфікують нові рани.
Контроль грибних хвороб багаторічної деревини винограду під час виробництва сертифікованого садивного матеріалу має свою специфіку. Окрім того, що маточники мають закладатися здоровим вихідним матеріалом, потрібно контролювати ще й вирощений садивний матеріал, оскільки різноманітні й травматичні для тканин саджанця технологічні операції створюють багато можливостей для ураження деревини грибними хворобами.
Візуальний санітарний контроль є практично основним способом виявлення хворих рослин у маточниках винограду. І хоча симптоми згаданих хвороб інколи доволі важко диференціювати, особливо на ранніх стадіях, симптоматологія для кожної з цих хвороб існує. Так, початковими симптомами ески на листі білих сортів є хлоротичні цятки між прожилками. У темних сортів цятки червонуваті. Згодом вони збільшуються та утворюють цілі області зі зміненою барвою, через деякий час уражені ділянки відмирають.
Візуальні симптоми чорної плямистості або екскоріозу проявляються на листі, пагонах і ягодах винограду. У травні-червні на листі з’являються дрібні чорні плями, згодом плями розростаються й навколо них з’являється світла облямівка. Листя набуває хвилястої форми, мірою прогресування симптомів на листовій пластинці утворюються розривами. На однорічних пагонах симптоми ураження проявляються у травні-червні як чорно-бурі цятки та/або видовжені плями, зазвичай на перших міжвузлях. Визріла лоза набуває білого відтінку з ураженими коричневими ділянками. Ягоди спочатку стають світло-бурі, згодом темно-фіолетові, зморщуються та муміфікуються.
Еутипоз (еутипіоз) винограду проявляється спочатку уповільненням росту пагонів, виноградне листя дрібніє й набуває чашоподібної форми.Уражені еутипозом рукави навесні відстають у рості й мають укорочені міжвузля, листя на них дрібне й зазвичай хлоротичне, на ньому помітні крайові некрози та розриви тканини.
Лабораторна діагностика збудників хвороб багаторічної деревини винограду останнім часом як допоміжні використовує мікробіологічні методи, основними ж є методи ДНК-виявлення, до яких належать ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) та секвенування.
Дослівно екскоріоз у європейській науковій літературі називають відмиранням, яке викликане фомопсисом. Назва походить від імені збудника Phomopsis viticola, нині частіше використовують його синонім — Diaporthe viticola.
Відповідно, еутипоз винограду має назву відмирання, викликане еутипою, оскільки основним його збудником є гриб виду Eutypa lata, хоча, як і для інших грибних хвороб багаторічної деревини винограду, для еутипозу характерна присутність й інших видів, які докладають до розвитку хвороби свій внесок. В Україні виноградарям ця хвороба більш відома під назвою сухорукавність винограду або відмирання рукавів винограду.
На відміну від екскоріозу та еутипозу, до виникнення ески винограду причетна значно більше видів-збудників. Наразі збудниками вважаються щонайменше 4 види грибів, тому еску часто ще називають комплексом ески. У комплексі збудників ески види Phaeomoniella chlamydospora, роду Phaeoacremonium, Cadophora ssp. (Cadophora luteo-olivacea) і Fomitiporia mediterranea. Нещодавно науковці ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» у співпраці з фахівцями Університету Менделя (Чехія) за допомогою методу секвенування ДНК виявили на культивованому в Україні винограді одного зі збудників комплексу ески — Cadophora luteo-olivacea.
Наразі у європейських виноградних розсадниках для захисту від інфікування грибними хворобами багаторічної деревини застосовують низку додаткових прийомів. Здебільшого це гігієнічні методи, ідеться про профілактику проникнення збудника у рани від щеплення — дані деяких досліджень свідчать, що під час щеплення саджанців ураження рослин грибними хворобами багаторічної деревини може сягати 30%.
Іноді для профілактики нижню частину саджанців занурюють у розчини фунгіцидів, які протидіють ураженню, однак це не видаляє інфекцію повністю. Одним із методів, які застосовуються у розсадниках для зниження рівня ураження, є термотерапія — обробка рослин гарячою водою (+50 °С протягом 30 хв). Утім, ця процедура для рослини є стресом, й може знищити частину саджанців.
В Україні стандарт на садивний матеріал винограду категорії «сертифікований» (розробник — ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова») ще з 2005 року передбачає щонайменше візуальний санітарний контроль маточних рослин та садивного матеріалу винограду. Ідеться про відсутність ураження грибними хворобами багаторічної деревини, за потреби рекомендована ДНК-діагностика.
Протидію грибним хворобам багаторічної деревини винограду базують на застосуванні фунгіцидів і біологічних стимуляторів. Ці методи не є лікувальними і не усувають хвороби, але підвищують резистентність лози до грибних хвороб багаторічної деревини. Термотерапія, яку спрямовано переважно проти збудника бактеріального раку винограду, зменшує й силу ураження грибною інфекцією. Добрий ефект дає застосування фунгіцидів під час заготівлі живців та щеплення.
На маточниках і промислових насадженнях застосовують біологічно активні речовини та їх комплекси. Це зменшує ураження багаторічної деревини грибними хворобами завдяки підвищенню неспецифічної резистентності виноградних рослин.
В’ячеслав Власов, д-р с.-г. наук, академік,
Ніна Мулюкіна, д-р с.-г. наук
Автор фото – Катерина Шматковська
журнал “Садівництво по-українськи”, жовтень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі
“Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
