|
| Підприємець Андрій Хорошун |
Підприємець Андрій Хорошун із міста Бар на Вінниччині разом із батьком та братом три роки промислово вирощує полуниці на грядах. З гектара збирає 20 тонн ягід на глинистих важких ґрунтах. Через невеликий стартовий капітал довелося рахувати кожну копійку. Навчилися самі вирощувати касетну розсаду, а холодильне приміщення охолоджують потужними кондиціонерами.
— Зараз плодоносять два гектари, ще два ми заклали навесні, на осінь плануємо закласти ще два, — розповідає підприємець. — Поки одна ділянка відпочиватиме два роки, інші плодоноситимуть.
Полуниці вирощують на одній ділянці чотири роки. Потім насадження переорюють, а поле засівають сидератами. Так ділянка відпочиває два роки.
Cорти
Хорошуни вирощують три промислові сорти полуниць: надранній Клері, ранній Джолі та середньостиглий Мармолада. Щоб прискорити дозрівання та вберегти рослини від приморозків, на насадженнях Клері встановлені тунелі, накриті агроволокном. Інші сорти теж накривають агроволокном, але без встановлення тунелів.
Такий догляд дав результат: 1 червня зібрали останні ягоди Клері, максимально плодоносив Джолі, були проведені дві вибірки Мармолади. Хоча останній сорт плодоносить у той період, коли пропозиція ягід на ринку максимальна, низьку ціну компенсує його висока врожайність.
— Ми почали інтенсивно збирати ягоди із 16 травня. Тоді з поля продавали по 45–50 грн за кіло. На 1 червня за ті самі ягоди давали ціну 20–23 грн за кіло. Різниця у 10–14 днів зіграла для нас велику роль, — говорить підприємець.
Через сім днів після Клері дозріває сорт Джолі. У нього 90% ягід великі, першого ґатунку.
Фермер хоче розширити лінійку сортів більш пізніми високоврожайними сортами Летиція та Мальвіна, саджанці яких завезені з Італії й поки висаджені як маточний матеріал.
Вирощування касетної розсади
— Ділянки закладали касетною розсадою, і 98% рослин прижилися, — розповідає Андрій Хорошун. — Ціни на таку розсаду починаються від трьох гривень за один саджанець. Незначну частину засадили розсадою фріго.
Щоб зменшити ризики, посадковий матеріал купували в різних підприємствах, які займаються розведенням полуниць. Торік для розширення плантації почали вирощувати власний посадковий матеріал. Побудували теплицю розміром 9 . 18 м, у неї 10 червня заклали касетну розсаду. Використовували касети на 77 чарунок, 4 . 4 см. За сильної спеки теплицю притіняли сіткою. Касетну розсаду вирощували від 25 до 30 днів залежно від сорту. Господарству такий посадковий матеріал на гектар обійшовся у 15 тис. гривень, куди увійшли витрати на людську працю, вітчизняний торф, касети, оснащення (туманоутворювач, дощувальні пристрої, блок керування). За аналогічну кількість касетної розсади з розсадника довелося б заплатити 150 тис. гривень. Надалі для оновлення промислової плантації фермер планує купувати безвірусний посадковий матеріал високих репродукцій.
Висаджування розсади
Щоб рослини краще прижилися і встигли накопичити достатній запас поживних речовин для формування врожаю в наступному сезоні, розсаду полуниць висаджують на гряди до 10 серпня. З цього моменту і до настання перших приморозків має минути 90 діб.
Полуниці висаджують на високі гряди у два рядки, рослини розташовують у шаховому порядку. Відстань між рядками — 25 см, між рослинами в рядку — 30 см. Відстань між центрами гряд — 1,5 м, широкі міжряддя дозволяють обробляти ґрунт механізовано. На один гектар за такої схеми посадки висаджують 50 тис. рослин.
На один гектар полуниць витрачають 6 км чорної плівки ізраїльського виробництва шириною 1,2 м і щільністю 30 мкм. Вона служить 4 роки, поки плодоносить плантація.
Під час висаджування касетної розсади температура на поверхні ґрунту не повинна перевищувати 22–23 °С, інакше розсада згорить на чорній плівці. Щоб розсада прийнялася, за добу виливають 100 тонн води на гектар. Надалі норми поливів зменшують.
