GPS-моніторинг і системи точного землеробства у «Сінтал-Агро» вже принесли прибуток завдяки оптимізації витрат на виробництво продукції.
Протягом останніх років точаться суперечки з приводу доцільності введення систем точного землеробства і GPS-моніторингу в Україні. А чи приживеться він у вітчизняного аграрія? Перехід на цю систему на перших етапах потребує значних матеріальних затрат, і доступна вона лише великим агрохолдингам. Але, як свідчить практичний досвід нашої сільськогосподарської компанії, ці значні капіталовкладення цілком виправдовуються і приносять стабільний прибуток. Зупинимося на деяких елементах запровадженої нами системи точного землеробства.
Впровадження системи
ТОВ «Сінтал-Агро» (з 1992 року входить у групу агрохолдингу Sintal Agriculture) до точного землеробства і GPS-моніторингу вперше звернулося 2008 року. Головною причиною цього була потреба в оптимізації виробництва, бажання керівництва компанії впроваджувати сучасні технології. Починаючи з того часу відділ ГІС-аналізупідприємства активно впроваджує елементи цих технологій — створює GPS-карти полів, складає геоінформаційну базу господарств, виконує геодезичні роботи будь-якого рівня складності, впроваджує системи GPS-моніторингу на тракторах, зернозбиральних комбайнах і вантажних автомобілях. Нині спеціалісти компанії стежать за оновленням та актуалізацією вже створених геоінформаційних баз даних господарств на площі близько 40 тис. гектарів (50% з наявних в агрохолдингу); на 30 тракторах та автомобілях здійснюється постійний GPS-моніторинг.
Робота триває й далі, причому одночасно відділ надає відповідні послуги іншим агропідприємствам.
GPS-моніторинг
Для моніторингу місцезнаходження автотранспорту та сільгосптехніки, у тому числі і спеціального призначення, використовуємо GPS/GSM-термінали NAVITRON. Для цього відділом ГІС-аналізу на базі російського аналогу розроблена вже власна система AgroGIS web service, що є унікальною в Україні і ближньому зарубіжжі. Вона дає змогу виконувати такі функції:
На базі кожного з наших сільгосппідприємств створено відповідний сервер, до якого щодня надходить інформація про рух техніки. Далі вона передається на центральний сервер, де потім відбувається її обробка та аналіз керівництвом компанії.
Результати використання такого програмного і навігаційного обладнання дозволили нам суттєво зекономити на витратах пального. Повністю припинено його несанкціонований злив. Витрати пального зменшено за звітний період майже на 30%.
Красномовним є приклад одного з наших господарств у Харківській області щодо динаміки витрат пального трактором закордонного виробництва. Відповідно до графіків динаміки витрат пального у період стоянки на базі (рожевий фон), рівень пального в баку (червона горизонтальна лінія) залишається незмінним. Під час виконання виробничого завдання (на блідо-зеленому фоні — вертикальні яскраво-зелені лінії) спостерігаємо поступове зниження рівня пального. Наступний графік свідчить про те, як зростає рівень пального в баках трактора під час заправлення між виконанням змінного завдання (рис. 2). Далі агрегат працював у полі, і під час обідньої перерви механізатор вирішив, що в нього багато «зайвого» пального, та злив 200 літрів (рис. 3). Прилади обліку все зафіксували — інформація стала відома наступного дня. Тепер порахуємо, яких збитків завдано: 200 л×8 грн=1600 грн. Оскільки господарство має три таких трактори, можна легко порахувати збитки за зміну їх роботи.
Використання системи GPS-моніторингу дозволяє, за словами головного агронома ТОВ «Козіївське» Сергія Курявського, зекономити не менш як 10% коштів і витратних матеріалів (насіння, добрив, пестицидів, дизпалива) за рахунок усунення «перекриття» та «огріхів» під час виконання польових робіт. Він також наводить приклад, коли минулого року під час дискування ґрунту на кількох полях з певних причин кілька днів агрегати працювали без системи GPS-моніторингу. Результат — витрати дизпалива на 1 га зросли з 14 до 15 літрів. Порахуємо «економію»: 8 грн×1000 га=8000 грн.
