Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Овочі - Ягоди - Сад

Роботи після збору

Садівництво по-українськи
Джерело:
Садівництво по-українськи
Поділитись:

Після збору урожаю в саду слід виконати санітарні обробітки проти основних шкідників і хвороб. Добрий ефект дадуть механічне обрізування та підрізання коренів.

Кров’яна попелиця після пошкодження афелінусом (паразитом)
у другій половині сезону

Трапляється, що зібравши у яблуневому або грушевому саду урожай, підприємство із якихось причин нехтує підготовкою насаджень до наступного сезону. Рослинам це шкодить, й економічна ефективність саду зменшується. Під час вегетації 2019 року у садах можна було спостерігати наслідки саме такої недбалості. Там, де восени 2018 року післязбиральними процедурами знехтували, запилення у яблуні й груші навесні 2019 року було млявим, а червневе осипання зав’язі — надміру сильним, й урожай отримали нижчий. Загалом після великого врожаю 2018 року яблуні були ослаблені й погано підготовані до сезону-2019: рослини не мали ніяких резервів. Отже, що треба робити, аби не допустити подібної ситуації? Роботи із підготовки насаджень до наступного сезону можна умовно поділити на кілька категорій:

  1. Регуляція сили росту.
  2. Ґрунтове та позакореневе удобрення.
  3. Санітарні заходи проти хвороб.
  4. Санітарні заходи проти шкідників.
  1. Регуляція росту

Спілкуючись із численними виробниками плодів, ми виявили, що основні проблеми, які виникають у процесі вирощування яблуні й груші, мають комплексний характер. Однією із них є контроль сили росту дерева. Якщо цього не зробити, то надмірний, а потім і повторний ріст пагонів улітку потягне за собою сильніший розвиток хвороб (парші й борошнистої роси) та інтенсивне розмноження шкідників (кров’яної попелиці, медяниці тощо). У кроні, що надміру обростає пагонами, порушиться вентиляція, стануть проблематичними й захисні обробітки, адже обприскувач не продуватиме загущення. Унаслідок неякісного обприскування популяція шкідників активно ростиме, й фермеру доведеться застосувати сильнодійні інсектициди. Це пригнітить (знищить) здатну живитися шкідниками корисну ентомофауну, що, своєю чергою, призведе до іще сильнішого розмноження фітофагів — кліщів та попелиць. На додаток надмірний ріст пагонів посилить червневе опадання зав’язі, і сад впаде у ще сильнішу періодичність плодоношення. У яблук, що попри все це зав’язалися й дозрівають, занадто активний ріст вегетативної маси погіршить лежкість — здатність до тривалого зберігання.

Для того, щоб контролювати ріст яблуневого дерева, існують різні способи: хімічні та механічні. Прикладом хімічної регуляції є обприскування саду препаратом на основі прогексадіону кальцію. Метод є поширеним у практиці, але за тривалого застосування він дієвий лише у поєднанні з механічним прийомом — підрізуванням коренів. Якщо заплановано застосовувати такий хімічно-механічний метод, то найкращий та найбезпечніший для підрізування коренів час настає через кілька тижнів після збирання. Навесні деревам можна підрізати корені теж, але тільки якщо у саду діє зрошення. Утім, навіть попри достатню кількість вологи, весняне підрізання діятиме на рослини занадто радикально.

Ефективно зменшує силу росту дерев й механічне обрізування у комбінації з підрізуванням коренів. Обидва прийоми слід виконати, коли листя ще активне (зелене). Інтенсивність механічного обрізування має залежати від сорту, сили росту дерев і загального стану насаджень. Механічне обрізування дерев по зеленому листю дає їм час на загоєння ран, і рослинні тканини менше пошкоджуються морозами.

2. Удобрення

Через те, що у сезоні-2019 багато яблуневих садів увійшли в періодичність після надмірних зборів-2018, від вегетації 2020 року слід очікувати вагомого урожаю. Відповідно, велика кількість квітів і потужне цвітіння вимагатимуть багато енергії. Тому після збору урожаю-2019 яблуні слід позакоренево підживити азотом й мікроелементами, добриво можна внести навіть під час збирання. Підживлення посилить квіткові бруньки у сезоні-2020, це поліпшить зав’язування плодів і зменшить червневе опадання зав’язі. Позакореневі добрива (K, B, Zn, Mg, Cu) застосовують поки листя ще зелене, не зволікаючи, інакше ефект буде слабшим. Деякі з листкових добрив можна вносити й навесні, але їх дієвість залежатиме від погодних умов і кількості компонентів у баковій суміші — навесні виконують численні інсектицидні й фунгіцидні обробітки. Запаси, накопичені завдяки цим підживленням, бруньки використають під час цвітіння, коли дерева ще не здатні засвоювати мінеральні сполуки. Також, аби корені поглинули унесений у ґрунт азот і дерево його використало навесні під час цвітіння, осіннє удобрення виконують до того, як ґрунт охолоне нижче за +14 °C.