Перед морозами плантацію накривають агроволокном. Кілометр його коштує 160–210 дол. Але навесні рослини під укриттям намагаються не тримати.
— Коли настає стабільна плюсова температура, агроволокно знімаємо, адже воно не дає бджолам запилювати квітки, під його вагою заломлюються листки і квітконоси, — пояснює Андрій Хорошун.
Щоб не пригнічувати ріст полуниць, гербіциди не використовують. Бур’яни під плівкою не ростуть, тільки в отворі для молодого саджанця треба раз або двічі вручну виривати небажану рослинність. У міжряддях бур’яни знищують дискуванням.
Під час плодоношення за температури 28 °С на гектар плантації щодня виливають 25–30 т води. Для водопостачання пробурили свердловину й побудували водоймище на 250 м3, щоб вода підігрівалася. Тепла вода перекачується в магістральні труби зрошувальної системи, звідти розподіляється в крапельні стрічки, розташовані на кожній гряді. Емітери на стрічці розташовані через 10 см, вони забезпечують водовилив обсягом 0,8 л/год.
Живлення рослин
Для підживлення використовують водорозчинні безхлорні добрива виробництва Yara. Різні їх види вносять на певному етапі росту рослин. Рано навесні дають більше фосфору для того, щоб коренева система полуниць прокинулася, стала міцною. По листу вносять Мегафол та азотні добрива. Потім застосовують комплексні добрива, які містять менше фосфору, але більше азоту та калію, щоб ягоди мали гарну структуру та були солодкими. Також дають кальциніт, який сприяє поліпшенню транспортабельності плодів.
Після того як плантація відплодоносила, її підживлюють добривами N18P18K18 з мікроелементами, щоб рослини накопичили поживні речовини для закладання ягід на наступний рік. На один гектар купують добрив на 40–50 тис. гривень. Щоб їх окупити, потрібно продати 2 т ягід. Якщо не вносити потрібні добрива після плодоношення полуниць, у наступному році знижується врожайність до 10 т з гектара.
Догляд
Вологість гряди контролюють вологоміром. Надлишок води провокує сіру гниль, нестача — недобір урожаю, гіркуватий смак продукції.
На зиму на плантації можуть поселятися колонії мишей, які пошкоджують рослини. Проти них застосовують отруту. Навесні та восени ягідник атакують личинки хрущів, які під’їдають корені рослин у гряді. Щоб знищити цих шкідників, із крапельним поливом вносять інсектицид Пірінекс 480.
На місце рослин, які випали, підсаджують нові.
Збирання
Збирають полуниці з 16 травня до початку липня кожні два дні. На збирання наймають місцевих мешканців. На гектар потрібно приблизно 20 людей. За кіло вибраних полуниць платять від 3 до 4 грн. Працівник у середньому за день заробляє 360–560 грн.
Збирають ягоди в пластмасові ящики та пінетки, залежно від замовлення.
— Не всі покупці мають власну тару, — зауважує підприємець. — Ми самі купуємо її взимку, коли немає ажіотажу. Пінетка на 0,5 кг та 1 кг ягоди коштує 1,05 грн, ящик — 13,65 грн.
Щоб легше переміщувати продукцію плантацією, придумали дерев’яні «санчата», які вміщують три ящики. У перші два ящики збирають ягоди вищого та першого ґатунків, у третій — ягоди низької якості. Гнилі ягоди також збирають, щоб не поширювалися хвороби.
Серед збирачів практикують поділ за операціями. Більшість зайнята збиранням, а кілька чоловіків зносять повні ящики до машини. Завдяки цьому збирачі не відволікаються від збирання, не збиваються з місця.
Коли на полі назбирують 200 кг ягід, їх переміщують до холодильника, розрахованого на охолодження п’яти тонн продукції. Його переобладнали зі складського приміщення, встановили систему вентиляції, а для охолоджування застосували потужні кондиціонери. Вони охолоджують ягоди до 12–14 °С. Коли ягоди виймають із холодильника, на них не випадає конденсат. Оптовики закуповують за раз близько тонни продукції.
Людмила Капустіна
журнал “Плантатор”, липень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
