Комплекс шкідників капусти характеризується великим видовим різноманіттям і нараховує понад 200 видів. Проте одними з домінантних серед них є капустяні мухи, чисельність яких упродовж вегетаційного періоду досить висока.
Види та особливості
Весняна і літня капустяні мухи належать до двокрилих шкідників родини Anthomyiidae. Це досить поширені фітофаги, які трапляються на всій території України.
Весняна муха найбільш шкодочинна, за зовнішнім виглядом нагадує хатню муху, але світліша і менша (6–6,5 мм). Імаго літньої мухи схоже з весняною, але відрізняється більшими розмірами (7–9 мм), має крила жовто-сірого забарвлення. Зимують пупарії капустяних мух у ґрунті на глибині 10–20 см. Загибель пупаріїв у період зимівлі не перевищує 15–18%.
У другій половині квітня, коли ґрунт прогріється до 12 °С і зацвіте кульбаба, вилітає весняна муха. Її масовий літ збігається з цвітінням вишні й триває до кінця травня. Літ літньої мухи спостерігається на початку червня, коли ґрунт прогріється до 18 °С. Основними чинниками, які визначають термін вильоту двокрилих шкідників, є сума ефективних температур ґрунту (СЕТ) вище 10 °С на глибині 10 см і запаси продуктивної вологи (ЗПВ) ґрунту на глибині 0–20 см. Вони становлять: для весняної капустяної мухи 28–39 °С і 80–104 мм, літньої капустяної мухи — 347–388 °С і 160–188 мм. Виліт мух розтягнутий залежно від погодних умов і може тривати 1–1,5 місяця.
Через 5–7 днів після вильоту і додаткового живлення на квітучій рослинності самиці відкладають яйця на нижню частину стебла, поблизу кореневої шийки, під грудочки ґрунту біля рослин, які легко виявити на ґрунті за білим забарвленням. На відміну від весняної мухи, літня відкладає яйця групами по 30–40 штук. Плодючість самок у середньому становить 100–150 яєць. Температура понад 18 °С і відносно низька вологість повітря менше як 50% у період льоту мух обмежує їх плодючість. Відроджуються гусениці через 20–22 дні, у вологі роки — до 95% гусениць. У роки масового розмноження в одній рослині можна знайти до 35–50 гусениць.
Якщо період відкладання яєць збігається із сухою спекотною погодою, протягом 1–2 днів спостерігається масова їх загибель (до 80% і вище).
Відродившись, гусениці проникають у корінь капусти або в середину коренеплоду під час пошкодження редису, редьки. Гусениці весняної мухи шкодять у травні — на початку червня, літньої — у кінці червня — на початку липня. Після закінчення живлення гусениці залишають рослину і заляльковуються в ґрунті на глибині 10–30 см. Частина пупаріїв за недостатнього зволоження ґрунту впадає в діапаузу до наступного року. У весняний період мухи активні в денні, найтепліші години, в літні місяці — у першій половині та наприкінці дня. За температури повітря вище 25 °С вони концентруються в затінених місцях.
Особливості харчування
За допомогою добре розвинутих ротових гачків гусениці капустяних мух розривають підземні частини рослин і на травмованій ділянці виділяють секрети слинних залоз, які розріджують субстрат. Розріджена маса всмоктується гусеницею і надходить у кишківник, де триває гідроліз корму і відбувається всмоктування в гемолімфу.
Весняна капустяна муха сильно пошкоджує ранні сорти білоголової і цвітної капусти, насінники. Гусениці, проникаючи всередину головного кореня, виїдають серцевину. Через це рослини відстають у рості, корені їх загнивають, листки в’януть і набувають синюватого відтінку, сильно пошкоджені рослини гинуть. За пошкодження редиски, редьки гусениці одразу проникають усередину коренеплодів. Такі коренеплоди втрачають товарні й смакові якості. Недобір урожаю капустяних рослин досягає 30–45%. Пошкодження гусеницями літньої капустяної мухи спостерігають на більш пізніх фазах розвитку рослин.
Найнебезпечнішими є пошкодження весняною капустяною мухою ранньої білоголової капусти у фази 5–6 і 7–9 справжніх листків. Випадання розсади за чисельності 3–5 гусениць на рослину становлять 2,5%, за 6–9 гусениць — 5,5%, за 10–15 і більше гусениць досягають до 45,5%. На пізній капусті у фазу 5–6 справжніх листків за 10–15 і більше гусениць на рослину випадає 10,5–18,3%.
Які посадки люблять шкідники
Проведені дослідження термінів посадки на ступінь і характер пошкодження двокрилими шкідниками цвітної і білоголової капусти свідчать, що капустяні мухи найбезпечніші для овочевих культур під час раннього висаджування. Так, капуста, посаджена в першій половині квітня, за два тижні до початку відкладання яєць весняною капустяною мухою має добре розвинений центральний корінь. У такому разі гусениці не можуть проникнути всередину стебла, живляться покривними тканинами підземної частини рослини, загибель рослин становить 10–12,5%.
Наші п’ятирічні спостереження показали, що капустяні мухи виявляють сортову і генотипну вибірковість під час відкладання яєць, що зумовлює різну чисельність гусениць на різних видах і сортах капустяних рослин і їх пошкодження.
Ранні сорти білоголової капусти, які мають короткий зовнішній качан (6–13 см), створюють сприятливу мікроекологічну ситуацію в прикореневій зоні для відкладання яєць капустяними мухами. Під великою розкидистою розеткою листків, яку мають ці сорти капусти, температура повітря була нижчою на 5–8 °С, а відносна вологість повітря вища на 5–15%, як порівняти з пізніми сортами білоголової капусти, які мали компактну розетку листків і до 15–20 і 18–23 см висоту зовнішнього качана.
Встановлено, що гусениці капустяних мух значної шкоди наносять посівам редиски, але заселеність і пошкодженість різних сортів фітофагом залежить від форми коренеплоду, глибини його росту, величини розетки. Сорти редиски з малою і середньою розеткою листків, кулястою формою коренеплоду менше приваблюють імаго капустяних мух для відкладання яєць. Пошкодженість редиски в таких посівах була на рівні 7,5–10,4%, за 1,5–2,0 екз/росл. відкладених яєць. Редиска з великою розеткою листків, в яких маса листків становила 35–40% маси рослин, і циліндричними коренеплодами пошкоджувалася на 18,9–22,5%.
Отже, капустяні мухи відкладають яйця в більш загущені посіви, де підвищена вологість повітря, гусениці розвиваються в глибших та вологих шарах ґрунту.
Заходи захисту
Для запобігання заселення капустяними мухами велике значення має глибока зяблева оранка. Потрібне дотримання сівозміни з поверненням капустяних культур на те саме поле через 3–5 років і посадка капусти білоголової після найкращих попередників: багаторічних трав, озимої пшениці, цибулі, огірків, томатів, гороху овочевого, моркви. Важливим є регулярний обробіток ґрунту в міжряддях, зокрема розпушування ґрунту на глибину 6–8 см через 7–10 днів після висаджування розсади, а також упродовж вегетації ще 2–3 рази. Для утворення додаткових корінців капусту підгортають, що сприяє підвищенню стійкості проти пошкоджень капустяними мухами. Обов’язковим є знищення бур’янів, які є додатковим кормом для імаго мух.
З хімічних препаратів зареєстровані проти капустяних мух інсектициди для різних способів застосування:
Максимальна кількість обробок для усіх препаратів — дві.
Обробки доцільно проводити з урахуванням ЕПШ для весняної капустяної мухи: у фазі 5–6 справжніх листків — 6–10 яєць на рослину і 5–6 личинок/рослину за заселення 10–12% рослин; у фазу утворення розетки — 20 яєць/рослину. За 20–30 днів до збирання врожаю обробки припиняють.
Ганна Ткаленко, д-р с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН
журнал “Плантатор”, березень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
