Програма менеджменту мікотоксинів дозволяє істотно мінімізувати втрати на виробництві та позбутися проблем, пов’язаних зі споживанням птицею контамінованого корму.
Мікотоксини — це токсичні речовини, вироблені грибами. Вони можуть уражати тварин і людей, спричиняючи мікотоксикози. Випробування на тваринах виявили безліч різних ефектів цих речовин, включаючи погіршення продуктивності, ослаблення імунітету, зміни в обміні речовин і навіть розвиток ракових захворювань. Більшість досліджень показували вплив кожного мікотоксину окремо, доданого в чистій формі до високоякісного корму. У реальному житті, по-перше, заражене зерно псується, що призводить до втрати поживної цінності корму, а по-друге, складна взаємодія різних грибів може спричинити вироблення не одного, а кількох видів мікотоксинів.
Глобальний аналіз інгредієнтів корму в минулому році показав, що наявність кількох видів мікотоксинів у кормах є нормою, при цьому чисті, неконтаміновані корми зустрічаються рідко. В усьому світі зерно містить у середньому 7,3 різних видів мікотоксинів. При цьому найчастіше зустрічаються трихотецени типу В (ДОН, ДАС), фузарова кислота і фумонізини — їх виявляють у 75–80% зразків.
|
|
Фото. Некротичні ураження ротової порожнини та гребня птиці трихотеценовими мікотоксинами |
Мікотоксини негативно впливають на здоров’я та продуктивність птиці. Вони провокують зниження приросту живої ваги, погіршують якість оперення, знижують ефективність відгодівлі, рівень заплідненості та несучості, погіршують якість яєць, цілісність кишківника з причини зменшення довжини ворсинок і поверхні всмоктування. Також через мікотоксини зменшується споживання корму, погіршується травлення й абсорбція кормів у кишківнику птиці, збільшується ризик виникнення некротичного ентериту, кокцидіозу, бактеріальних інфекцій, погіршується імунна відповідь та вироблення антитіл під час вакцинації, збільшується захворюваність та смертність унаслідок ураження внутрішніх органів: печінки, нирок, легенів, суглобів, серця та мозку (фото).
Скільки коштують мікотоксикози бройлерів і несучок?
Мікотоксикози в бройлерів викликають зниження середньодобових приростів ваги від 1,58 до 22,63 г на голову, а також погіршення конверсії корму на 0,09–0,6 коефіцієнта. Відповідно, можливе зменшення прибутку від 0,17 до 1,7 дол. США на голову.
У несучок мікотоксикози стають причиною зниження кількості яєць на 0,01–2,23 шт. на голову на тиждень. При цьому вага яєць знижується на 0,09–3,19 г, а коефіцієнт конверсії корму — на 0,45–2,68. Зниження чистого прибутку на голову в розрахунку на тиждень становить від 0,001 до 0,2 дол. США.
Попередження мікотоксикозів
Птиця може контактувати з мікотоксинами щодня, споживаючи забруднені корми. Найбезпечнішими кормами є ті, де рівень мікотоксинів дорівнює нулю, однак на практиці отримати такі корми неможливо.
Ступінь впливу мікотоксинів на птицю залежить від цілого ряду чинників, таких як рівень і комбінація мікотоксинів, тривалість годівлі, стан здоров’я і продуктивність птиці. Проте виробники можуть звести до мінімуму ризик впливу мікотоксинів на поголів’я, використовуючи хорошу практику менеджменту мікотоксинів починаючи від поля до ферми.
Профілактика мікотоксикозів
Для ефективної профілактики негативного впливу мікотоксинівпотрібно:
Використання програми менеджменту мікотоксинів
Використання програми менеджменту мікотоксинів на бройлерах сприяє збільшенню приростів ваги птиці на 1,74 г/добу, підвищенню коефіцієнта конверсії корму на 0,07. Також збільшується прибуток до 0,13 дол. США на голову (як порівняти з птицею, що отримувала контамінований мікотоксинами корм). Повернення інвестицій становить 7,5:1, середні затрати на тиждень — 0,004 дол. США на голову.
Використання програми менеджменту мікотоксинів на несучках забезпечує збільшення кількості яєць на 0,24 шт./день. На 0,83 г збільшувалася вага яєць, конверсія корму покращувалася щонайменше на 0,9. Чистий прибуток збільшувався на 0,18 дол. США на голову проти групи, яка отримувала контамінований корм. Повернення інвестицій становило 2,5:1.
Як контамінований корм впливає на бройлерів
Дослідження, проведені цього року в Бразилії, показали вплив природно контамінованого корму на продуктивність бройлерів та здатність адсорбенту знижувати негативний вплив.
Корми з низьким рівнем контамінації в готовому кормі (30% контамінованої кукурудзи з афлатоксином В1 у кількості 132 мкг/г і ДОН у кількості 63 мкг/г) та високим рівнем контамінації (61% контамінованої кукурудзи з афлатоксином В1 у кількості 264 мкг/г, ДОН у кількості 126 мкг/г) згодовували 630 курчатам кросу Росс-308 з 7-го по 49-й день вирощування. Сформували дев’ять груп із різними рівнями контамінації та дозами органічного адсорбенту на основі глюканів клітинної стінки дріжджів та водоростей: 1 — контроль, 2 — контроль + 0,05% адсорбенту, 3 — контроль + 0,1% адсорбенту, 4 — низька контамінація, 5 — низька контамінація + 0,05% адсорбенту, 6 — низька контамінація + 0,1% адсорбенту, 7 — висока контамінація, 8 — висока контамінація + 0,05% адсорбенту, 9 — висока контамінація + 0,1% адсорбенту.
У результаті було встановлено, що контамінація корму провокувала значне зниження його споживання й конверсії. Крім того, у птиці спостерігалося збільшення печінки та фабрицієвої бурси, зміна біохімічних і гематологічних параметрів, при цьому титри антитіл проти хвороби Ньюкасла та Гамборо були значно знижені. Додавання адсорбенту знижувало негативний вплив на всі досліджувані параметри.
Отже, мікотоксини негативно впливають на здоров’я, продуктивність птиці та економічну ефективність виробництва. Застосування програми менеджменту мікотоксинів дозволяє мінімізувати втрати виробників.
Юлія Дворська, канд. вет. наук, доцент
Сумський національний аграрний університет
журнал “Наше Птахівництво”, вересень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