Аналіз і прийняття рішень
Впровадження системи точного землеробства дозволило не лише застосовувати курсовказівники для руху посівних агрегатів, комплексів на внесенні пестицидів і мінеральних речовин тощо, а й оптимізувати витрати на цих агротехнічних заходах. Завдяки створенню 2008 року агрохімічної лабораторії, завданням якої було визначення вмісту поживних речовин в ґрунтах господарств та рівня забезпеченості сільгоспкультур основними елементами живлення, розпочалося створення геоінформаційних баз даних полів. Спочатку проби ґрунту для цього відбирали вручну, однак нещодавно придбали пробовідбірник на базі легкового автомобіля «УАЗ-Патріот».
Робота лабораторії відбувається таким чином. Базуючись на результатах геодезичної зйомки земельних угідь в кожному господарстві, бригади ґрунтознавців відбирають зразки ґрунту з його орного шару. У лабораторії в зразках визначають вміст гумусу, pH ґрунтового розчину, рівень забезпеченості рухомим калієм та доступним фосфором, а також вміст нітратного азоту. Отримані дані агрохімічного обстеження використовують для створення багатошарових та тривимірних картограм полів господарств. Сформовані бази даних, а також візуалізація рельєфу місцевості дозволяють фахівцям більш оперативно і якісно вирішувати виробничі завдання. Наприклад, при визначені часу і способу підживлення озимих культур навесні агроном господарства, не виходячи зі свого кабінету, визначає кут нахилу поля та його експозицію і швидко приймає правильне рішення щодо оптимального внесення добрив. Водночас він передбачає можливі варіанти втрати азоту за рахунок вимивання з ґрунту і обирає найоптимальніший вид добрива. От вам і реальна економія коштів.
Загальновідомо, що закони Лібіха щодо обмежувального фактора в отриманні запланованого врожаю і збереження матерії працюють у сільгоспвиробництві як годинник. Тому, щоб мати стабільний задовільний рівень урожайності, аграрій повинен забезпечувати відповідний рівень поживних речовин у ґрунтах своїх полів. Тут і стає в нагоді наша лабораторія. Щоб визначити потрібну кількість мінеральних добрив для отримання запланованого урожаю, застосовуємо балансово-розрахункові методи за результатами агрохімічних аналізів. Звісно, долучаємо і допоміжні методики розрахунку, що ґрунтуються на визначенні показників КВ ФАР та можливого рівня кліматичного забезпечення врожаїв сільськогосподарських культур. Далі справа за економічним обґрунтуванням рекомендованої норми добрив, наскільки доцільними будуть затрати і чи принесе запланована прибавка вагомий прибуток. Іноді затрати настільки перевищують дохід, що вигідніше застосовувати лише припосівне внесення добрив під культуру і орієнтуватися на урожай, який можна буде отримати при внесенні елемента живлення, що перебуває в мінімумі.
І ще один позитивний момент: всі точки відбору зразків на полях фіксуються за допомогою системи GPS-моніторингу. Тобто ми маємо змогу в будь-який момент перевірити результати аналізів, а також спостерігати в динаміці за змінами, які відбуваються в ґрунті під впливом господарської діяльності. Для цього виконуємо повторні відбори проб ґрунтів у визначених місцях.
Нині одночасно з проведенням геодезичних пошуків (зйомка території полів) закладаються фундаментальні базові станції для отримання більш точних сигналів для систем паралельного керування. До речі, поки що використовуємо лише платні сигнали для роботи агрегатів на польових роботах.
Облік і робота з даними
Також спеціалісти нашого відділу ГІС-аналізу розробили і впроваджують з 2009 року інформаційно-аналітичну систему (ІАС) «Агрохолдинг». Завдяки їйзабезпечено комплексну технологію звітності щодо виробництва сільгосппродукції, яка отримала неофіційну назву «точне землеробство з документообігом». Система дозволила оптимізувати низку важливих облікових операцій у господарствах. Нині вона складається з таких апаратно-програмних засобів:
Крім того, впровадження системи дозволило консолідувати нагромаджувану інформацію, структуризувати та оптимізувати керування агробізнесом. Завдяки наявності додатку автоматичного обміну даними з системою моніторингу техніки виключається вплив людського фактора (встановлена заборона коригування вхідної інформації). Майже на 20% зменшилося навантаження на бухгалтерсько-економічний сектор підприємства, що теж дало позитивний ефект.
Загалом, метою впровадження усіх цих рішень нашої компанії є бажання допомогти вітчизняному сільгоспвиробнику вийти на новий, більш високий кількісний і якісний рівень виробництва.
Сергій Стрілець, спеціаліст відділу ГІС-аналізу
ТОВ «Сінтал-Агро»
журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року
The Ukrainian Farmer
