Мікроскопічні чотириногі кліщі завдають плодовим великих збитків й живуть приховано — у бруньках і галах. Щоб знищити шкідника слід, правильно обрати час для обприскування.
Гали й інші деформації, що утворюються на рослинах, люди зауважили ще кілька тисячоліть тому. Природу цих деформацій науковці змогли зрозуміти не відразу. Висувалися гіпотези про те, що гали виникають унаслідок паразитування грибів, мух тощо. З часом усі ці гіпотези підтвердилися. Причиною утворення галів можуть бути членистоногі — попелиці, довгоносики, щитівки, листоблішки, у рослин родини вересових до утворення галів причетні гриби родини Exobasidium. Бактерії, наприклад грам-негативна ґрунтова бактерія Agrobacterium tumefaciens, спричиняє у рослин хворобу корончастих галів. У плодових культур утворення галів на листі чи пагонах спричиняють зокрема й галові кліщі. Ці дрібні комахи належать до родини Eriophyoidea. Найшкідливішими видами є повстяний грушевий і яблуневий галові кліщі, виноградний повстяний і бруньковий кліщі, аличевий галовий кліщ, сливовий кишеньковий та сливовий галовий кліщі, малиновий, горіховий бородавчастий кліщі. На відміну від восьминогих павутинних кліщів, галові мають дві пари ніг (чотириногі кліщі) й видовжене тіло, вони дрібніші за павутинних й помітні лише під мікроскопом. Розмір їхнього тіла усього 150−300 мкм. Живуть усередині бруньок, листя, під корою. Характер пошкоджень, яких завдають галові кліщі, дуже різноманітний. У рослин, заселених кліщами, відбувається зміна забарвлення й деформація листя, утворюються різні за формою й величиною гали, порушується ріст й гілкування пагонів (відьмині мітли), деформуються молоді пагони, квіти й плоди.
Смородиновий бруньковий кліщ. Спостереження автора свідчать, що смородиновий кліщ є поширеним шкідником в Україні. Вражає переважно чорну смородину та аґрус, часом заселяє жовту й золотисту смородину. Від зимового сну прокидається дуже рано, подібно чорній смородині, у якої бруньки набухають за встановлення стабільної плюсової температури. За середньодобової температури +5 °C під час набухання у смородини бруньок й появи зеленого конуса самки починають відкладати яйця. У бруньках кліщ розмножується 2,5 місяця, утворюючи 2−3 покоління. Міграція особин у молоді бруньки починається за досягнення середньодобової температури +12 °C. Понад 2/3 популяції кліща змінюють місце мешкання за 2−3 тижні, решта може переходити з гнізда протягом 1−2 місяців. У одній бруньці перебуває до 3000 дорослих особин й личинок. Пошкоджені бруньки чорної смородини можуть набувати роздуто-округлої форми й збільшуватися у діаметрі до 1 см. Деформовані молоді бруньки на чорній смородині можна зауважити у другій декаді серпня. Бруньки червоної і білої смородини збільшуються незначно, не міняючи форми. За значної щільності популяції кліща у перший рік можливе пошкодження 50−80% бруньок. Наступного року шкідник уражує усі вегетативні утворення. Ушкоджені бруньки не розпускаються, ріст рослин пригнічується, а врожайність падає. Окрім іншого, кліщ є переносником вірусної інфекції — реверсії листя й махровості квітів. На листі хвороба проявляється у вигляді хлоротичної смугастості або мозаїчності. Уражені листки дрібніють й змінюють форму, стають трилопатевими, з круглими рідкими зубчиками на краях. Квітки замість зрощено-пелюсткових стають роздільно пелюстковими. Замість тичинок, пелюсток і чашолистиків розвиваються дрібні й вузькі бузкові лусочки. Пагонів на уражених кущах більшає й вони коротшають. У смородини зникає властивий їй специфічний аромат.
