Наше ставлення до життя формується за допомогою двох принципів: генетичного страху перед смертю та втрати комфорту життя як складової цивілізаційного розвитку.
Якщо дотримуватися думки, що енергетична галузь — це хребет економіки, то вона й найбільше впливає на формування цього ставлення.
Наприклад, коли людина залишається без світла й тепла у своєму будинку або ціни на ці послуги такі, що вона не може їх оплатити, то думки цієї людини будуть лише про одне: як вижити та зробити своє життя комфортним? Свідомі громадяни, звичайно ж, діятимуть за принципом обмеження споживання та впроваджуватимуть енергоефективні технології. А власники підприємств і менеджери нарешті визнають, що енергоефективність — це ключ до конкурентоспроможності компанії на відкритому ринку.
Починаючи ще з 90-х років міжнародні програмами Tacis, Thermie, USAID зробили енергоефективність упізнаваним терміном по всьому світу. Підвищення енергоефективності дозволило цілим країнам долати тиск, який на них чинить залежність від енергоресурсів, вирішувати питання надійності енергопостачання, високої ціни на енергоресурси, а також питання екології та здоров’я. На теренах нашої держави цей напрям також розвивався, але занадто повільно. Проектами енергозбереження й альтернативної енергетики більше цікавились альтруїсти, які на «голому» ентузіазмі започатковували поодинокі унікальні технології в різних сферах життєдіяльності.
Нині енергоефективність ще не можна остаточно визнати драйвером нашого життя. Питома вага споживання енергоресурсів в Україні перевищує показники європейських країн у 2–3 рази, а рівень енергоємності вітчизняного виробництва — в десятки разів. Однак позитивні зрушення, як мовиться, на часі.
За останній рік про енергоефективність дізнаємося не лише з публікацій масмедіа — вона поступово входить до ужитку пересічних громадян. Цьогоріч державні банки «Ощадбанк» й «Укрексімбанк» активно працювали за спрощеними програмами видачі кредитів на термомодернізацію та закупівлю котлів на твердому паливі для українських сімей. Приватні банки також збільшили свій відсоток із видачі кредитів для впровадження енергоефективних технологій. Різного роду акції в супермаркетах, відкриття центрів з енергоефективності заохочували людей змінювати ставлення до збереження енергоресурсів і їх економії. Влітку й восени кожен із нас міг спостерігати, як масово громадяни утеплювали фасади своїх будинків і встановлювали прилади обліку.
Всі наступні роки Україна буде змушена впроваджувати проекти у сфері енергоефективності та енергоощадження. Рішення уряду про підвищення тарифів, яке називають шоковою терапією по-українськи, стало у цьому відношенні рушійною силою. Потрібно швидко включатися в роботу, шукати можливості для фінансування цих проектів. Країна може конкурувати з європейськими компаніями у виготовленні ізоляційних труб, кабельної продукції, металопродукції.
Кожен долар, інвестований в енергоефективність, обернеться чотирма доларами економії — це постулат Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), основною ідеологією якого є енергетична безпека, економічний розвиток і захист навколишнього середовища.
Лілія Клочко,
Всеукраїнська Енергетична Асамблея
газета “АгроМаркет”, грудень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
