На міжнародні ринки фруктів, до яких зі своїми плодами залучена й Україна, найбільше впливає виробництво та попит у ЄС і Китаї.
Яблуко, груша, черешня й вишня — звичні для нашого регіону фрукти. Їх споживання щороку зростає і в Україні, і на світовому ринку. Почавши із незначних поставок фруктів до ЄС, український виробник зміцнює свої позиції на провідних споживчих ринках.
Ринок яблук
Світове виробництво яблук зростає, проте експерти зазначають, що ситуація поточного року буде мінливою, й на неї впливатимуть погодні умови в Китаї, на який припадає 56% світового виробництва. Протягом останніх п’яти років світове виробництво яблук стабільно перевищувало 80 млн тонн, але якщо песимістичні прогнози на 2019 рік справдяться, воно зменшиться до рекордно низьких 68,6 млн тонн.
Китай є топ-виробником і експортером яблука. Утім, 2019 рік для цих плодів у країні може стати невдалим. Причиною є сильні квітневі морози у регіонах, де зосереджене основне виробництво яблук (провінція Шаньсі, Ганьсу та Шеньсі) — приморозки пошкодили там яблуневий цвіт. Прогнозують, що урожай яблук у провінції Шеньсі знизиться на 20%−30%, а у решті двох провінціях — навіть на 30%−50%. Натомість погодні умови у провінції Шаньдун були для виробництва яблук сприятливішими. Китаю властивий не лише високий обсяг виробництва, а й значне споживання яблук у перерахунку на одного мешканця — 31,4 кг/рік, що значно перевищує середній світовий показник. Частка Китаю у світовому споживанні яблук сягає 48%.
У ЄС вирощування фруктів останніми роками є пріоритетним напрямом агровиробництва. Згідно з офіційними даними, на фрукти там припадає близько 7% усього виробництва продовольства. Чільними продуцентами є Іспанія, Італія та Франція, на які сумарно припадає 70% усього європейського виробництва плодів. Важливими гравцями на ринку яблук є Польща (третина площ вирощування у ЄС), Італія та Франція. У насадженнях найпопулярнішими є американські та новозеландські сорти: Голден Делішес — 21%, Гала — 11, Айдаред — 9%.
Попередній прогноз виробництва яблук у США — 5 млн тонн. Виробництво у країні зростає мляво, причиною є несприятливі погодні умови в штаті Вашингтон, центрі виробництва яблук. За попередніми оцінками, порівняно з попереднім роком урожай у США знизиться на 12% або 850 тис. тонн. Водночас основні тамтешні виробники яблук заявили, що поточного року їхнім пріоритетом стане задоволення внутрішнього попиту, а не експорту. Відповідно, це вплине на загальні показники торгівлі. Окрім погоди, на виробників яблук у США негативно впливає 20%-й митний тариф з боку головних покупців їхньої продукції — Мексики та Китаю.
Неоднозначним 2019/20 маркетинговий рік буде для Перу. Минулого року урожай було пошкоджено надмірними опадами. Цього сезону обсяг урожаю порівняно з попереднім за прогнозами зросте на 35 тис. тонн до 658 тис. тонн. Поставки з Перу орієнтовані до країн Північної півкулі. За попередніми прогнозами вони сягнуть 80 тис. тонн. Вдалим буде поточний (2019/20) маркетинговий рік у Південно-Африканській Республіці передусім завдяки достатньому обсягу водних ресурсів для поливу та розширенню територій насаджень. Сумарне внутрішнє виробництво у країні прогнозується на рівні 420 тис. тонн. Минулий рік там був невдалим через посуху, цього року прогнозується, що експорт яблук з ПАР сягне 240 тис. тонн.
Загальний обсяг виробництва яблук в Україні 2018 року порівняно з попереднім зріс на третину — до 1,33 млн тонн. Це сталося завдяки сприятливим погодним умовам. Попит на українське яблуко наприкінці весни — на початку червня 2019 року підтримуватиметься завдяки затримці визрівання ранньої суниці, її обмежена пропозиція підтримуватиме внутрішні ціни.
Загальний обсяг виробництва яблук в Україні 2018 року порівняно з попереднім зріс на третину — до 1,33 млн тонн. Це сталося завдяки сприятливим погодним умовам. Попит на українське яблуко наприкінці весни — на початку червня 2019 року підтримуватиметься завдяки затримці визрівання ранньої суниці, її обмежена пропозиція підтримуватиме внутрішні ціни.
