Через імовірне скасування у 2016 році спецрежиму ПДВ втрати аграрної галузі можуть сягнути 20 млрд грн
Напередодні внесення на розгляд Верховної Ради проекту основного державного кошторису, за яким Україна має жити наступного року, в економічному середовищі розгорілися жорсткі баталії навколо прийдешньої податкової реформи.
Два альтернативні проекти Податкового кодексу — Мінфіну та парламентського комітету із податкової та митної політики — в експертному середовищі уже навіть порівнюють із «грецьким» і «грузинським» сценаріями розвитку нашої економіки. Документи вперше представили у ВР ще у вересні, однак жоден із них не було підтримано Національною радою реформ і МВФ, а відтак — відправлено на доопрацювання, аби створити певну єдину модель, що відповідає нинішнім економічним реаліям країни.
Утім, автори документів так і не змогли досягнути спільного знаменника. Варіант, запропонований профільним парламентським комітетом («кодекс Южаніної» — за прізвищем очільниці цього комітету), пропонує радикальне зниження ставок податків (15% — ПДВ, 15% — податок на прибуток, 20% — єдиний соціальний внесок, 10% — податок на доходи фізичних осіб). Проте, за оцінками експертів, бюджетний дефіцит 2016 року може досягти 6,3% ВВП, у той час як узгоджений із МВФ рівень не може перевищувати 3,9%.
Згідно з проектом Мінфіну, базова ставка ПДВ запланована на рівні 20% для експорту — 0%. Загалом, у рамках реформи податок на прибуток, ПДВ, податок на прибуток фізосіб і єдиний соціальний внесок планується встановити на одному рівні — 20%. Утім, найбільше дискусій в експертному середовищі спричинили пропозиції щодо реформи спрощеної системи оподаткування.
Загалом Мінфін пропонує запровадити три групи платників податків, котрі мають право на застосування спрощеної системи:
Група А — фізичні особи — підприємці (ФОП), не використовують працю найманих осіб, торгують лише на ринках та/або надають побутові послуги населенню, й обсяг їх доходу не перевищує 300 тис. грн.
Група В — ФОП, у котрих до 10 найманих працівників, обсяг доходу — до 2 млн грн.
Група С — сільгоспвиробники, у котрих частка сільгоспвиробництва за попередній податковий рік дорівнює чи перевищує 75%. Ставка податку за спрощеною системою для них залишається на рівні 0,09—1,35% нормативної грошової оцінки 1 га землі, а обсяг доходу не перевищує 2 млн грн.
До того ж право застосування спрощеної системи для юридичних осіб скасовується.
Наразі всі ці пропозиції ще мають пройти розгляд у парламенті (велике питання, який саме документ матимемо «на виході»). І все ж подальші умови функціонування аграрного ринку, як кажуть його учасники, за нинішніх обставин однозначно не з’ясовані. Особливо — в контексті перспективи скасування дії спецрежиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників. Як відомо, можливостей для прямої бюджетної підтримки аграріїв як не було, так і нема. Господарства, що мають менше 1000 га землі, фактично і зараз не мають змоги забезпечувати адміністрування звичайної системи оподаткування.
Якщо ж говорити про нинішній статус податкових пільг, в еквіваленті минулого року їх оцінюють приблизно у 20–23 млрд гривень. Отож скасування дії спецрежиму оподаткування — це реальні збитки. Зауважимо, що коаліційна угода передбачає збереження податкових пільг для аграріїв до 2018 року.
«Для бізнесу знову намагаються змінити правила гри, ініціюючи податкову реформу фактично перед новорічними святами, — заявив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко. — До того ж у сі чомусь забувають, що реалізація таких податкових новацій є прямим порушенням вітчизняного законодавства й не відповідає принципу стабільності податкового законодавства, закріпленому в пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, відповідно до якого «зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року».
Уляна Косовська
газета “АгроМаркет”, грудень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