3. Заходи проти хвороб

Восени у саду яблуні гриб-збудник парші утворює на опалому листі плодові тіла — перитеції, у яких містяться аскоспори. Цей процес починається після листопаду й триває близько двох тижнів. Накопиченню інфекційного начала можна запобігти, якщо вчасно обприскати сад розчином карбаміду. Це прискорить мінералізацію листя, й перитеції загинуть. Найкраще це робити під час інтенсивного обпадання листя. За передчасного внесення карбамід не подіє. Якщо багато листя уже обпало, нижні форсунки обприскувача слід спрямувати на ґрунт, аби обробити і те, що лежить долі.

Рани, що утворилися на гілках після знімання плодів, слід обробити фунгіцидом — аби запобігти ураженню європейським раком. Для більшості сортів у старших садах через 5−7 днів після збирання рекомендовано внести фунгіцид на основі каптану. У бакову суміш можна додати малу концентрацію карбаміду та інші листкові добрива. На сортах, які схильні до ураження раком (Гала, Чемпіон) та у всіх молодих садах, можна застосувати фунгіцид на основі 50% тіофанат-метилу.

4. Заходи проти шкідників

Кров’яна попелиця після збору врожаю (до обпадання листя) мігрує до коренів яблуні, де й зимує. Наступної весни вона знову заселяє крону. У деяких садах шкідник є великою проблемою. Причина — у м’яких зимах, коли він зимує не лише у коренях, а й на надземній частині дерева, та активізується вже напровесні. Якщо трапляється саме так, то популяція кров’яної попелиці протягом сезону стрімко росте.

Протягом вегетації, захищаючись від кров’яної попелиці, ми застосовуємо в саду лише селективні інсектициди — так, аби не нищити корисних комах. Проте після збору плодів (орієнтовно після 1 жовтня) значна частина ентомофагів уже на зимівлі або не активна, і в саду можна використовувати агресивніші препарати. У цей період не мають великого значення й терміни очікування та пестицидні залишки у плодах, адже врожай зібрано. Звісно, слід вносити лише препарати, що зареєстровані для застосування на конкретній плодовій культурі. Зокрема, можна застосовувати інсектицид на основі хлорпірифосу — після 1 жовтня для ентомофагів, які живуть у саду, ця сполука не буде такою фатальною. Досвід західноєвропейських країн свідчить, що пізні осінні обробітки хлорпірифосом можуть бути настільки ефективними, що наступного сезону у саду узагалі не доведеться боротися із кров’яною попелицею. Утім, під час таких внесень слід подбати, аби робочий розчин не потрапив на квартали, де урожай іще не зібраний. Загалом під час цього обробітку хлорпірифос вносять не на всій площі саду, а лише там, де багато кров’яної попелиці. Обприскування виконують удень, за температури, що не нижча ніж +16…+18 °C.

Восени грушева медяниця продовжує живлення й ослаблює дерева, зокрема й квіткові бруньки. Структура бруньок стає не такою щільною, і туди легко проникають збудники альтернаріозу. Наступного сезону це приведе до відмирання плодів — потенційна урожайність саду опиняється під загрозою. На додаток активне осіннє розмноження медяниці означає її швидке поширення навесні. Для профілактики рекомендуємо восени внести у саду інсектициди групи неоніокотиноїдів. Найдієвішими є препарати на основі 2,5% тіаметоксаму. Досвід Бельгії свідчить, що найкраща ефективність досягається за норми 0,33 кг/га. Ця сполука дуже ефективна проти молодих личинок грушевої медяниці (віки L1, L2 і L3). Проти личинок старших віків та імаго сполука менш ефективна, а на яйця не діє. Наш досвід свідчить, що якщо у саду вже є проблеми із медяницею, то зазвичай популяція представлена різними стадіями шкідника. Тому, аби знищити яйця медяниці, у бакову суміш можна додати препарат на основі 80% манкоцебу нормою 2–4 кг/га. Вносячи цю сполуку, ми додатково забезпечуємо рослини цинком, який здатен посилювати бруньки. Якщо у саду багато імаго медяниці, до суміші можна додати піретроїд.

Звісно, підготовка саду до зими не обмежується лише описаними заходами, стандартної програми для усіх садів на щорік теж не існує. Усе залежатиме від умов конкретного саду під час попередніх сезонів, сили росту й віку дерев, сорту, підщепи та ін.

Анна Сахончик, консультант

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
4
Статті з журналу:
Поділитись: