Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Овочі - Ягоди - Сад

Усихання гребенів

Садівництво по-українськи
Джерело:
Садівництво по-українськи
Поділитись:

Під час дозрівання ягід у тканинах виноградних гребенів порушується мінеральний баланс, що може провокувати значні втрати обсягу і якості урожаю.

Відмерлі ділянки гребеня

Глобальні кліматичні зміни провокують у культури винограду посилений розвиток хвороб, ідеться не лише про основних патогенів, а й тих, які раніше насадженням загрожували мало. Однією із таких хвороб стало усихання гребенів винограду (синонім параліч або атрофія гребенів, англ. — bunch stem necrosis).

Ця виноградна хвороба відома науковцям ще з середини 1930 років, але її детальне вивчення почалося порівняно недавно. Останніми роками цей вид ураження на виноградниках спостерігається усе частіше, хвороба провокує суттєві втрати урожаю як на технічних, так і на столових сортах. Оскільки однозначної інформації про причини виникнення хвороби бракує, боротися із нею складно.

Напрями досліджень

Над розробкою дієвого способу захисту виноградників від усихання гребенів працюють й фахівці лабораторії молекулярної генетики й захисту рослин ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова». Передусім ідеться про вивчення дії різноманітних рослинних регуляторів росту і біостимуляторів, значну увагу приділено й розробці агротехнічних прийомів, які б підвищили стійкість виноградної рослини до цього типу уражень. Ведуться дослідження й щодо профілактики усихання шляхом оптимізації мінерального живлення як загалом, так і у розрізі забезпеченості окремими мікроелементами.

Вянення ягід на ураженому гребені

Причини уражень

Щодо причин усихання гребенів винограду існує кілька гіпотез. Одна каже, що усихання гребенів не пов’язане із дією патогенних мікроорганізмів та є наслідком незбалансованих хімічних процесів у гребені на початку дозрівання ягід на фоні коливання умісту ґрунтової вологи. Тобто ідеться про те, що поява некрозів й міра висушування гребенів корелює із віком рослин, здатністю ґрунту до утримання вологи та погодними умовами конкретного року, зокрема — тривалістю посушливих періодів під час вегетації.

За даними іншої гіпотези, обстоюваної також і західною виноградарською наукою, усихання гребенів пов’язане зі збільшенням умісту катіонів калію (К) у тканинах гребенів на початку дозрівання урожаю. Це порушує баланс між умістом кальцію й магнію (Са та Мg), спричиняє водний стрес й провокує фізіологічний розлад тканин.

Ще одна гіпотеза ґрунтується на теорії гормонального балансу рослин. Згідно з нею небезпека усихання гребенів зростає за надмірного живлення рослин азотом й неконтрольованого наростання у них вегетативної маси.

Вянення ягід на ураженому гребені

Сучасна робоча гіпотеза каже, що причиною усихання гребенів є ураження лоз патогенними грибами, зокрема Alternariaalternate, Penicilliumparsum, адже саме їх найчастіше виділяють з усохлих гребенів. Ця гіпотеза бере до уваги й порушення мінерального живлення рослин.

Загал публікацій, що присвячені цій тематиці, дає змогу зробити висновок: усихання гребенів може мати як інфекційний, так і фізіологічний характер. Перше спонукає боротися із хворобою за допомогою фунгіцидів, а друге — припущення щодо фізіологічної природи розладів, — оптимізувати мінеральне живлення виноградної рослини та звернути більше уваги на біостимулятори.

Особливості ураження

Дослідами встановлено: усихання уражало грона зі щеплених на хворі кущі здорових сортових вічок, так само як і уражені вічка, посаджені на підщепу здорового куща, спричиняли усихання гребенів на усьому кущі. Спостережено також, що кущі, уражені усиханням гребенів під час одного сезону, можуть бути без жодних проявів хвороби у наступному сезоні, а також обернене. Останнє свідчить про латентний (прихований) розвиток хвороби і її прояв за сприятливих для ураження умов. Встановлено також, що усихання гребенів не залежить від сорту винограду. Іноді, за повного ураження куща, одні грона на ньому всихають, а інші мають здоровий вигляд, але у їхніх ягодах міститься менше цукру.

