Правильна організація протиприморозкових поливів здатна зберегти врожай персика та забезпечити до 50% додаткової продукції плодів.
Персик є однією з найпопулярніших плодових культур в Україні. Завдяки великій кількості сортів завжди можна підібрати бажаний сортовий склад та одержувати врожай упродовж тривалого часу (у південних районах – з кінця червня до кінця жовтня). В інтенсивних насадженнях культура вступає у плодоношення на четвертий рік після посадки, дає врожайність до 600 ц/га та може забезпечити господарству чудові комерційні результати.
Ґрунтово-кліматичні умови півдня України є сприятливими для вирощування персика. Але, починаючи з кінця 90-х років минулого сторіччя, в середньому двічі на п’ять років весняні заморозки пошкоджують генеративні бруньки в персикових садах, через що частково або повністю гине врожай. Пошкодження весняними заморозками – основна причина, яка відвертає садівників від створення персикових садів.
Методи захисту
Для захисту плодових насаджень від заморозків світова садівнича практика застосовує різні способи: обкурювання, обігрів, укриття рослин захисними ковпаками, перемішування шарів повітря за допомогою вітрових установок, покриття рослин спеціальними бактеріями, проведення протиприморозкового дощування. Більшість із названих способів потребують значних трудових, матеріальних або енергетичних витрат, деякі не відповідають екологічним вимогам.
Дощування
В умовах зрошуваного садівництва застосування дрібнодисперсного дощування є найбільш перспективним, доцільним та екологічно безпечним методом захисту. Принцип дії методу: завдяки змочуванню крони зрошувальною водою на поверхні бруньок утворюється водно-льодове покриття. Під час утворення цього покриття відбувається вивільнення теплоти, це призводить до підвищення температури бруньок.
Технологія захисту кісточкових культур від приморозків дощуванням потребує досконалого відпрацювання. Під час весняних заморозків основним шкодочинним фактором є мінусова температура повітря. Завдання захисту – за допомогою дрібнодисперсного дощування уникнути різких коливань температури в тканинах рослин.
Щоб скласти правильний алгоритм керування такими дощуваннями, треба встановити основні еколого-фізіологічні параметри дерев у період до, під час і після настання приморозків. Такі дослідження були проведені фахівцями Мелітопольської ДСС.
Приклад застосування
У насадженнях персика сорту Іван Тупіцин (сад закладено 2002 року, схема садіння 5 х 3 м) вивчався вплив протиприморозкового дрібнодисперсного дощування, виконаного системою комбінованого зрошення (з одночасним вмиканням надкронової та підкронової частин) на генеративні бруньки безпосередньо під час заморозку. Контролем досліду була ділянка саду з насадженнями персика без протизаморозкового захисту.
Фото 1. Технічна реалізація захисту дощуванням
Вплив протизаморозкового дощування на температуру бруньок добре аналізувати на прикладі 2009 року, коли відбулося дві хвилі весняних заморозків: у другій (10.04 – 12.04) та третій (20.04 – 24.04) декадах квітня. Заморозки мали інтенсивність до мінус 0,8 та мінус 1,4 оС, відповідно.
Протизаморозкові поливи насаджень персика розпочиналися за умови зниження температури повітря до мінус 0,5 оС о пів на п’яту ранку й закінчувалися близько сьомої години, коли температура повітря підвищувалася до +0,5 оС.
У контрольному варіанті досліду перша хвиля заморозків не зашкодила генеративним брунькам – зниження температури повітря до мінус 0,8 оС під час фенофази «поява рожевих пелюсток у бутонах» не має негативного впливу на персики. Весняні заморозки другої хвилі характеризувалися як радіаційні (виникають ранньої весни та пізньої осені, формуються в умовах значного радіаційного охолодження земної поверхні). Вони супроводжувалися повним штилем, за тривалістю та інтенсивністю були згубними щодо збереження генеративної сфери персика. На той час відбувалося повне цвітіння дерев.
Під час радіаційного заморозку (20.04.2009 р.) в умовах безвітряної погоди проведення переривчастого дрібнодисперсного дощування мало позитивний ефект. На початку заморозку температура сухих незахищених бруньок співпадала з температурою повітря і становила мінус 1,4 оС. Потім через витрати тепла температура бруньок була нижчою, ніж температура повітря, і опустилася до мінус 1,8 оС. Температура бруньок на зрошуваній ділянці саду протягом усього періоду захисту дрібнодисперсним дощуванням (режим роботи системи зрошення переривчастий, полив – пауза) становила +0,5… +2 ºС і була істотно вищою, ніж у контрольному варіанті (без захисту дощуванням), що наочно представлено на рисунку.