Експорт яблука
Очікується, що найближчими роками споживання яблук на основних ринках зростатиме. Це станеться завдяки збільшенню населення і його доходів, впливатимуть і маркетингові програми, які популяризуватимуть здоровий спосіб життя. Для світової торгівлі яблуко є досить перспективним товаром, адже його виробництво недостатнє або й зовсім відсутнє у низці країн-споживачів й це стимулює активний імпорт.
У 2018 році основними постачальниками яблук на світовому ринку були: Китай — 1,118 млн тонн або 14% усього експорту; США — 929 тис. тонн та 11,7%; Польща — 794 тис. тонн й 10%; Чилі — 778 тис. тонн та 9,8%; Італія — 686 тис. тонн та 8,6% світового експорту.
У загальному списку експортерів Україна на 28-му місці з показником 42,4 тис. тонн і загальною вартістю 15 млн USD. Динаміка останніх п’яти років засвідчила приріст натурально обсягу експорту на 54% й приріст грошового еквівалента на 65%. Головними експортними сортами є Айдаред, Ренет Симиренка, Папіровка, Гала та Голден Делішес. Максимум поставок припадає на перший квартал року із подальшим зниженням обсягів до серпня.
Географія експорту яблук з України протягом п’яти років зазнала змін. Основним ринком збуту в 2013 році була Російська Федерація (98%). У 2018 році яблука з України постачали до Білорусі (45,7%, або 19,4 тис. тонн), Молдови (21,6%, або 9,2 тис. тонн), Австрії (10%, або 4,2 тис. тонн), ОАЕ (3%, або 1,3 тис. тонн). На експорт до Румунії та Швеції припадало по 2,4%. Стабільне зростання поставок на ринок Білорусі пояснюється не так збільшенням попиту з боку цієї країни, як реекспортом яблук до Російської Федерації — одного із головних світових імпортерів.
Імпорт яблука
Світовий обсяг імпорту яблук у 2018 році оцінюють у 11,1 млрд USD. Динаміка п’яти років свідчить про зростання імпорту на 3,3% (у 2013 році імпорт оцінювався у 10,69 млрд USD).
2018 року близько 8,7% усіх яблук імпортувалося до Німеччини. Цей ринок є дуже привабливим для постачальників завдяки великій кількості споживачів (80 млн осіб). Середня вартість імпорту всіх фруктів до країни перевищує 10 млрд євро, це майже 20% вартості усього імпорту свіжих фруктів до Європи. Хоч Німеччина й сама є виробником фруктів, вона досить залежна від імпортерів у міжсезонні періоди. Причиною нарощення імпортних поставок у 2017 році стали весняні приморозки, унаслідок яких було втрачено половину обсягу внутрішнього виробництва плодів. Згідно з останніми дослідженнями, найпопулярнішими фруктами у Німеччині є яблуко та виноград.
На імпорт яблук до РФ найбільшою мірою впливає рівень світових цін на нафту — саме вони є визначником добробуту тамтешнього населення. У 2018 році російський ринок яблук оцінювався в 724,8 млн USD (+ 25% до показника імпорту 2015 року). Максимуму імпорт яблук у РФ сягав протягом 2012−2013 рр. Фахівці прогнозують, що імпорт яблук у РФ зростатиме й надалі, оскільки внутрішня пропозиція цих плодів у країні недостатня.
Перспективним європейським ринком є й Велика Британія, вартість імпорту до якої у 2018 році оцінювалася у 639,7 млн USD. Найпопулярнішим сортом яблук, який постачається до цієї країни, є Ренет оранжевий Кокса. Близько половини усього імпорту припадає саме на цей сорт, основний його постачальник — Нова Зеландія.
Перспективним імпортером яблук є Індонезія, де ці плоди сприймаються не лише як їжа, а і як подарунок. Найбільш популярним сортом яблук у країні є Ред Делішес. Протягом останніх п’яти років цей ринок зріс на 43% (від 200,2 млн USD до 355,7 млн USD). Основними постачальниками є Китай, США та Нова Зеландія.
Мірою нарощення експорту українських яблук на світові ринки, імпорт цих плодів до України стабільно знижувався. За підсумком 2018 року на вітчизняний ринок було відвантажено 2,3 тис. тонн яблук, тоді як ще роком раніше — 42,4 тис. тонн. Основним постачальником у 2018 році була Польща — 1,8 тис. тонн.
