Механізм захисних реакцій рослинного організму на посуху, спеку чи інфекцію значно досконаліший, ніж у високотехнологічних пестицидів.
Сотні тисяч років природа ретельно відбирала та продовжує відбирати види і форми рослин що формують позитивну міжвидову взаємодію та здатні витримувати атаки травоїдних тварин, патогенних мікроорганізмів та грибів-паразитів. Акумулюючи сонячну енергію, вони завжди були й будуть основним ресурсом у ланцюгах живлення для більшості організмів, життя яких прямо чи опосередковано залежить від рослин.
У такій складній системі міжвидових взаємодій, рослинам для підтримки цілісності знадобилося створити ефективну багаторівневу систему захисту, головним елементом якої стали біологічно активні сполуки: полісахариди, захисні екстраклітинні PR-білки (pathogenesis-related proteins), катіонні пептиди (дефензини), широкий спектр низькомолекулярних речовин (фітоалексинів), багато із яких є візитною карткою лікарських рослин. Рослинам властиві як спеціальні адаптивні реакції, так і загальні механізми стійкості. Одним із проявів такого механізму стійкості є явище «крос-адаптації». Саме воно пояснює численні повідомлення про те, що дія одного несприятливого чинника підвищує у рослини стійкість до інших несприятливих впливів. Так, дія низьких гартувальних температур окрім підвищення холодостійкості ініціює у рослин стійкість до спеки та хлоридного засолення. >>> продовження
Продовження статті ви може прочитати у друкованому примірнику журналу «Садівництво по-українськи».
Будь ласка, оформіть передплату в редакції, подзвонивши на номер телефону: (044) 287-88-30
Садівництво по-українськи