Улітку смородину пошкоджують й інші представники з сімейства Eriophyoidea, які живуть на нижньому боці листя. Пошкоджене листя стає пістрявим аж до мозаїчного.
Захисні заходи. Важливо. Для профілактики й збереження чистоти садивного матеріалу заселені кліщем пагони не можна використовувати як маточні. Садивний матеріал смородини оздоровлюють у кілька способів. Механічний метод передбачає видалення й знищення уражених частин рослини. За виявлення на кущах заселених кліщем бруньок (вони роздуті й не розпускаються) їх усі до одної видаляють механічно — вищипують й після спалюють. Пізньої осені або напровесні, коли пошкоджені бруньки добре помітні, зрізують і спалюють усі гілки із запасом шкідника. За сильного ураження, коли пошкоджено багато пагонів, виконують омолодження рослин, вирізаючи усі підозрілі пагони й лишаючи пеньки із 1−2 здоровими бруньками. Якщо усі бруньки роздуті, пагони зрізують не лишаючи жодної бруньки. Після обрізування ґрунт на місці зрізаних кущів обробляють препаратом на основі мінерально-рослинної оливи.
Термічно-біологічний метод передбачає знезараження пагонів на водяній бані за температури +45…+46 °C протягом 15−20 хв. Після цього матеріал протягом 30 хв вимочують у водному розчині 0,2% аверсектину із концентрацією 0,5%. Після закінчення дезінфекції з оброблених пагонів нарізають живці й висаджують у шкілку.
Кліща можна викоренити не лише вищипуванням бруньок чи дезінфекцією пагонів на паровій бані, а й хімічними обприскуваннями. Зважаючи на те, що кліщ живе приховано, кущі слід обробляти під час його міграції у молоді бруньки. Розселення молодих особин відбувається перед цвітінням під час утворення квіткових кетягів. Аби обмежити популяцію кліща, застосовують один з акарицидних препаратів на основі: 0,2% аверсектину — робочий розчин із 0,4% концентрацією; 2% феназахан — робочий розчин концентрацією 0,06%; 76% мінерально-рослинної оливи — робочий розчин концентрацією 4%; 40% диметоату — робочий розчин концентрацією 0,16%; 1,8% абамектину — робочий розчин концентрацією 0,15%; 24% спіродиклофену — робочий розчин концентрацією 0,06%. На сильно уражених кущах обприскування повторюють ще раз після збору урожаю.
Грушевий галовий кліщ наносить значної шкоди груші, і у шкілці, і в молодих садах. Коли бруньки лиш починають розпускатися, на молодих листочках уже помітні пошкодження, зроблені кліщем — невеликі жовто-зелені або червоні пухирці. Пізніше листок покривається пухирцями цілком, вони стають чорними. За вегетацію кліщ утворює три покоління. Перше розвивається у бруньках, а друге й третє — зовні на листі. Утворення на листі пухирів (галів) пов’язане із впливом ферментів, які потрапляють у рослинні тканини разом зі слиною під час живлення кліщів. Пошкодження, які кліщ завдає рослинам, можуть спричинити втрату до 95% урожаю. Також у рослин значно скорочуються прирости. Для обмеження популяції кліща збирають й спалюють усе уражене листя. До розпускання бруньок дерева обприскують препаратом на основі мінерально-рослинної оливи, у період розпускання бруньок грушу обприскують одним з акарицидів, які вже згадані у захисті смородини. Після цвітіння обприскування повторюють. Аби захистити від кліщів молоді прирости, сад обробляють у аналогічний спосіб іще 2−3 рази. Прищепний матеріал груші, якщо його заготовлено із заражених кліщем дерев, оздоровлюють за допомогою термічно-біологічного способу, аналогічно чорній смородині.