Рис. Еколого-фізичні параметри персикового саду під час весняних заморозків.
Поливи виконували у переривчастому режимі: полив – 2,0 хвилини, пауза – 1,5 хвилини. Такий режим зволоження дозволив повністю змочувати зрошувальною водою генеративні бруньки, а також підтримувати потрібний температурний режим, щоб запобігати їх пошкодженню під час заморозків. Завдяки вивільненню теплоти від замерзання води на поверхні бруньок, їх температура підтримувалася на рівні від +0,5 до 0оС. Мікродощувачами (інтенсивність дощу 0,09 мм/хв., діаметр крапель 0,2 мм) надкронової частини системи комбінованого зрошення витрачалося приблизно 50% поданої кількості зрошувальної води, яка змочувала крони дерев. Решта її потрапляла на поверхню ґрунту, істотно не змінюючи його вологість. Загальний час сеансу переривчастих поливів становив 1 годину 17 хвилин. Нетривале зволоження крони дерев через переривчастий режим роботи системи зрошення не призводило до надмірного наморожування на них шару льоду та розламування скелетних гілок.
Якісне дрібнодисперсне дощування персика забезпечувало в умовах повного штилю високу рiвномiрнiсть водно-льодового покриття квіток по всій кроні дерева, що наочно представлено.
Урожай плодів у варіанті з протизаморозковим захистом дрібнодисперсним дощуванням становив 19,3 т/га, що істотно більше, ніж на контролі (9,9 т/га).
Рекомендації із застосування
На підставі узагальнення отриманих результатів досліджень розроблено основні складові алгоритму протизаморозкового захисту персика, який засновано на комплексі технологічних параметрів. Установлено, що для отримання позитивного ефекту та надійної роботи системи зрошення протизаморозкове дощування слід проводити за температури повітря не нижче мінус 5 оС та швидкості вітру не вище 1,5 м/с.
Протизаморозкове дощування доцільно розпочинати в передсвітанковий час доби за умов зниження температури повітря до мінус 0,5 оС, а припиняти роботу системи слід після підвищення температури повітря до +0,5 оС.
З метою економії зрошувальної води протизаморозковий захист доцільно проводити в переривчастому режимі роботи системи зрошення. Оптимальна тривалість поливу становить 2–3 хвилини, що відповідає часу, коли крони дерев повністю змочуються зрошувальною водою. За даними безперервної реєстрації температурних змін генеративних бруньок виявлено, що тривалість паузи залежить від температурного режиму самої бруньки, температура якої під час льодоутворення на її поверхні не повинна опускатися нижче +0,5 оС, а за часом не перевищувати три хвилини.
Протизаморозкове дощування виконують в автоматизованому режимі з використанням низки приладів контролю та реєстрації сигналів від датчиків метеопараметрів та температури бруньок.
На основі багаторічних даних фенології цвітіння персика, метеорологічних факторів на початку вегетаційного періоду, вивчення їх впливу на температуру генеративних бруньок під час дії негативних температур та виконання протиприморозкових поливів розроблено спосіб захисту кісточкових культур дрібнодисперсним дощуванням крони дерев, захищений патентом України.
Представлений метод протиприморозкового захисту за допомогою дрібнодисперсного дощування крони кісточкових порід у разі додержання встановлених режимів роботи системи зрошення запобігає розламуванню скелетних гілок дерев, спричиняє підвищення температури всередині генеративних бруньок унаслідок льодоутворення від зволоження крони та усуває можливість їх повної загибелі або часткового пошкодження, сприяє збереженню до 50% майбутнього врожаю плодів. За рахунок цього суттєво зростає вірогідність отримання більш стабільних врожаїв персика, що позитивно позначається на комерційній привабливості цієї культури.
Валентина Одинцова, канд. біол. наук,
Мелітопольська ДСС імені М. Ф. Сидоренка ІС НААН
Сергій Сушко, канд. техн. наук,
Таврійський державний агротехнологічний університет
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Садівництво по-українськи та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Садівництво по-українськи із гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