Симптоми ураження

Прояв хвороби пов’язаний із загибеллю у гребенів флоеми. Це може статися або під час цвітіння, або, як уже згадувалося щодо періоду появи уражень, на початку дозрівання ягід. На початку хвороби у різних місцях гребеня і його відгалужень з’являються точкові або довгасті плями — некрози, із кольором від темно-бурого до чорного. Вони охоплюють кілька клітинних шарів, швидко ширяться й у якийсь момент окільцьовують гребінь або його бокові галуження. Пошкоджені сухі ділянки перепиняють потік води й поживних речовин до ягід, й плоди в ізольованих частинах грона в’януть та зморщуються. Уражені гребені або їх частини можуть як опадати, так і тривалий час лишатися на лозах.

Шкідливість

За ураження виноградника гребеневим усиханням ягоди втрачають природне забарвлення, осипаються, або лишаються на гребенях й поступово засихають. На ураженому гребені гальмується накопичення цукру у плодах, виготовлене із такої сировини вино містить надмір кислих та азотистих сполук, не піддається освітленню й швидко псується.

Розвиток вторинної інфекції на гронах уражених усиханням – сапрофітна мікофлора

Більшістю усихання гребенів є несподіванкою для виноградарів: початкових ознак хвороби (точкових плям) зазвичай не помічають, й звертають увагу на проблему, коли гребені вже висохли повністю. Усихання відбувається стрімко, й візуалізується у своїй кінцевій фазі, перед самим дозрівання урожаю, коли у ягодах міститься 7−12% цукру. Порівняно із кореневласними виноградниками, щепленій культурі винограду, особливо на сильнорослих підщепах, властива більша схильність до усихання гребенів.

Натуральні втрати урожаю унаслідок усихання гребенів варіюють у межах 5−30%, плоди із пошкоджених хворобою гребенів не добирають близько 20% планової кількості цукрів. На уражених усиханням тканинах оселяється сіра гниль (Botrytis cinerea Pers. ex Fr.), вона викликає додаткове гниття гребеня із переходом інфекції на ягоди. Черешки гребенів у місцях усихання й гниття розриваються, й уражені грона падають додолу.

Уражений виноград столових сортів, закладений на тривале зберігання у холодильники, під час торгового обігу узимку втрачає привабливість: некрози стрімко ширяться усим гребенем.

Спостереження свідчать, що всихання гребенів є поширеною хворобою на виноградниках Півдня України, і шкідливість цих уражень щороку зростає. Міра поширення й інтенсивність ураження залежать від погодних умов року, віку насаджень, екологічних умов вирощування.

Захист і профілактика

Попри те, що хімічний метод захисту насаджень є нині провідним, практика свідчить, що контролювати за його допомогою усихання гребенів не вдається. Це ставить під сумнів гіпотезу про грибних збудників хвороби. Також спостережено, що застосування агрозаходів, які поліпшують вентилювання у кроні, й так само як і нормування навантаження кущів гронами у передзбиральний період, не зменшувало інтенсивності усихання гребенів на кущах. Біохімічний аналіз листкових тканин засвідчив, що постачання макро- й мікроелементами рослин з ознаками усихання гребенів не відрізнялося від постачання поживними елементами листя здорових рослин. Проте збалансоване мінеральне удобрення магнієм і кальцієм із помірною дозою азоту на фоні хімічного захисту насаджень запобігало усиханню гребенів.

Стосовно застосування стимуляторів росту рослин, то з-поміж присутніх на ринку України продуктів найбільшу ефективність демонстрували амінокислотні комплекси мікродобрив. Так само як і хелати, амінокислоти здатні переносити поживні речовини через епідерму до інших клітин рослинної тканини.

Для профілактики усихання гребенів на винограднику рекомендовано такі терміни внесення мікродобрив на основі магнію і кальцію (Mg і Са): після цвітіння (друга декада червня); утворення зав’язі (третя декада червня); інтенсивний ріст ягід (друга декада липня); початок дозрівання ягід (третя декада липня). Мікродобрива бажано додавати у бакові суміші під час захисних обприскувань від хвороб і шкідників.

Людмила Баранець, канд. с.-г. наук,

ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова»

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
4
Статті з журналу:
Поділитись: