Аби підкорити іноземні ринки фруктів, українські садівники мають подбати як про якість вирощеної продукції, так і про внутрішньогалузеву кооперацію.
 |
| Якість яблук сорту Ред Чіф які ФГ Гадз експортує у Гонконг, Оман та Дубаї |
Пошук нових ринків для збуту продукції — одне із найважливіших завдань, яке останніми роками постало перед українськими виробниками та експортерами садівничої продукції. Нині пропозиція українського яблука на внутрішньому ринку значно перевищує попит на нього, й це позначається на середньо-ринковій ціні реалізації. Сьогодні ціна продажу яблук із господарства часто є значно нижчою, ніж собівартість їхнього вирощування. Така ситуація в українському садівництві свідчить, що прийшов час серйозно замислитись над пошуком нових ринків збуту продукції. Утім, якщо ви хочете експортувати ваші фрукти на зовнішні ринки, маєте узяти до уваги два важливих аспекти: правові положення щодо експорту (узгодження фітосанітарних вимог між країнами тощо) та те, якої якості очікує від плодів їхній кінцевий споживач. Призначені для експорту плоди мають відповідати фітосанітарним нормам (бути вільними від карантинних організмів) та задовольняти вимоги щодо безпеки харчових продуктів у країні, яка купує фрукти.
І хоча дотримання вимог законодавства іншої країни, включно із фітосанітарними вимогами, зазвичай не таке вже й просте, вирішення цього питання є більш передбачуваним, ніж те, якою буде якість фруктів у пункті призначення після кількох тижнів транспортування. Адже навіть якщо партію яблук підготували до експорту згідно з усіма потрібними процедурами, включно із тестуванням на відсутність карантинних організмів і надмірних залишків ЗЗР, то неналежне транспортування спровокує у плодах несприятливі зміни, й вони втратять товарну якість.
Якість—гарантія успіху
У плодах після збору врожаю, під час зберігання, транспортування і під час торгівлі безперервно протікають метаболічні процеси. Наслідком є старіння плодів, а на завершальному етапі — розпад паренхіми. Швидкість цих некорисних змін залежить від температури та складу атмосфери, в якій знаходяться плоди. Найважливішими чинниками, що впливають на якість яблук коли ті потраплять у розподільчу мережу, є стиглість та кондиції на час збирання врожаю, умови зберігання і транспортування до торгової мережі, умови під час торгового обігу і тривалість усіх згаданих етапів. Останній чинник — час — є одним із найважливіших. Якість яблук визначають за кількома критеріями. Це розмір плодів, основне забарвлення шкірочки, щільність м’якушу, уміст цукрів, кислотність. Поза сумнівами, що призначені для продажів яблука мають бути вільними від пошкоджень, дефектів, ознак фізіологічних і грибних хвороб. Із зазначених ознак якості під час зберігання і торгівлі у плодів лишається незмінним лише їх розмір. Решта характеристик зазнають змін, швидкість яких залежить від ступеня зрілості яблук, температури та складу атмосфери на зберіганні. Основний колір шкірочки у яблук змінюється від зеленого до жовтого, щільність, уміст цукрів і кислотність падають.
 |
| Перша партія яблук з України яку відправили у Гонконг,
2019 р. |
Слід пам’ятати, що початок довгого шляху яблука до нових ринків починається в саду. Хід атмосферних умов протягом вегетаційного періоду відіграє дуже важливу роль у формуванні якісних характеристик яблука та того, наскільки тривалим буде термін їхньої придатності споживання. Звісно, що негативний вплив погоди фаховий садівник компенсуватиме відповідною агротехнікою, захисними обробками проти шкідників і хвороб, застосуванням фертигації та позакореневих підживлень. У товарному саду, плоди з якого ітимуть на далекий експорт, слід враховувати ризики фізіологічних розладів — пошкодження яблук сонцем, ураження їх м’якушу скловидністю або гіркою підшкірною плямистістю. Якщо небезпека таких уражень значна, яблука не слід експортувати на дальні ринки, навіть якщо інші їхні зовнішні й внутрішні характеристики є чудовими.
Збирання плодів у оптимальний час є ще однією умовою, необхідною для того, аби клієнти на віддалених ринках були задоволені якістю плодів. Помилки, допущені на цьому етапі, не вдасться виправити навіть за допомогою найсучасніших технологій зберігання. Дату збору врожаю найкраще визначати вимірюючи концентрацію індукованого плодами етилену. Для цього використовують точні аналізатори або газовий хроматограф. Оскільки виробникам фруктів ці методи малодоступні, на рівні господарства ступінь дозрівання яблук можна визначати за допомогою йод-крохмальних тестів. Ще один критерій — щільність м’якушу, її слід вимірювати відразу після збору. Ці дані вкажуть на якість і потенційну довговічність фруктів під час зберігання. Вимірювання щільності виконують за допомогою ручного тестера. Якщо щільність м’якушу відразу після збору врожаю лише незначно перевищує ту, якої очікує кінцевий покупець — то тут, як і у разі збору плодів із підвищеним ризиком розвитку фізіологічних хвороб, від експорту на віддалені ринки слід відмовитися. Навіть якщо у яблук із нещільним м’якушем привабливий вигляд.
Логістика
Призначені для зберігання високоякісні плоди (м’якуш високої щільності тощо) після збирання слід охолодити якомога швидше й зберігати в оптимальних умовах (температура і газовий склад атмосфери). Якщо цільовий ринок акцептує яблука, що оброблялися 1-метилциклопропеном (1-MCP), такий обробіток рекомендовано для більшості сортів. Важливо. Навіть якщо експортеру (господарству) вдасться підготувати велику партію плодів однорідної якості, але із невідомою історією (рівень агротехніки, умови вирощування тощо), і якщо ці плоди збиратимуться протягом розтягненого періоду часу, їх схильність до грибних і фізіологічних хвороб буде неоднаковою. У цій ситуації вирішальними стануть умови зберігання яблук: застосування сучасних технологій, що уповільнюють дозрівання плодів, підвищить їх довговічність у транспорті та торгівлі. Якщо ідеться про віддалені ринки, слід очікувати, що транспорт триватиме 30−40 днів. Звісно, це транспортування в холодильнику, і не слід допускати, аби температура фруктів перед завантаженням була набагато вищою, аніж їх температура на зберіганні. Дуже важливим елементом торгівлі на віддалених ринках є розробка стратегії продажів. Для цього беруть до уваги потенційні обсяги яблук загалом та довговічність плодів у окремих сортів.
 |
| Сорт яблук Байя Маріс із червоним м’якушем вирощується у саду ФГ «Гадз» |
Наприклад, яблука сорту Джонаголд перед відправкою не повинні зберігатися понад 1−2 місяці у звичайних холодильних камерах і понад 3−4 місяці в контрольованій атмосфері. Якщо після збору врожаю їх обробляли препаратом на основі 1-MCP, термін зберігання перед відправкою можна збільшити на 1−3 місяці. Загалом для віддаленого транспорту придатні лише яблука, які перед транспортуванням зберігалися із застосуванням інноваційних технологій: у холодильних камерах із низьким умістом кисню в атмосфері, зокрема й у динамічно контрольованій атмосфері.
Спроба відправити ці яблука безпосередньо після збору врожаю може закінчитися серйозною невдачею — зберігати плоди перед відправкою потрібно передусім для того, аби знизити у них швидкість метаболічних процесів. Важливо. Укладаючи договір про перевезення, необхідно додати пункт щодо обов’язкової фіксації температури плодів, починаючи від моменту їх завантаження у транспорт й до прийому товару покупцем. Слід пам’ятати, що чим вищою є температура і більшим час транспортування, тим не кориснішими будуть зміни якості плодів.
Походження товару
Завданням, що є набагато складнішим, аніж забезпечення якості фруктів, є запровадження системи, яка дозволяє ідентифікувати плоди на протязі усього виробничого ланцюжка. І хоча в Україні, і в окремих садівничих господарствах, і в об’єднаннях виробників існують системи відстеження фруктів, їх ще не використовують на повну силу.
