Курчата, отримані за системи X-treck, мають високий імунітет, хороший стан легень й оптимальний розвиток органів травлення.
Сьогодні курчат здебільшого доставляють з інкубатора на птахофабрику в добовому віці. У 2014 році компанія Vencomatic запатентовала систему X-treck, що передбачає вивід курчат безпосередньо на птахофабриці.
Система X-treck — це підвісна платформа, у якій розміщено інкубаційні яйця. На 19-й день інкубації яйця доставляють на птахофабрику.
Перший етап, що потребує уваги, — перевезення інкубаційних яєць на ферму. Яйця транспортують до птахоферми за допомогою звичайних транспортних засобів для перевезення курчат — потрібно забезпечити їм температуру +32…+37 °С. Також важливо створити відповідний клімат у приміщенні, щоб процес виводу проходив коректно. Практика показує, що клімат у пташнику відрізняється від клімату, який зазвичай є у вивідних шафах.
Приміщення пташника може бути готове до прийняття яйця за умови, що температура підлоги в ньому досягла +25 °С, а температура повітря +36…+37 °С. Лотки встановлюють на платформу X-treck у середньому протягом 2 год. Потім яйця піднімають угору (до вищої температури), після чого пташник нагрівають. Тоді догрівається до потрібної температури підлога, після чого, як правило, на підлогу кладуть тирсу, а потім система опускає на висоту 33 см від підлоги. Оптимальна температура підлоги у цей час +32 °С. Тоді відраховується нульова година — це час вилуплення пташенят. Нові курчата потрапляють на килимок, розміщений над підлогою, де вони висихають. Килимок є невіддільною частиною системи.
На цьому етапі виникає необхідність інокуляції пташенят. В інкубаторі після виводу курчат інокулюють за бажанням селекціонера. В системі X-Treck можлива традиційна інокуляція, але вона дуже трудомістка. Альтернативою є інокуляція інкубованих яєць. Недолік цього методу полягає в погіршенні швидкості виводу на 1–1,5%, тоді як вартість інокуляції близька до такої за звичайного методу.
Зв’язок приростів і ранньої годівлі курчат
За результатами наукових досліджень, що говорили на користь системи X-treck, найвищі прирости маси тіла було зафіксовано в категорії курчат, що відразу після кінцевої фази вилуплення мали прямий доступ до корму. Пташенята, які не мали безпосереднього доступу до корму, втратили свою вагу й не могли компенсувати втрату ваги тіла пізніше під час відгодівлі.
Швидкий доступ до корму позитивно впливає на більш ранній розвиток травної системи пташенят. І чим раніше вони матимуть доступ до корму, тим швидше отримають поживні речовини з нього, тим кращий імунітет вони матимуть і більші прирости відповідно до їх генетичного потенціалу. Тим часом нерозвиненість травної системи в курчат призводить до мальабсорбції і є причиною низьких темпів росту, а також збільшення рівня смертності. Все це призводить до економічних втрат у загальному процесі вирощування. За звичайного процесу виводу пташенята мають доступ до корму лише після 36–72 год із моменту прокльову яєць. Щоб зрозуміти, як довго щойно народжене пташеня перебуває без води та корму, слід пам’ятати, що цей період становить приблизно 5% життя бройлерів. Допоки курча не отримує корм, маса тіла його знижується, а розвиток системи травлення та м’язів відкладається.
Під час мого візиту в Нідерланди я відвідав ферму, де вирощували пташенят за системою X-treck. Моя увага була прикута до поведінки пташенят. Перше, що я побачив, — це надзвичайний спокій щойно народжених пташенят.
X-treck чи класичний інкубаторій?
На підставі інформації, наданої Лотте ван де Вен, СЕО у Vencomatic Group, стало відомо, що станом на 2013–2015 рр. компанія продала понад 100 систем X-treck. У 2013–2015 рр. компанія спільно із сільськогосподарськими підприємствами провела дослідження з метою виявлення відмінностей між курчатами, що вилупилися в інкубаторіях і курчатами, отриманими в системі X-treck (таблиця). Під час опитування клієнтів, які купили систему X-treck чи планують купити ще, всі однозначно сказали — так. Усі клієнти відчули переваги цієї системи.
Одним із таких людей є Барт Янсен із Зуєвельде (Нідерланди). Він заявив, що два роки тому встановив нову технологію, щоб випробувати її на підприємстві на 20 тис. курей. Пташенята із цього пташника були важчими проти інших курчат із цієї самої фабрики. На останньому забої селекціонер отримав збільшення маси кожного бройлера в середньому до 66 г/добу, конверсію на рівні 1,53, падіж — 3%. На сьогодні X-трекова система на цій фабриці виводить 160 тис. пташенят.
У 2015 році компанія Habraken була однією з перших птахофабрик, що почала повне виробництво за системою X-treck. Рене Сьєгерс встановила систему на 12 об’єктах. За словами Рене, після встановлення системи Х-treck на фермі відразу відчули очевидні переваги, такі як швидкий і покращений старт, менший коефіцієнт конверсії корму (за цикл), більше спокою й тиші на об’єкті, а також відсутність стресу, спричиненого перевезенням одноденних курчат. Антибіотики застосовують також у набагато менших масштабах. Маса тіла курчат, виведених на фермі, також вища в середньому на 50–80 г за цикл по птахофабриці.
«Тим не менше, незважаючи на всі позитивні аспекти технології Х-treck, є один невеликий недолік: розміщення 50 тис. яєць у системі X-treck є досить трудомістким процесом. Однак я ніколи не шкодувала про своє рішення. Цю систему я рекомендую всім моїм колегам. Разом із придбаними теплообмінниками система X-treck є моєю найціннішою інвестицією, зробленою за останні роки», — ділиться Рене Сьєгерс.
Повернувшись із Нідерландів, я розмірковував, чому, незважаючи на такий великий обсяг виробництва м’яса птиці в Україні, система X-treck відсутня на українському ринку?
Витрати та заощадження
Відхід від класичного виводу пташенят в інкубаторі знижує витрати на робочу силу приблизно на 25% і пропонує потенційне збільшення виробництва приблизно на 30%.
Доставка інкубованих яєць означає додаткових два дні нагрівання об’єкта, проте додаткові витрати на опалення мають покриватися дешевшою собівартістю виведення однієї голови.
Наступний етап — собівартість поставленої сировини. На 18-й день інкубаційні яйця просвічують для виявлення ембріонів, що страждають на атрофію та незапліднених яєць. Незважаючи на такий відбір, відсоток вилуплених пташенят в інкубаторі (залежно від віку та стану батьківських стад) становить від 92 до 96%.
За словами представників компанії Vencomatic Group, строк повернення інвестицій у X-treck становить 2 роки. Деякі з підприємств України мають власні батьківські та товарні стада бройлерів. Установлюючи систему X-treck на власних об’єктах, вони забезпечують більшу самодостатність виробництва. Наступним кроком є купівля інкубаторів для птиці. Маючи власні інкубатори, виробники можуть зменшити витрати на перевезення інкубованих яєць і встановлення вивідних шаф.
Поряд із такими перевагами, як високий імунітет курчат, кращий стан легень і трахей, оптимальний розвиток органів травлення, відсутність стресу від транспортування — зменшення собівартості готової продукції створюється чудовий симбіоз зниження витрат і покращення стану поголів’я в пташнику.
 |
Олександр Кирик, «Фогель Україна»
журнал “Наше Птахівництво”, липень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
