2014 року активність cисних і листогризучих шкідників зерняткового саду була більшою за попередній рік, плодожерок — на рівні середніх багаторічних показників.
У яблуневих садах в Україні шкодять плодожерка, садові довгоносики, сисні (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки) та листогризучі комахи. Грушу пошкоджують яблунева та грушева плодожерки, грушева медяниця, меншою мірою — кліщі та листокрутки. 2014 року їхня активність мала свою специфіку, яка впливатиме на поширення цього року.
Яблунева плодожерка
Протягом останніх років унаслідок підвищеного температурного режиму в більшості областей відбувався розвиток другого, на Закарпатті в низинній зоні області — третього факультативного покоління яблуневої плодожерки. Порівняно з показниками 2013 року 2014 року чисельність яблуневої плодожерки збільшилася. Навесні 2015-го зимуючий запас шкідника був достатній для нанесення відчутної шкоди під час вегетації. По Україні середня кількість зимуючих гусениць яблуневої плодожерки становила 2,4, а максимальна — 9–11 екз./дерево (Вінницька, Житомирська, Миколаївська області). За зиму 2014/15 року загинуло: у Поліссі — 11%, у Степу та Лісостепу — 4-20%, у Київській і Одеській областях — до 37% гусениць шкідника. Затяжна весна 2015 року зумовила пізній (після першої декади травня) виліт імаго яблуневої плодожерки, сам літ був розтягнений. У цей період повсюдно спостерігалися опади та шквалистий вітер, але загалом для живлення і відкладання яєць шкідником склалися задовільні умови. Навесні 2015 року в Миколаївській області на пастку за добу ловилося мінімум 11…14 — максимум 34 метелики яблуневої плодожерки, що менше за середню багаторічну кількість у цей період. Спарювання та масове відкладання яєць спостерігали в другій-третій декаді травня, початок відродження гусениць — у кінці квітня — на початку червня.
Вегетація 2014 року
В умовах сезону 2014 року яблунева плодожерка в Дніпропетровській, Кіровоградській, Миколаївській областях розвивалась у двох поколіннях, у Донецькій, Запорізькій, Херсонській і Одеській областях — у трьох поколіннях. Чисельність комах була досить високою, вони шкодили повсюдно на 80–100% площ, найбільше — в Донецькій, Кіровоградській і Херсонській областях, де заселяла до 80% яблуневих дерев. Гусениці першого покоління пошкоджували мінімум 1…5 — максимум 20% плодів у Кіровоградській області, гусениці другого покоління 2…4 — 17% плодів у Запорізькій і 25–53% плодів у Кіровоградській областях. У Лісостепугусениці першого покоління відроджувались у середині червня, літ другого покоління спостережено в першій половині липня. У господарствах Київської, Хмельницької та Вінницької областей плодожерка заселила 45–86% дерев і пошкодила 4…18 — 30% плодів, у незахищених садах було пошкоджено 64–80% плодів. У Поліссіяблунева плодожерка заселила практично всі яблуневі сади. Найменшу шкоду завдано садам у Львівській області.
Восени 2014 року зимуючий запас шкідника становив 1,6–3,4 екз./дерево, що дещо вище ніж 2013 року. Зимуючий запас шкідника був достатній для нанесення відчутної шкоди цьогоріч. Для стримування наростання чисельності шкідника обприскування яблуневих садів проти цього шкідника слід планувати протягом усього вегетаційного сезону. Першу обробку проти яблуневої плодожерки проводять за СЕТ(+10) 230 ˚С за сталої середньодобової температури +15 ˚С й вище та якщо на феромонну пастку відловлюватиметься понад 5 метеликів за 5 діб. Інсектициди застосовують у період масового відродження гусениць, гормональні інсектициди — в період максимального льоту метеликів і відкладання яєць, який визначають за феромонними пастками (в кінці травня — червні 5 екз. на пастку, в липні-серпні 3 екз. на пастку за 7 діб).
Грушева плодожерка
Грушева плодожерка пошкоджує лише грушу й може заселити до 60–80% плодів. Протягом останніх двох років змін чисельності фітофага не спостережено, досить високою чисельність грушевої плодожерки була у Вінницькій, Київській і в інших областях. Зимує шкідник у ґрунті, гусеницями в коконах, тому його загибель від морозів незначна. Так, узимку 2015року загинуло до 20% зимуючої стадії. Плоди пізніх сортів груші уражаються більшою мірою, адже на них шкідник може живитися довше.
Попелиці
У плодових насадженнях 2014 року найпоширенішою була яблунева зелена попелиця Aphis pomi. Навесні 2014 року вона заселила на півдні 20–100% площ, що було на рівні попереднього року. В Донецькій, Миколаївській, Одеській і Херсонській областях попелиця живилася на 3-24% дерев, у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській — на 50–57% дерев. У Запорізькій і Кіровоградській областях вона пошкодила 1…6 — 12…17% бруньок. Улітку 2014 року шкідник заселив 60–100% обстежених площ, заселених дерев було 5–50% на них було пошкоджено 2–16% листків за чисельності 3…5 — 8…18 екз./листок.
У Степу яблунева попелиця найбільше заселила сади в Запорізькій, Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Середній зимуючий запас яблуневої попелиці становив 8 яєць на погонний метр гілки, це більше ніж у попередні роки. В Лісостепу навесні 2014 року яблуневу попелицю виявляли на 40–100% площ садів. Найбільше шкідником були заселені сади Сумської, Полтавської, Хмельницької і Тернопільської областей, де попелиця пошкодила 6–12% бруньок на 41–65% дерев. Улітку яблунева попелиця найбільше шкодила у Вінницькій, Сумській, Тернопільській, Харківській і Черкаській областях — до 85% дерев, пошкодила 10–22% листків за чисельності 9–12 екз./листок. Кількість заселених дерев збільшилася. В Поліссі яблунева попелиця була поширена в усіх садах, найбільше потерпали сади Житомирської, Івано-Франківської, Чернігівської областей, де на 50–100% дерев було пошкоджено 10–12% бруньок. Улітку шкідник повсюдно заселив 10–15% листя на 34–100% дерев за чисельності 4–15 екз./листок. Середній зимовий запас шкідника був вище ніж восени попереднього року.
Під час вегетації 2015 року за сприятливих для розвитку яблуневої попелиці погодних умов спалахи чисельності шкідника можливі на всій території України. Особливо ретельно слід боротися з попелицями в молодих садах, де вони призводять до значного пошкодження молодих пагонів.
Яблунева та грушева медяниці зиму 2014/15 року перенесли добре, їх загибель спостерігали лише в степових областях.
В умовах 2014 року яблунева медяниця Psylla mali Fjorst. шкодила у всіх регіонах. Найпоширенішою була в Лісостепу (Вінницька, Полтавська, Тернопільська, Хмельницька та Черкаська області), де живилася на 20–70% дерев і пошкодила 2–6% бруньок. Улітку 2014 року яблунева медяниця повсюдно пошкодила 3–17% листків. Зимуючий запас становив 2–5 яєць на погонний метр гілки, що на рівні попереднього року.
У Поліссі навесні та влітку 2014 року шкідника виявляли на 14–40% дерев, 2–14% бруньок, що на рівні минулого року. В Івано-Франківській і Волинській областях медяницею було заселено 75–100% дерев. Середній зимуючий запас фітофага становив 1–4 яєць на погонний метр гілки, в Чернігівській області він був найбільшим і сягав до 7 яєць на погонний метр гілки.
У Степу та Лісостепу яблуневу листоблішку виявляли в Дніпропетровській, Донецькій, традиційно в Запорізькій і Херсонській областях, де вона пошкодила 2–6% бруньок на 10% дерев, зимуючий запас був нижчим ніж минулого року.
Грушева медяниця Cacopsylla pyri 2014 року найбільше шкодила в Степу, в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях. Навесні та влітку шкідник живився на 17–85% дерев, пошкодивши 2–21% бруньок, улітку — 6–30% листя (в занедбаних садах). За осінніми обстеженнями 2014 року в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях у слабкому та середньому ступенях було заселено 10–85% дерев, зимуючий запас становив 1–10 яєць на погонний метр гілки.
У Лісостепу грушеву медяницю виявляли у Вінницькій і Черкаській областях на 27–30% дерев, де було пошкоджено 3% бруньок. У Поліссі листоблішка шкодила лише в Закарпатській області, де нею було заселено 38% дерев. Зимуючий запас шкідника у цих областях становив 1–2 яйця на погонний метр гілки.
Восени 2014 року середні показники чисельності зимуючих стадій яблуневої та грушевої медяниці були на рівні середніх багаторічних показників, але лишалися й осередки зі значним зимуючим запасом.
У ранньовесняний період до розпускання бруньок у вогнищах високої чисельності слід проводити обприскування — промивання для знищення зимуючої стадії, а також обприскування у фазу зеленого конусу, ефективні також обприскування в період, коли листоблішки відродилися й живляться відкрито, до занурювання в бруньки та бутони — фаза висування бутонів. Проти грушевої медяниці ефективними є й літні обприскування.
Хрущі
Для травневих хрущів весна 2015 року була «льотною». Комахи шкодили садам осередково та в різному ступені. Так, у Житомирській, Київській, Черкаській областях пошкодження деревних насаджень мали середній і сильний ступені. У Вінницькій, Київській і Черкаській областях літ відбувався з другої декади квітня до середини травня. На світлопастку за ніч потрапляло 18–30 хрущів. У сонячні квітневі дні спостерігали літ оленки волохатої, яку обліковували на крайових смугах садових насадженнях із чисельністю 1–4 екз. на яблуню.
Навесні 2014 року осередково у плодових насадженнях Лісостепу та Полісся відбувалося живлення жуків травневих хрущів. У Житомирській, Рівненській, Чернігівській, Київській і Хмельницькій областях у період масового льоту на одне дерево в лісосмугах нараховували 35…60 — 180 комах. Значної шкідливості жуків не спостережено. У садах жуками було пошкоджено 12–20% листя (Київська та Львівська області).
Ксенія Баннікова, канд. с.-г. наук,
Держветфітослужба України
журнал “Садівництво по-українськи”, червень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