Горіховий повстяний кліщ паразитує на листі, унаслідок цього на верхньому боці листя утворюються великі й товстостінні опуклості неправильної форми, на нижньому боці листя, відповідно, є глибокі лунки. Усередині стінки лунок вислані світлими волосинками, під якими живуть кліщі. Під час розпускання бруньок грецького горіха молоді листочки вже мають ушкодження — маленьку заглибину (гал), у якій сидить кліщ. У галах зазвичай сидить одна самка, іноді їх 2−3. Припускають, що горіховий повстяний кліщ є переносником бактеріальних хвороб. Зокрема, є ймовірність, що у Західній Європі цей вид причетний до поширення бактеріальної плямистості грецького горіха, збудником якої є бактерія Pseudomonas juglandis (синоніми Xanthomonas arboricola pv. juglandis, Xanthomonas campestris pv. juglandis, Xanthomonas juglandis). Якщо шкідник уразив дерево великою мірою, на кожному горіховому листку може бути 20 і більше колоній. Гали — це деформації, що утворюються у листковій тканині під дією ферментів, які кліщ виділяє зі слиною під час живлення. Протягом вегетації шкідник утворює кілька поколінь. У серпні самки мігрують у бруньки, під лусочки, там і зимують.
Захист. Якщо попереднього сезону на деревах грецького горіха спостережено пошкоджене кліщем листя, то слід виконати ефективні захисні обробітки. Утім, у чинному переліку пестицидів і агрохімікатів, які рекомендовані до застосування в Україні, препаратів проти шкідливих об’єктів на горісі немає. У цій ситуації можна взяти до уваги відомі й поширені у рослинництві акарицидні сполуки — диметоат, фозолон, хлорпірифос. Їм властива сильна дія й ефективність проти широкого спектра листогризучих і сисних комах, зокрема й проти кліщів. Кінець травня — початок червня, коли відбувається розмноження кліщів у галах, є оптимальним терміном обприскування дерев. Через 10−14 днів після обприскування листовий апарат горіха інспектують. Якщо на молодих листочках, що за цей час утворилися, виявлені пошкодження, обробіток слід повторити. Слід пам’ятати про терміни очікування й не заготовляти у щойно обробленому саду ані плоди, ані іншу сировину.
Сливовий галовий кліщ поширений у степовій і лісостеповій зонах України, на Кавказі, у центральних і південних регіонах Європи. Окрім сливи пошкоджує персик, аличу, терен, кизильник, мигдаль. Кліщі висисають сік із листків, пагонів і бруньок, як наслідок, ріст пагонів гальмується, бруньки гинуть, й біля основи 1−2-річних приростів утворюються гали. Якщо популяція шкідника велика, гілки всихають, зав’язь осипається, плодові бруньки не утворюються.
Зимують самки у галах, що розташовані на однорічних пагонах біля основи бруньок. Навесні, після цвітіння сливи кліщі активізуються за температури +15…+17 °C, залишають місця зимівлі й заповзають за лусочки бруньок, що знаходяться біля основи проросту. Вихід кліщів несинхронний й триває близько двох тижнів, до кінця травня — початку червня. Під час харчування слина кліщів потрапляє на рослинні тканини, й там утворюються нові гали червоного кольору, з часом вони зростаються й стають багатокамерними. Розвиток однієї генерації триває понад три тижні, протягом вегетації кліщ утворює кілька генерацій. Шкідник розмножується й відкладає яйця до кінця вересня — початку жовтня. На здорові дерева його переносить вітер, комахи, можливе перенесення із саджанцями.
Захист. Обприскування проти кліща ефективні у короткий період, коли він виходить з бруньок й перебуває на поверхні пагонів і листя. Потрібні два обприскування: відразу після цвітіння й через 10 днів. Застосовують акарициди на основі феназахану, диметоату, абамектину, спіродиклофену, або препарати сірки. Рано навесні пошкоджені кліщем сливові гілки зрізують і спалюють.
Ігор Шевчук, канд. с.-г. наук
Інститут садівництва НААН
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
