Ефективність мінеральних добрив залежить від попередника озимої пшениці

Найвищу прибавку врожаю щодо контролю забезпечує удобрення посівів озимої пшениці після непарових попередників.

Про це свідчать дослідження, проведені на Генічеській дослідній станції Інституту зернових культур НААН України. 

Під час них як попередники науковці використовували чорний пар, сорго на зерно та соняшник.

Згідно результатів досліджень, внесення N₃₀ у формі аміачної селітри та КАС-32 по МТҐ суттєво змінювало врожайність зерна пшениці озимої. 

Так, на ділянках по чорному пару, де пшеницю озиму висівали за традиційною технологією з підживленням по МТҐ N₃₀ з аміачною селітрою, врожайність зерна в середньому за три роки становила 4,94 тонн/га, на посівах із використанням КАС-32 рівень урожайності був вищим і становив 5,03 тонн/га. 

Така закономірність вищої ефективності азотного добрива КАС-32, порівнюючи з аміачною селітрою, проявлялася після досліджуваних попередників.

Аналіз показників урожайності пшениці озимої після різних попередників показав, що найвищий урожай формувався на ділянках, де вносили мінеральні добрива за схемою фон + N₃₀ по МТҐ (КАС-32) + N₃₀ (КАС-32) у фазу кущіння перед виходом рослин у трубку.

Для дослідження було взято районований сорт Овідій. Сівбу у 2015–2017 рр. проводили 25 вересня з нормою висіву по чорному пару 4,5 млн шт./га схожих насінин, після непарових попередників її збільшено до 5,5 млн шт./га.

Нагадаємо, що після гороху врожайність озимої пшениці зростає на 10-25%.

Українські вчені визначили ефективну дозу підживлення озимої пшениці бором для східного Степу.