Рятівний круг для Української біржі

Фондовий ринок до недавнього часу був однією з найбільш привабливих та ефективних форм залучення коштів для українських підприємств аграрного сектору. Він відкривав широкий горизонт потенційних джерел тимчасово вільних коштів для емітента, а не звужував його можливості до короткого переліку кредитних комітетів кількох банків. Окрім того, фондовий ринок — це можливість отримати кошти без застави та ймовірніше з більш «м’яким» переліком ковенант із запорукою працювати в міжнародному правовому полі.
Проте українські біржі — це рудиментарні торгові майданчики суто спекулятивного спрямування. Їх техніко-технологічний, організаційний і правовий рівні не відповідають іноземним аналогам. У сегменті акцій біржові механізми — це залишки часів пострадянської приватизації, які мають зникнути, щойно буде запроваджено механізм примусового викупу пакетів міноритарних власників.
Аграрні компанії розвивають свою публічність на закордонних майданчиках. Перше розміщення в Лондоні відбулося взимку 2005-го, проте вже у 2006–2007 рр. на арену вийшли такі гіганти, як «Астарта» і «Кернел». Далі українські аграрії почали активно освоювати Варшавську, Франкфуртську та Лондонську біржі, залучаючи щоразу більше коштів для розширення земельного банку та придбання нової техніки. У першій половині 2011 року, коли вітчизняний фондовий ринок ще перебував у своїй «золотій епосі», обсяги торгів «блакитними фішками» на українських біржах поступалися акціям компаній, що розміщувалися на західних майданчиках.
Із зазначеного вище переліку сумарний середній щоденний обсяг торгів найпопулярнішими українськими паперами на більше ніж 1 млрд дол. США поступається майже втричі меншому переліку ліквідних паперів із західних майданчиків. Зрозуміло, що такі умови дають потенційну можливість інвесторам заробляти більше, тому інтерес до майданчиків був «високий». Акції аграрних компаній на закордонних майданчиках створили своєрідний тематичний кластер здебільшого середньоризикових паперів із непоганою дохідністю та можливістю диверсифікації. Ба більше, деяким із них завдяки налагодженню хороших стосунків з інвесторами вдалося провести ще й приватне розміщення чи випуск облігацій.
Коли через другу хвилю кризи вітчизняні фондові біржі почали занепадати, розрив між ними та європейськими майданчиками став ще суттєвішим. Аби якимось чином відновити інтерес до українських бірж, ще минулого року було заявлено про урядову ініціативу запустити подвійний лістинг, однак досі про свій інтерес до нього заявила лише компанія Ukrproduct Group. Тому, спостерігаючи за повільною агонією свого основного конкурента ПФТС, власники Української біржі ухвалили рішення про запровадження аграрного індексу Uxagro.
У чому суть Uxagro? Він майже на 87% складається з часток основних довгожителів зарубіжного фондового ринку — МХП, «Кернелу», «Астарти» та «Авангарду». Решту становлять відносно невеликі агрохолдинги більш схильні до цінової волатильності — «Овостар», IMC, KSG Agro та «Мілкіленд».
Така пропорція теоретично має на меті дати урівноважений механізм оцінювання торгів акціями українських агрохолдингів на закордонних майданчиках з урахуванням інтересів одразу кількох груп інвесторів із різними позиціями щодо ризикованості, дохідності, а також часового горизонту капіталовкладень. Інструмент оцінювання ґрунтується на таких принципах:
• диверсифікація рівнів ризику;
• суттєва новизна торгових ідей;
• активність інформаційного фону;
• дивідендна політика;
• стадія розвитку;
• характер бізнесу;
• ступінь стійкості щодо зовнішніх викликів;
• тощо.
На торги самих акцій аграрний індекс впливу не матиме, але має на меті зробити простішим доступ до акцій для вітчизняного інвестора, який не має прямого виходу на Лондон чи Варшаву. Другою причиною запровадження саме аграрного індексу є те, що аграрна галузь лишається однією з найпривабливіших, порівняно з ГМК чи машинобудування, та менш залежною від міжнародної політики держави. Разом із похідними від основного індексу Української біржі та деякими випусками гривневих облігацій така ініціатива може дати невеликий шанс на виживання українському фондовому ринку. Проте аж ніяк не «друге життя», допоки не відбудеться повноцінне відновлення світових фінансових ринків, а Україна не поверне своїх позицій на ниві інвестиційної привабливості.
Безумовно, ця конфігурація індексу не є ідеальною та остаточною, проте вже навіть у такому вигляді його можна зіставляти з котируваннями на основних аграрних біржах і динамікою міжнародних фінансових ринків. Це дозволить досліджувати їх кореляцію з різними подіями зовнішнього фону та створювати підґрунтя для нових стратегій торгівлі українськими аграрними акціями.
Реальну оцінку нововведенню можна буде дати орієнтовно у жовтні 2013 року, коли, по-перше, закінчиться літнє затишшя на міжнародних ринках; по-друге, будуть опубліковані проміжні підсумки збирання врожаю; по-третє, сам індекс пройде певний адаптаційний період. Поки що українські аграрії не надто прагнуть освоюватися на теренах українських бірж і проводять на ній лише невеликі емісії гривневих облігацій. Відтепер учасники локального ринку матимуть певного роду «симулятор великих торгів». Тут можна порівняти український біржовий ринок із казахським KASE, що, з огляду на рівень організації та активність, є непоганим прикладом.