Коливання цін на вітчизняному ринку яблук пов’язано із внутрішньою пропозицією цих плодів та позицією потенціального конкурента, імпортованого польського яблука. Періодом, коли ціна яблук на українському ринку сягає максимуму, є квітень-травень, найнижчими ціни яблук є наприкінці року (кінець жовтня — грудень).
Так, згідно з інформацією гуртового ринку Шувар, у 2018 році ціна яблук сорту Голден Делішес була найвищою наприкінці лютого (18,7 грн/кг). Утім, наприкінці лютого 2019 року за плоди цього помологічного сорту платили 5,2 грн/кг. За яблука сорту Айдаред у 2018 році найдорожче платили у лютому (15,5 грн/кг), а найдешевше — у листопаді, лише 3 грн/кг. На плоди сорту Ренет Симиренко ціна була найвищою наприкінці березня — на початку квітня (13,5 грн/кг), найнижчою — у грудні — 4 грн/кг.
Слід зазначити, що попри низьку ціну вітчизняних яблук цих помологічних сортів на початку 2019 року, станом на 20-й тиждень року вона зросла у 1,5−2 рази. Позитивну динаміку підтримує зміцнення позицій українського яблука на ринку та вагоме зниження імпортної пропозиції.
Ринок імпортної груші
На світовому ринку груша поступається яблуку популярністю, однак експерти відзначають стабільне збільшення її насаджень. На відміну від яблука, груша менш стійка до низьких зимових температур і вимогливіша до агротехніки та режиму зберігання плодів. Упродовж останніх п’яти років світове виробництво плодів груші коливалося близько 22 млн т/рік. Основним регіоном вирощування, як і у яблука, є Азія, де щороку виробляється близько 18,4 млн тонн плодів. На другому місці ЄС — 2,8 млн т/рік, наступні у рейтингу — Північна та Південна Америки (2 млн тонн), Африка (780 тис. тонн), країни Океанії (115,4 тис. тонн). Україна входить до 15 найбільших країн-виробників груші (190 тис. тонн у 2018 році).
Ситуація із виробництвом груші у світі подібна до яблучної. За прогнозом USDA, обсяг світового виробництва плодів груші 2019 року знизиться на 3,1 млн тонн, до 19,4 млн тонн. Це є наслідком приморозків, що на початку квітня 2019 року пошкодили сади груші у Китаї, у провінціях Хебей і Шаньдун. За прогнозом, зниження китайського виробництва у 2019 році сягне 20% й це негативно вплине на світову торгівлю грушею — унаслідок зменшення запасів її натуральний обсяг зменшиться на 1,8 млн тонн. Очікується, що експорт плодів груші із Китаю зменшиться на 20% до 430 тис. тонн.
До провідних виробників плодів груші належить ЄС. За попередніми оцінками, виробництво плодів у регіоні 2019 року зросте на 140 тис. тонн, до 2,5 млн тонн. Зокрема, прогнозується збільшення обсягів виробництва плодів груші у ключових регіонах, Польщі та Нідерландах. Експорт груші у ЄС може зрости на 20 тис. тонн, до 365 тис. тонн.
Виробництво у США буде незмінним — на рівні 667 тис. тонн. Несприятливі погодні умови, хвороби, якими інфікуються дерева та пожежі, які буяли в одному з ключових регіонів виробництва — штаті Каліфорнія, має компенсувати виробництво в інших двох штатах — Орегоні та Вашингтоні. Щораз вищим є попит із боку Мексики, основного покупця американської груші, й це має збільшити експортні обсяги.
Глобальна вартість імпорту груші у 2018 році зросла на 5,5% проти 2017 року (2,8 млрд USD проти 2,71 млрд USD) та на 2,5%, порівняно з 2014 роком (2,79 млрд USD). Це сталося завдяки збільшенню внутрішнього попиту в Індонезії (+ 70% протягом останніх п’яти років, із 78,6 млн USD до 253,7 млн USD). Основний постачальник груші на ринок Індонезії — Китай, звідти походить 92% усього імпорту цих плодів у країну.
Поставки груші до Німеччини протягом аналізованого періоду (2014–2018 рр.) хоч і знизилися на 1,7%, але усе ще є значними. Основним постачальником груші на німецький ринок є Італія (41% імпортної груші в країні) та Нідерланди (21%).