Зокрема, використання систем відстеження передбачає, що під час збирання врожаю фруктові ящики мають індивідуальні номери, які внесено в інформаційну систему. Інформація про зібрані плоди доповнюється під час наступних етапів виробничого ланцюга, зокрема й під час завантаження в камеру із зазначенням умов зберігання. У системі можна також створити базу даних із результатами аналізу якості плодів відразу після збирання. Після зберігання такі плоди сортують і готують до продажу, але інформація про їх походження не втрачається. На основі такої бази даних можна дати точну інформацію про окремі етапи виробничого ланцюга. На жаль, в Україні така практика іще не усталена. А от отримувачі товару на нових ринках інформацію про походження плодів очікують або й навіть вимагають. Можливість відтворення історії окремої партії яблук дозволяє простежити й програму захисту, а отже, й потенційні залишки засобів захисту рослин. Саме з огляду на простежування системи захисту насаджень господарства мають щорічно проходити сертифікацію згідно з міжнародним стандартом Global G. A. P. — це засвідчує безпечність їхньої продукції для кінцевого споживача. Для автоматичного обліку інформації на усіх етапах виробництва ФГ «Гадз» застосувало новітній програмний продукт — систему «Агротрейсер». Система акумулює інформацію про всі виробничі процеси, від збору яблук в саду, зважування, транспортування в камери для зберігання й до відвантаження на реалізацію.
Сортування та пакування
Великою проблемою під час експорту фруктів є обсяг партії. Запити щодо обсягу партій однорідного продукту, які готовий придбати іноземний оптовий покупець, є такими великими, що одне господарство їх задовольнити не зможе. На жаль, українська практика свідчить, що навіть у провідних плодоовочевих регіонах важко підготувати велику партію яблук одного сорту, не кажучи вже про рівномірну якість плодів. Часто плоди одного сорту, хоча і зберігаються в одній камері, але надійшли з кількох садів й тому істотно різняться розміром, забарвленням та внутрішньою якістю.
Сучасні сортувальні лінії дозволяють вибрати фрукти певної зовнішньої якості (іноді навіть внутрішньої), але зазвичай виявляється, що частка тих, які не відповідають певним критеріям, дуже велика.
І тут ми підходимо до теми, яку часто обговорюють у пресі, — якості фруктів, що потрапили у склад. Я не раз наголошував, що у сховищах, особливо сучасних, не слід розміщувати некомерційні товари. Адже це суттєво збільшує вартість зберігання і подальшого сортування, як наслідок, фінансовий ефект від виробництва фруктів падає.
Готуючи яблука до експорту на ринки країн Азії, Перської затоки, Африки, до Китаю та Індії, слід звернути увагу на упаковку. Здебільшого трейдери з цих країн закуповують яблука в картонних ящиках місткістю 18 кг. Є кілька типів такої упаковки, у подальшому вони значно впливають на процес завантаження плодів та те, скільки плодів уміститься в контейнер. За продажу яблук у такій тарі основним елементом ціноутворення є не розмір плодів, а їх кількість у картонному ящику, яка може коливатися від 88 до 150. Щоб плоди не втрачали вологи, а їх м’якуш — щільності, перед вкладенням у картонний ящик їх слід запакувати у поліпропіленовий мішок Xtend (технологія МАР — Modified Atmosphere Packaging), до мішка варто вкласти й соше із 1-MCP. Якщо так зробити, то ризики втрати якісних параметрів продукту значно зменшаться.
Ще однією темою, яка виникає під час пошуку нових ринків, є вигляд плодів. Часто спостерігаємо на полицях магазинів або під час садівничих виставок блискучі імпортні яблука. Ідеться про воскування плодів — покриття їх поверхні їстівними плівками, основними компонентами яких є природні сполуки — воски, мінеральні оливи, полісахариди й білки. Для воскування яблук зазвичай використовують воски з листя молочайної рослини Euphorbia antisyphilitica та бразильської пальми Copernicia cerifera, а також секрети комах. Головною метою воскування є зниження втрати вологи плодами та підвищення їх довговічності у торговому обігу.
Щоб належно підготувати вирощені плоди до продажів, також і на експорт, ФГ «Гадз» закупило найсучасніші лінії з сортування продукції. На цьому обладнанні ми можемо розсортувати яблука на 15 ґатунків залежно від розміру, забарвлення, маси та зовнішніх і внутрішніх дефектів. Придбало наше господарство й сучасні лінії для пакування, зокрема й у різного типу картонні ящики, дерев’яну тару, поліетиленові пакети. Сортування та пакування збільшує додаткову вартість продукції та дозволяє задовольнити вимоги найвибагливішого споживача.
Маркетинг
Питання пошуку нових ринків для кожного українського садівника є сьогодні найважливішим. Пересічний український фермер, аби не страждати від наслідків російського ембарго, має переорієнтуватися у експорті фруктів. Продаж на нові ринки змушує до розробки адекватної маркетингової стратегії, метою якої є збільшення споживання українських фруктів у світі. Ідеться про те, аби найбільші імпортери фруктів зрозуміли, що двоколірні сорти яблук типу Лігола, Чемпіона, Джонаголда не поступаються своїми смаковими та якісними параметрами сортам із монозабарвленими плодами, які зараз у тренді. Утім, міркуючи над перспективою розвитку експорту українського яблука, на майбутнє рекомендовано садити лише одноколірні сорти. Перевагу слід надати й сортам із хорошим маркетингом, зокрема новим клонам Гали, які вирізняються чіткими смужками у рисунку рум’янцю, наприклад Gala Shniga Shnico; новим клонам Голдена, що стійкі до утворення сітки на плодах та схильні до незначного почервоніння шкірочки, наприклад Golden parsi da rosa; новим клонам сортів групи Ред Делішес, зокрема Red velox, Roat King, ну і звичайно всім відомому сорту Granny smith challenger. Саме ці сорти нині у тренді на ринку яблук.
 |
| Виставка Азія Фрут Логістика, Гонконг, 2018 р. Яблука, що виро- щені у ФГ «Гадз», оцінені на відмінно |
Хотілося б, аби українська фермерська спільнота зрозуміла, що для того, аби бути конкурентоздатними й орієнтуватися у ринкових трендах, потрібно брати активну участь у просуванні українського продукту за кордоном. Команда фахівців ФГ «Гадз» нині цим інтенсивно займається. Зокрема, використовуючи власні кошти, підприємство щорічно представляє Україну на найбільших світових виставках фруктів — Asia Fruit logistica in Gong Kong та Berlin Fruit Logistica in Berlin, основною метою участі є презентація українського яблука, популяризація та маркетинг нашого продукту як брендового, який, зважаючи на ґрунтово-кліматичні умови України, має низку переваг над польським. Ціни, які ми заявляємо, — на рівні італійських та французьких виробників, адже якістю, смаковими властивостями, упаковкою та логістичним супроводом наш продукт нічим не поступається найкращим європейським зразкам. Основні та найперспективніші ринки, на яких ми шукаємо клієнтів й уже успішно відправляємо туди плоди, — Ірак, Іран, Туреччина, країни Перської затоки — Оман, Катар, ОАЕ, а також — Гонконг, країни ЄС та Індія.
Нині в усіх статистичних даних спостерігається інтенсивне нарощення експорту українського яблука у Швецію. Ми дуже пишаємося тим, що саме ФГ «Гадз» було першопрохідцем на цьому ринку і змогло презентувати свій продукт у найкращому вигляді, аж так, що відкрило можливості збільшення експорту яблук на цей ринок для інших українських садівників. Команда ФГ «Гадз» переконана, що нині прийшов час усім українським садівникам об’єднатися для створення єдиної й потужної експортної платформи. Основною метою діяльності такої платформи має бути контроль технології вирощування продукції, консультативні послуги щодо сортування і пакування та представницька місія на різноманітних виставках для просування усіх видів фруктів та ягід. Це дасть змогу акумулювати великі партії продукції, яка однорідна за якістю та сортовим складом, що зумовить велике зацікавлення міжнародних партнерів у співпраці з нами. Зі свого боку ми у ФГ «Гадз» готові до співпраці з кожним українським виробником як надаючи послуги зі зберігання, сортування, пакування й маркетингу, так і кооперуючись, тому що в єдності наша сила…
Тарас Мельник,
директор з садівництва ФГ «Гадз»
журнал “Садівництво по-українськи”, лютий 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
