Тваринництво

Технологічна кухня

Технологічна кухня

Секрети технології вирощування й утримання птиці розкриває один із лідерів виробництва м’яса птиці Черкащини — ТОВ «Агро-Рось».

 

Олександр Маріонда

Про специфіку вирощування бройлерів у спекотний період року, раціони й умови утримання Олександр Маріонда, головний технолог із птахівництва ТОВ «Агро-Рось» розповів журналу «Наше птахівництво».

 

– Пане Олександре, розкажіть про специфіку годівлі товарних стад бройлерів у вашому господарстві.

 

– До питання годівлі птиці ми ставимося дуже серйозно. Саме тому на власному комбікормовому заводі розробляємо рецепти стартового, ростового та фінішного комбікорму, стежимо, щоб була збалансованість щодо обмінної енергії, протеїну, амінокислот, вітамінів, мінералів тощо. Правильно збалансований корм стимулює розвиток травної системи, яка забезпечує легке та ефективне засвоєння поживних речовин із кормом. Зазначу, що чим легше перетравлюється корм, тим коротшим стає період відгодівлі та менше енергії витрачається на її перетравлення. Таким чином, більше поживних речовин використовується на ріст і розвиток імунної системи організму птиці.

 

Коли складаємо раціон для вікових груп птиці, обов’язково дотримуємося рекомендацій постачальників кросів (КОББ-500 та РОСС-308) і намагаємося його максимально наблизити до рекомендованого. Корми — одна з основних витрат в утриманні птиці. Збалансований комбікорм підвищує прибутковість виробництва, а його подорожчання призводить до значних економічних збитків.
Іншими словами, якщо ми будемо орієнтуватися тільки на вартість раціону, то в результаті не отримаємо бажаних показників. Отже, складаючи раціони, ми звертаємо увагу перш за все на поживність корму, яку конверсію ми отримаємо та які прирости.

– Як може відбитися недоброякісний комбікорм на продуктивності птиці?

 

– Неякісний корм може призвести до серйозних отруєнь птиці та, як наслідок, зменшити прибутковість підприємства. Насамперед це відразу проявиться на приростах бройлерів, зниженні виробничих показників і якості м’яса. Найбільше ризикують ті підприємства, що закуповують уже готовий комбікорм.

 

Щоб уникнути цієї проблеми, наша компанія на своєму комбікормовому заводі постійно досліджує сировину та контролює виготовлення комбікорму на всіх етапах виробничого процесу. Завжди відбираються проби готового комбікорму — існує так званий «архів кормів» на випадок, якщо виникнуть питання щодо годівлі птиці.

 

– Чи змінюється склад раціону в спекотний період року?

 

– Звичайно. За підвищення температури повітря у птиці спостерігається зниження споживання корму, і вона спрямовує свої ресурси на підтримання температури тіла, сповільнюючи прирост м’язової маси. Тому в спекотні періоди року в складі раціону ми збільшуємо кількість жирів, білків, амінокислот. Це дає можливість, незважаючи на підвищення впливу теплового метаболізму, контролювати ріст і розвиток м’язової маси.

 

– Які додаткові методи в утриманні бройлерів застосовуєте в разі теплового стресу?

 

– Хто вирощує птицю на промисловій основі, знає, що висока зовнішня температура й температура в приміщенні дуже небезпечна, тому що призводить до зниження продуктивності стада та збільшення відходу поголів’я. Влітку взагалі зовнішня температура може сягати понад 40 °С, і підтримувати оптимальну температуру в пташнику вкрай важко.

 

Негативний вплив високої температури на птицю посилюється в рази, якщо разом із цим підвищується відносна вологість повітря (понад 60%). За теплового стресу птиці стає важче позбавлятися надлишку тепла, яке накопичується в тілі й витрачається за допомогою респіраторного тракту. Ми можемо спостерігати такі клінічні ознаки теплового стресу: пришвидшене дихання, широко розкритий дзьоб, опущення та розставлення крил, підвищена спрага й знижене поїдання корму.

 

Ми застосовуємо низку засобів боротьби з тепловим стресом, які допомагають знизити вплив високої температури, а саме: зменшення товщини підстилкового матеріалу від 1 до 3 см, правильне й ефективне налаштування системи вентиляції, застосування системи охолодження, а також випоювання ветеринарних препаратів (гепатопротекторів, підкислювачів, вітамінів, електролітів тощо).

 

Як система охолодження в нас працює тунельна вентиляція із системою випаровувального повітря, що надходить у пташник. Принцип її дії полягає в поглинанні тепла з повітря за допомогою води під час її випаровування, коли гаряче повітря проходить через спеціальні збірні панелі, по яких стікає вода — температура в пташнику знижується на 6 °С.

 

Однак, користуючись такою системою охолодження, завжди треба звертати увагу на герметичність пташника: якщо є щілини, через які надходить повітря, ефективність системи охолодження знижується.

 

– Як контролюєте мікроклімат у пташниках?

 

– Пташники обладнано сучасними контролерами, які за допомогою датчиків автоматично вимірюють температуру, СО2 й вологість згідно із віком птиці, з відхиленням 1–2%. Якщо «контролер» відхилився від норми, спрацьовує сигналізація про порушення цих параметрів, і ми відразу коригуємо процес.

 

Однак найкращим «датчиком» є сама птиця. Наприклад, якщо бачимо, що птиця споживає корм, п’є, не скупчується, не мокра, крила не опущені тощо, отже, їй комфортно, а якщо навпаки, то коригуємо параметри мікроклімату.

 

– Який підстилковий матеріал обираєте?

 

– Для утримання бройлерів ми використовуємо в основному солому. Проте основна проблема, що може виникнути, особливо в осінньо-зимовий період, — це її замокання, внаслідок чого зменшується корисна площа пташника, підстилка втрачає свою функцію терморегуляції та поглинання вологи, а також стає ідеальним середовищем для розвитку патогенної мікрофлори.

 

Сьогодні на підприємстві ми саме проводимо експеримент: частину птиці посадили на гранульовану солому, тобто термічно оброблену й пресовану, а частина — на звичайній. Скажімо, солома за властивостями поглинання води має середній рівень, а за її грануляції ця властивість збільшується. Особливо це важливо в ті періоди, коли збільшується вологість і виникає так зване підмокання підстилки, і саме в такий період застосування гранул має цю проблему розв’язати. У свою чергу це покращить мікроклімат у пташнику та загальний стан птиці, тому що волога підстилка завдає чимало шкоди, спричиняючи опіки на лапах, попечення грудок, намини на шкірі, дискомфорт, провокує виникнення таких хвороб, як аспергільоз, кокцидіоз, респіраторний мікоплазмоз тощо, а це негативно впливає на якість тушки. У жодному разі не можна економити на підстилковому матеріалі, тому що можна втратити на приростах і лікуванні птиці.

 

Ми постійно шукаємо шляхи, які зменшують витрати на вирощування, а саме: застосовуємо альтернативне паливо — твердопаливні котли, які працюють на соломі та дровах, повністю замінили звичайні лампи на світлодіодні, а також утеплили пташники за допомогою пінної установки.

 

Наталія Жейнова

журнал “Наше Птахівництво”, липень 2018 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
4
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