Ринок імпортної груші у РФ стабільно зростає з 2015 року (від 153,3 млн USD у 2015 році до 201,6 млн USD у 2018-му), утім, це значно менше, ніж під час 2014 року, коли країна заплатила за імпортну грушу 355,3 млн USD.
Україна у світовому списку імпортерів груші на 71-му місці з загальною вартістю імпорту 2,3 млн USD (у 2018 році). Спостерігається поступове зниження імпорту плодів груші на український ринок через збільшення вітчизняної пропозиції. Так, за період 2014–2018 рр. імпорт груші до України знизився на 63%, із 5,139 тис. до 1,924 тис. тонн, у грошовому вимірі імпорт зменшився на 59%, із 5,7 млн до 2,3 млн USD. Основним постачальником груш на український ринок є Нідерланди. Так, 2014 року звідти походило 24,4%, або 1,253 тис. тонн імпортних плодів груші. У 2018 році поставки скоротилися до 559 тонн. Натомість, імпорт в Україну груші із Польщі за період 2015–2018 рр. зріс на 53% (від 279 тонн до 595 тонн). Також серед основних постачальників груші у 2018 році варто відзначити Туреччину (242 т) й Аргентину (112 т).
Щорічне виробництво груші в Україні сягає 170 тис. тонн. Попри те, що Україна один із найбільших виробників груші у Східній Європі, уже протягом багатьох років ми є нетто-імпортером цих плодів. 2014 року споживання плодів груші в Україні знизилося у 2,5 раза. Попри те, що на ринку було чимало імпортної продукції, девальвація національної валюти сприяла подорожчанню цих плодів. Ціни груші у 2018−2019 рр. в Україні були вищими, ніж ціна яблука.
Плоди груші сорту Конференція станом на 22-й тиждень 2019 року (кінець травня) стали дорожчими на 5,8%, порівняно з початком року (ціна +3 грн/кг). Наразі на внутрішньому ринку реалізуються імпортні плоди груші, оскільки український урожай плодів груші 2018 року було розпродано ще до грудня.
Ринок вишні та черешні
Виробництво. Динаміка останніх семи років демонструє зростання глобального обсягу виробництва вишні на 15%. Зі збільшенням поінформованості сучасного споживача стосовно шкідливої дії на організм консервантів, усе більше споживачів надають перевагу свіжим або замороженим фруктам, зокрема вишні та черешні. Ріст купівельної спроможності споживачів у країнах, що розвиваються, підтримує зростання попиту на вишню. За прогнозами, у наступні п’ять років світовий ринок вишні зросте на 5,5%. Підтримкою для збільшення світового виробництва слугуватиме зростання імпортного попиту на свіжу вишню.
Торгівля українською вишнею відбувається досить мляво й має незначні обсяги. Загальний обсяг експорту в 2017 році сягав 79 т, тоді як у 2018 році — 37 т. Основними ринками збуту є країни найближчого зарубіжжя: Молдова та Білорусь. Варто зазначити, що така млява експортна діяльність розпочалась після закриття основного ринку збуту — РФ, куди експортували майже усю українську продукцію вишні. До прикладу, загальний обсяг експорту вишні до РФ у 2013 році сягнув 4,1 тис. тонн, а вже у 2014 році — 134 т.
Сегмент черешні є досить перспективним на міжнародному ринку, а загальна площа насаджень культури у світі активно збільшується. Глобальний обсяг експорту черешні — 707 тис. тонн, у грошовому вимірі це 3,1 млрд USD. Основними гравцями ринку є Чилі (26% всіх поставок), Гонконг (19,5%) та США (12%). 2018 року частка України у світовому експорті черешні дорівнювала 0,5%. Основними світовими покупцями черешні у 2018 році були Китай, РФ та Німеччина.
Експорт української черешні характеризується як перспективний. Поставки української черешні на світові ринки протягом останніх двох років зросли на 45%, із 4,1 тис. тонн у 2017 році до 7,5 тис. тонн у 2018. Експорт української черешні є сезонним й прив’язаний до періоду збору врожаю (літні місяці). Основними країнами-споживачами є Білорусь (5,2 тис. тонн), Молдова (1,6 тис. тонн) і Польща (676 тонн).
Тренди на ринку фруктів і ягід
Олександра-Анастасія Кищук, аналітик
UFEB
журнал “Садівництво по-українськи”, червень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
